Новенький, це у ваших хворих збочених головах можуть проявлятися такі безграмотні дешеві пасквілі. Хіба могли начальство із району їздити по господарствах району на свято першого снопа? район мав (середній) біля 30 колгоспів. Жнива розпочиналися практично одночасно.
Але за кілька днів до жнив у районі проводили семінар по підготовці до жнив. на семінар запрошували провідних науковців, виступали передові агрономи та механізатори і ділилися досвідом та планами в жнива.
Я проводив також свята в колгоспі, а потім щорічно науковцем їздив по районах.
А далі кожен колгосп самостійно проводив міроприємства із першим виходом на поле. В мене у колгоспі також це було свято. Ми мали біля 1300 га зернових, 11 комбайнів ( 7 СК-4; та 4 "Ниви", вже на другий рік дали по фондах "Колос").
На перший сніп їхали всі комбайни на одне із підібраних площ. після мітингу, комбайни рівними рядами заходили в загінку. і це було дійсно свято, як для механізаторів так і для керівництва.
Я ще додам інформації за колгосп. В мене у колгоспі, завдання агронома було підготувати поле до сівби, посіяти і доглянути.
і в свято першого снопа, я, як головний агроном брав участь, але далі знову займався вже підготовкою до сівби озимих, очисткою насіння, обміном та купівлею насіння. І це само собою так робота створена, але і голова принципово мене не хотів бачити у жнива біля комбайнів.
Хоча я і суб'єктивно любив стояти на комбайні і дивитися як сиплеться зерно у бункер. Поля різні, врожайність також і потік зерна у шнеках також різний.
Я прийняв колгосп із врожайність 18 ц/га, а залишив - у 27. при чому ми в той рік виходили на 30, але 120 га не зуміли зібрати. Гори, СК-4 поламалися вже до вересня, а Ниви та Колос не могли підніматися на гору. А пшеницю як на те поклали у валки. пішли дощі і вона так і проросла на полі.
Такі грунти там і важкі комбайни під гору закопуються і не можуть підніматися. А СК-4 із широко розставленими колесами ходили легко. Але старі і ненадійні
Автор ПИШЕ: Голові вручали перший сніп, який він згодом викидав в кущі, щоб не замазять костюма. Потім всі напивалися самогонки, і лазили рачки по лісосмузі до самого ранку…
Комбайнери після концерту та привітання сідали на комбайн і йшли у загінку. У нас біля комбайна закріплювалася автомашина для перевезення зерна і водій слідкував за своїм комбайном, щоб своєчасно під'їхати і забрати зерно.
І комбайнери і водії дуже бережно відносилися до кожної хвилини роботи, тому, що це намолоти і зарплата та премії. а премії були солідні. У нас комбайнери були професійні і вони за жнива заробляли собі і річну зарплату і мінімум трудоднів до пенсії. В рахунок зарплати, ми вже на другий рік давали зерно і обмежували на руб. зарплати ХХХ. але на видачу - не більше 5 ц.
комбайнери і водії заробляли добре, а ще й могли украсти. було, де від того подітися. Сам ловив при крадіжках.
Новенький, Я тобі розповім, як відносилися у нас механізатори до роботи. Отже в колгоспі мали врожайність 18 ц\га. В перший рік вже моєї роботи ми зібрали по 22, а наступного року вже по 27.
Можеш прикинути, що це на 1300 га площі зернових додатково отримували 520-1170 т. зерна.
В перший рік, я взяв у знайомого агронома біля Сокалю 180 кг насіння пшениці сорту Карібо. І малими нормами висіву посіяв на 2 га добре підготовленої площі. Наступного року одного комбайнера я послав на ці 2 га. Коли він зайшов у загінку та почав збір і побачив як посипалося зерно, зупинив комбайн, сів на автомашину і поїхав на бригаду запросити вільних там механізаторів поїхати подивитися як сиплеться зерно
І зібрали ми там 16 тонн насіння. це як у казці, коли після загонок пшениці врожайністю по 20-30 ц/га. та збирати по 77 ц. І механізатори були раді і в захопленні хотіли бачити і такі жнива.
Зі мною колись в с.-г. інституті працював доцент родом із Бережан. То він сприймав жнива, як важку виснажливу працю по збору зернових. Для трудівників обжинки - це завжди завершення важких днів, косіння, в'язання і звезення на токи снопів. Обмолот мав бути згодом.
це вже партія створювала нові радянські свята.
Та й і тут твоє посилання не зовсім клеїться у логіці. Спас яблуневий завжди 19 серпня. Жнива повинні завершитися раніше.
Жнива в окремі роки вже починаються в середині липня. Інколи на початку серпня. Як в умовах України із півдня на північ жнива мають різні строки початку
Колись в СССР були нормативи/правила - на комбайн денний норматив - 10 га збору, жнива планували завершувати за 10 робочих днів.
Але, звичайно, ці вимоги ніколи не дотримувалися. Як я згадував, у мене в колгоспі в один рік тягнулися до вересня
Традиційно в Україні обжинки - це завершення важкої праці
Традиційно в Україні обжинки - це завершення важкої праці
Спасибо за лекцию, старый сельский дурачок и словоблуд А ты уже закончило разбрасывать навоз ув своём огороде? Или тебе словоблудие в инторнетах, важнее?
