Эта проблема элементарно решается налогом на землю. Размер налога должен быть таким, чтобы ее содержание для владельца было экономически оправданным. Т.е. если он не будет обрабатывать эту землю, то будет просто нести убытки. Тут нет никаких открытий, все это давно известно и жевано-пережевано. Так что эта статья "польского аналитика", проживающего в Украине выглядит абсолютной заказухой.
В прошлом году Бахматюк уже на регулярной и промышленной основе стал применять капельный полив для кукурузы.
Т.е. сеялка с GPS-позиционированием с точностью =-5 см вносит семена и разворачивает ленту для капельного полива так, что поливные отверстия и семена располагались наилучшим образом, для оптимизации расхода воды.
Расходы на обработку 1 га поднялись до 48 000 грн/га, но и урожайность с 85 ц/га до 145 - 165 ц/га.
Уже 140 ц/га дает небольшую выгоду по сравнению с обычным посевом, а 165 приводит у росту прибыли с одного га на 10000 грн.
Вот эти 10 000 грн - дополнительный козырь Бахматюка в захвате рынка сбыта и выдавливании с него мелкого производителя.
Думаешь Бахматюк деньги под подушку спрячет? Нет, он цену снизит.
умови виробництвом із прибутком мають тільки біля 35 %.
Ще біля 50 % рік зводять із балансом на 0,00, а ще 15 % несуть збитки.
В Украине тоже самое.
Цены на с/х продукцию сильно сбили агрохолдинги.
С другой стороны, эти же агрохолдинги разбаловали владельцев паев высокими арендными платежами.
Фермеры на своих небольших площадях как между молотом и наковальней: между ценами и арендной платой за землю.
Уже в этом году ожидают 3-4% снижения посевных площадей. И этот процес будет продолжаться.
Технология весьма серьезная.
Например на площадях для производства товарной продукции устанавливают аппаратуру обогащения ваздуха углекислым газом и синхронизируют ее работу с режимом искусственного освещения.
Ты ж не простой щитавот, а агрономический, т.е. должен понимать смысл такого регулирования.
Также поддерживают режимы влажности и температуры.
Цен ж на зелень бешенные.
Руккола (зелень) - 50-75 грн/кг (опт)
Базилик фиолетовый - 40 - 70
и т.д.
В таком производстве площади нужны больше для подготовки субстратов, выдерживания в буртах компостов. Например - перегноя с грибных ферм и т.д.
а там як ти закрутиш велике товарне виробництво? Т
Там это и не нужно.
Бо для такого товара важно не производство, а логистика поставки конечному потребителю.
Для этого в США есть местные налоги на землю.
Рядом с большими городами, муниципалитеты накидывают сверху к федеральным 300 баксов.
Рассуждают так: если отдадим 40 соток банкиру, возьмем с него 40 к в год.
Так почему должны брать меньше с бабульки за 40 соток?
Громаде же нужны деньги!
Налог на землю рядом с большими городами доходит до 3000 с га в год.
Поэтому для всяких шампиньонов, рукколы, базилика и т.д. создают небольшие производства, но близко к массовому потребителю.
Тем более, что эти производства должны работать круглый год. Т.е. светодиодное освещение, отопление, вертикальное выращивание конвейерного типа: подготовка субстрата - посев - проращивание, - товарное производство - упаковка - доставка до прилавка в супермаркет
Это обеспечивает снижение расходов.
Не будь таким категоричним. Адже сільське господарство - це не тільки пшениця, кукурудза чи соняшник із ріпаком.
Людині треба ще укроп, петрушка, морква із столовими буряками та багато іншими культурами. а там як ти закрутиш велике товарне виробництво? Там вже треба бабуля із її зв'язочкою укропчика чи пару кг огірочків.
Добре, Ланецький, залишу тебе із тузіками. не ображай їх дуже, а так легенько можеш пройтися за їх вихованнями. а я піду іншими справами займатися. Не скучай. налий собі стопарик на добру ніч і хороший сон. Я дозволяю таке провернути, тільки щоб тузіки не знали. а то ж зараз побіжать мінімаркет шукати. А там же не всім дозволено продавати сурогати.
