Порошенко, не маючи навіть політичної більшості, яку йому не делегували українці в 2014-му, намагався розбудовувати Україну як національну європейську державу, визначивши необхідні напрямки, що слугують підвалинами самостійної держави: безпека, духовна незалежність, реальне місцеве самоуправління по типу європейського і економічний розвиток поза зв’язками з Росією. Розбудовувати практично з нуля, зі стану корупційно-бандитської держави з величезною часткою малоросійства при владі та зі значним фінансовим впливом.
 
Всі реформи наштовхувались на неймовірний спротив.
 
Зараз варто говорити не про помилки Пороха, а про помилки суспільства, яке зірвалось зі стану “розбудови європейської країни” в звичний стан пост-совка. Або, мабуть, вірніше говорити: так і не вийшло з летаргічного стану пост-совка, не дивлячись на настільки сильний стрес, який мав би розставити всі точки над І як війна.