От я можу похвалитися своїми успіхами роботи в колгоспі.
Ты еще вспомни как на танцы ходил...
Я был на охоте в Николаевской обл. и говорил с "трактористами".
Отец и дочка. Из Белой Церкви.
Отцу - лет 50, дочке - 20.
Трактор Джон Дир. Систма геопозиционирования, видеосвязь. Сидят в кабине и пьют кофе. Система рулит.
Батя - что-то еще понимает, а девчонка - знает английский.
Так она важнее отца, т.к. легко гоорит с сервисным центром Джон Дир прямо из кабины.
Это уже не механизаторы, а геймеры интернетовские.
У девушки маникюр и айфон. Она пашет и в инстаграме фоточки постит.
На мониторе в кабине карта, позиционирование трактора, весь план работы, все развороты делает трактор в автомате.
Точность - плюс=минум 5 см.
А тарктор что летающая тарека - вся огоньками горит.
Т.е. за вычетом налога 1 га даст до 2000 грн дохода.
Такі затрати можуть бути реальними. Ціна насіння то ти зависоко оцінив. Адже багато насіння використовують своє, а не купують еліту. Але що таке 2тис. грн чистого доходу?
Я колись мав розмову із бувшим директором Баварського інституту економіки в Мюнхені. Вже на пенсії він приїжджав нас вчити займатись с.-г. виробництвом.
Так ось він оцінював, що їх фермери нормальні умови виробництвом із прибутком мають тільки біля 35 %.
Ще біля 50 % рік зводять із балансом на 0,00, а ще 15 % несуть збитки.
Звичайно, є різні роки, але багаторічні дані такі. І нема на то ради.Сільське господарство таке. І удача там буває не у всіх і не завжди.
От я можу похвалитися своїми успіхами роботи в колгоспі. Але потім зустрічався із своїм головою в Києві (1995 р.) на нарадах і він казав, що колгосп занепав і розділився. а потім і ЗНИК зовсім.
Скільки ти потратиш капіталу на вирощування 1 га пшениці?
В среднем 10 100 грн/га. Плюс семена - 4 000 грн.
Т.е. за вычетом налога 1 га даст до 2000 грн дохода.
Нормально. С 1000 га выйдет 2 000 000.
Еще можно продать солому.
В США все ее продают. 23 - 30 баксов за тонну.
Это еще 1000 000 грн с 1000 га.
Т.е. 100 баксов с га прибыли. И американские фермеры согласны.
А кто не согласен - продают землю по 4000 баксов тем, кто готов эти занимиться.
Но обрати вниманте - не 4 га хуй знает где и без дороги, а хорошими полями и с асфальтированной дорогой.
800 метров по пашне и асфальт!!!! Тут же и 6 кВ. В любую сторону.
Ты ж агроном и бывал в поле. Должен понимать, где выгоднее заниматься с/х.
Чуть не забыл. В США кредиты под заставу земли - 1.2-2.4% годовых.
Правильно, Ланецький. Для чого США пшениця? На експорт трохи. а собі хліба в кількості по 100 кг вони забезпечать.
Колись, ще в радянські часи ми говорили, що вони збирають біля 50 млн тонн пшениці, біля 50 млн тонн сої і біля 200 млн т кукурудзи для тваринництва і з'їдають внаслідок по 120 кг/люд. м'яса на рік.
Ти ж бував у Німеччині, то повинен знати, що вони виробляють 4 млн т цукру - 2 млн т для внутрішньої потреби і ціною 1 дол./кг та біля 2 млн т на експорт вже по 300 дол./т. Але в них дисципліна і той цукор, що для експорту не попаде на внутрішній ринок,
Там квоти, договри і дисципліна, яку ніхто не порушує. бо НІХТО не хоче гратися із договором. а є договір на реалізацію, фермер забезпечить виробництво і виконання договору. які йому забезпечать умови життя відповідні їх стандартів.
Я тобі інше розповім. У США діє закон про продовольче обмеження виробництва с.-г. продукції. У них щорічно ПЕРЕВИРОБНИЦТВО зерна. Фермер, зберігаючи у себе зерно минулорічного врожаю ОТРИМУЄ в оплату гроші. Також він отримує гроші, щоб БІЛЬШЕ не вирощував, ніж має контракт.
Він тільки за ці доходи може жити в нормальних фермерських умовах. Ти ж знаєш умови в Польщі. Адже там із вступом у ЄС, фермери за кожен га ріллі отримують реальні гроші, що готові дуже дешево продавати свою продукцію.
а у нас? Який ринок організований? Візьми приклад із картоплею, якої накопали торік понад 20 млн тонн. То при організації закупівлі хіба не можна було в ЗАКРОМА Родіни заготовити 2-3 млн тонн товарної бульби для населення? запросто. і я би продав пару цнт по нормальній ціні.А був би договір, то в сусіда купив, а виконав би.
Средний урожай пшеницы в США - 4т/га.
Во Львовской обл - примерно 50-60.
Американский подход простой: земля - 300 га.
80% из этих денег возвращается субсидей для территориальной общины. Она может эти деньги передать землепользователю.
Если общине деньги не нужны.
Нужно как в сша - 300 баксов. Т.е. 7500 грн/га.[/quot
Ланецький, погодься із професійним агрономом із досвідом роботи на землі.
Треба не дивитися на США чи іншу будь-яку країну, а треба розрахувати із економічної доцільності податку.
Давай підемо із судженнями по розрахунку доходу із ГА землі. Скільки можна взяти пшениці, буряків чи ріпаку? Яка їх ринкова ціна?
От давай порахуємо на прикладі середньої полоси України. Скільки ти візьмеш пшениці у Київській області? нехай буде 40 ц/га бункерної ваги. який відсоток виділиш із неї зерна відповідно 3-го класу? Нехай вийде 3 тонни. Ціна тонни пшениці може бути біля 5 тис. грн і з гектара - 15 тис. грн.
Скільки ти потратиш капіталу на вирощування 1 га пшениці? А якщо податок буде на гектар 300 дол. = 7500 грн.
Ти бачиш, що тобі не вигідно буде вирощувати пшеницю. А інші культури і ще гірше.
Не ВСе так просто, як здається ДЕКОМУ.
Паралельно вводиться податок на нерухоме майно (землю) в 4-6 тис./га.
Нужно как в сша - 300 баксов. Т.е. 7500 грн/га.
Это значительно снизит цену на землю и значительно улучшит экологию.
При этом, если ты засеешь землю травами, то через год после посева получишь субсидию до 50% налога, а потом по 10% в год до 70%.
В Результате, в Айове 1 га стоит 3000 - 4500 баксов за га. Это за участкти 1 миля *1 милю пашни (250 га), ровные, квадратные, с асфальтированными дорогам ( 3.9 м ширины) по четырем сторонам, с э/энергией вдоль дорог.
Сходи на свой пай и оцени.
Т.е. сеялка с GPS-позиционированием с точностью =-5 см вносит семена и разворачивает ленту для капельного полива так, что поливные отверстия и семена располагались наилучшим образом, для оптимизации расхода воды.
Расходы на обработку 1 га поднялись до 48 000 грн/га, но и урожайность с 85 ц/га до 145 - 165 ц/га.
Уже 140 ц/га дает небольшую выгоду по сравнению с обычным посевом, а 165 приводит у росту прибыли с одного га на 10000 грн.
Вот эти 10 000 грн - дополнительный козырь Бахматюка в захвате рынка сбыта и выдавливании с него мелкого производителя.
Думаешь Бахматюк деньги под подушку спрячет? Нет, он цену снизит.
В Украине тоже самое.
Цены на с/х продукцию сильно сбили агрохолдинги.
С другой стороны, эти же агрохолдинги разбаловали владельцев паев высокими арендными платежами.
Фермеры на своих небольших площадях как между молотом и наковальней: между ценами и арендной платой за землю.
Уже в этом году ожидают 3-4% снижения посевных площадей. И этот процес будет продолжаться.
Например на площадях для производства товарной продукции устанавливают аппаратуру обогащения ваздуха углекислым газом и синхронизируют ее работу с режимом искусственного освещения.
Ты ж не простой щитавот, а агрономический, т.е. должен понимать смысл такого регулирования.
Также поддерживают режимы влажности и температуры.
Цен ж на зелень бешенные.
Руккола (зелень) - 50-75 грн/кг (опт)
Базилик фиолетовый - 40 - 70
и т.д.
В таком производстве площади нужны больше для подготовки субстратов, выдерживания в буртах компостов. Например - перегноя с грибных ферм и т.д.
Там это и не нужно.
Бо для такого товара важно не производство, а логистика поставки конечному потребителю.
Для этого в США есть местные налоги на землю.
Рядом с большими городами, муниципалитеты накидывают сверху к федеральным 300 баксов.
Рассуждают так: если отдадим 40 соток банкиру, возьмем с него 40 к в год.
Так почему должны брать меньше с бабульки за 40 соток?
Громаде же нужны деньги!
Налог на землю рядом с большими городами доходит до 3000 с га в год.
Поэтому для всяких шампиньонов, рукколы, базилика и т.д. создают небольшие производства, но близко к массовому потребителю.
Тем более, что эти производства должны работать круглый год. Т.е. светодиодное освещение, отопление, вертикальное выращивание конвейерного типа: подготовка субстрата - посев - проращивание, - товарное производство - упаковка - доставка до прилавка в супермаркет
Это обеспечивает снижение расходов.
Логика процесса уже давно ушла вперед.
Новый век наступил.
Людині треба ще укроп, петрушка, морква із столовими буряками та багато іншими культурами. а там як ти закрутиш велике товарне виробництво? Там вже треба бабуля із її зв'язочкою укропчика чи пару кг огірочків.
Добре, Ланецький, залишу тебе із тузіками. не ображай їх дуже, а так легенько можеш пройтися за їх вихованнями. а я піду іншими справами займатися. Не скучай. налий собі стопарик на добру ніч і хороший сон. Я дозволяю таке провернути, тільки щоб тузіки не знали. а то ж зараз побіжать мінімаркет шукати. А там же не всім дозволено продавати сурогати.
Ты еще вспомни как на танцы ходил...
Я был на охоте в Николаевской обл. и говорил с "трактористами".
Отец и дочка. Из Белой Церкви.
Отцу - лет 50, дочке - 20.
Трактор Джон Дир. Систма геопозиционирования, видеосвязь. Сидят в кабине и пьют кофе. Система рулит.
Батя - что-то еще понимает, а девчонка - знает английский.
Так она важнее отца, т.к. легко гоорит с сервисным центром Джон Дир прямо из кабины.
Это уже не механизаторы, а геймеры интернетовские.
У девушки маникюр и айфон. Она пашет и в инстаграме фоточки постит.
На мониторе в кабине карта, позиционирование трактора, весь план работы, все развороты делает трактор в автомате.
Точность - плюс=минум 5 см.
А тарктор что летающая тарека - вся огоньками горит.
Ни одного шанса. Уровень цен задают суперхозяйства с индустриальной технологией "точного земледелия".
Время фермеров прошло.
За последние 15 лет рентабельность с/х в мире снизилась на 75%.
Тогда у них будет не 50, а до 40 ц/га.
Тут хоть круть, хоть верть.
Я колись мав розмову із бувшим директором Баварського інституту економіки в Мюнхені. Вже на пенсії він приїжджав нас вчити займатись с.-г. виробництвом.
Так ось він оцінював, що їх фермери нормальні умови виробництвом із прибутком мають тільки біля 35 %.
Ще біля 50 % рік зводять із балансом на 0,00, а ще 15 % несуть збитки.
Звичайно, є різні роки, але багаторічні дані такі. І нема на то ради.Сільське господарство таке. І удача там буває не у всіх і не завжди.
От я можу похвалитися своїми успіхами роботи в колгоспі. Але потім зустрічався із своїм головою в Києві (1995 р.) на нарадах і він казав, що колгосп занепав і розділився. а потім і ЗНИК зовсім.
Т.е. за вычетом налога 1 га даст до 2000 грн дохода.
Нормально. С 1000 га выйдет 2 000 000.
Еще можно продать солому.
В США все ее продают. 23 - 30 баксов за тонну.
Это еще 1000 000 грн с 1000 га.
Т.е. 100 баксов с га прибыли. И американские фермеры согласны.
А кто не согласен - продают землю по 4000 баксов тем, кто готов эти занимиться.
Но обрати вниманте - не 4 га хуй знает где и без дороги, а хорошими полями и с асфальтированной дорогой.
800 метров по пашне и асфальт!!!! Тут же и 6 кВ. В любую сторону.
Ты ж агроном и бывал в поле. Должен понимать, где выгоднее заниматься с/х.
Чуть не забыл. В США кредиты под заставу земли - 1.2-2.4% годовых.
Колись, ще в радянські часи ми говорили, що вони збирають біля 50 млн тонн пшениці, біля 50 млн тонн сої і біля 200 млн т кукурудзи для тваринництва і з'їдають внаслідок по 120 кг/люд. м'яса на рік.
Ти ж бував у Німеччині, то повинен знати, що вони виробляють 4 млн т цукру - 2 млн т для внутрішньої потреби і ціною 1 дол./кг та біля 2 млн т на експорт вже по 300 дол./т. Але в них дисципліна і той цукор, що для експорту не попаде на внутрішній ринок,
Там квоти, договри і дисципліна, яку ніхто не порушує. бо НІХТО не хоче гратися із договором. а є договір на реалізацію, фермер забезпечить виробництво і виконання договору. які йому забезпечать умови життя відповідні їх стандартів.
Нет. Было 4800 грн.
Киевская обл.
Озимая пшеницы - 922.1 тыс.тонн, ср. урожайность - 53.20 ц/га
Яровая пшеница - 49.1 тыс.тонн, ср.урожайность 44.10 ц/га
Він тільки за ці доходи може жити в нормальних фермерських умовах. Ти ж знаєш умови в Польщі. Адже там із вступом у ЄС, фермери за кожен га ріллі отримують реальні гроші, що готові дуже дешево продавати свою продукцію.
а у нас? Який ринок організований? Візьми приклад із картоплею, якої накопали торік понад 20 млн тонн. То при організації закупівлі хіба не можна було в ЗАКРОМА Родіни заготовити 2-3 млн тонн товарної бульби для населення? запросто. і я би продав пару цнт по нормальній ціні.А був би договір, то в сусіда купив, а виконав би.
Средний урожай пшеницы в США - 4т/га.
Во Львовской обл - примерно 50-60.
Американский подход простой: земля - 300 га.
80% из этих денег возвращается субсидей для территориальной общины. Она может эти деньги передать землепользователю.
Если общине деньги не нужны.
Нужно как в сша - 300 баксов. Т.е. 7500 грн/га.
Это значительно снизит цену на землю и значительно улучшит экологию.
При этом, если ты засеешь землю травами, то через год после посева получишь субсидию до 50% налога, а потом по 10% в год до 70%.
В Результате, в Айове 1 га стоит 3000 - 4500 баксов за га. Это за участкти 1 миля *1 милю пашни (250 га), ровные, квадратные, с асфальтированными дорогам ( 3.9 м ширины) по четырем сторонам, с э/энергией вдоль дорог.
Сходи на свой пай и оцени.