Старый дурак продолжает нести пургу от времён советской власти и как осёл упёрся в затёртые подходы к с/х работам.В 1993 году в Кировоградской области убирали поле в 180 га. двумя комбайнами"Доминатор".Могли больше,но отвоз не успевал.На краю поля появилась "Нива",мужик в хорошем костюме внимательно наблюдал,быстро подъехал,глянул на номера"Мерса"и заорал дурным криком,что он не даст одесситам ради наживы угробить урожай гонками на комбайнах. Вопрос встречно-кто ты такой и чего разорался,представился главой администрации.Предложили поискать потери в валках,он стал на колени и начал разгребать,прошёл метров 50,встал-бомж выглядел лучше.Тихим голосом сказал-за 20 лет такой уборки не видел,можете ли остаться в районе,дверь ко мне можно ногой при любом совещании.Три хозяйства взяли,больше нельзя,уходить нужно на север.Урожайность была 70-75ц.Умный человек-мы с ним и дальше работали.
.В 1993 году в Кировоградской области убирали поле в 180 га. двумя комбайнами"Доминатор".Могли больше,но отвоз не успевал.На краю поля появилась "Нива",
мужик в хорошем костюме внимательно наблюдал,
быстро подъехал,глянул на номера"Мерса"
так ты комбайнером был...знатным...
а шо, в "ниве" мог быть мужик и в плохом костюме?
то он може испугался модели "мерса", бо в то время на "мерсах" переважно ездили только бандиты...
В 1993 году в Кировоградской области убирали поле в 180 га. двумя комбайнами"Доминатор"
Старый дурак продолжает нести пургу
Ти ж таких питань не розумієш, то для чого лізти в розмови. По-перше, ти не знаєш, що таке валовий збір зерна в країні. Ти не уявляєш, що ще недавно збирали по 20-30 млн тонн. і це було в 1998-1999-2000. ще в 2003 р. зібрали менше 20. Ще в 2007 р. зібрали біля 30 і після цього вже пішли роки із зростаннями збору і до 107 млн торік
У твій приклад 1993 р. зібрали біля 44
Це по-перше. І по-друге, ти стереотипно оцінюєш збір зернових у лісостеповій зоні, де поля по 100-200 га. І там дійсно можуть ходити "домінатори" та інша сучасна техніка
Але на Поліссі та в перехідних зонах поля переважно площею в 10-25-30 га розкидані серед лісів та боліт
В мене також в колгоспі поля були невеликі і при ГРУПОВИХ методах ми посилали на поля по одному-двох комбайнах, щоб менше переїздів було холостих. Ск-4 мали жатки 4 м.
комбайн СК-4 мали ширину жатки 4 м і пропускну здатність барабану в 4 кг. Вже при великих врожайностях вони змушені були брати меншу ширину.
Вже Колос мав ширину жатки в 6 м і йшов дійсно як корабель степовий.
Ти розумієш, що таке пропускна здатність барабану та врожайність зернових? Скільки зерна може проходити при жатці в 6 метрів та на шляху в 1 м поля? тобто, скільки зерна може бути на 6 кв. метрах поля?
Ти не просто "славно" зайшов. але дуже вчасно. ось твій друг Кліо не розуміє сутності землеробства, сівозміни та середнього поля сівозміни і середня площа полів у господарстві.
Ти вмієш про такі деталі дохідливо доносити то ось і поясни таваріщам, що таке поле у сівозміні та поля в натурі у господарстві та бригадах чи у фермерів, що таке відбувається, коли в комбайні затискує шнек у жатці (забився комбайн на практиці називають). І ЩО робити комбайнеру тоді?
Які середні поля у різних зонах України в сівозмінах?
Можна розглянути і середні площі різних культур в різних країнах. Яка середня площа вирощування цукрових буряків у Німеччині і як збирають в них буряки?
Щитавот,совковая система передёргивания смешна..,речь шла о потерях,на которые хвалёные "керівники"типа вашей шоблы старались не обращать внимания,это была беда всех совковых комбайнов,а ты уводишь в севооборот,да ещё припутал буряки.Причём тут площади,когда убирали металлоломом?Кстати о буряках,если уже тебя потянуло на Марию Демченко,директор хозяйства в Киевской области-Герой труда,говорил,что если буряк даёт меньше 400 ц.с га,то им заниматься не нужно,независимо от площадей.Смешной ты,щитавот,всё пыжишься и пыжишься...
Хто скаче в розмові? Ось ти вже згадуєш і Марію Демченко і Героя буряковода.
А що ти знаєш про перших п'ятисотенниць? До речі, я працював разом із Мариною Гнатенко в одній науковій лабораторії, сидів в одному кабінеті інституту цукрових буряків.
А ти знаєш, що в 1935 р. ланки Гнатенко та Демченко мали по 0,50 га буряків на яких вони зібрали по 500 ц/га. В мене у колгоспі на жінку наміряли по 1,5-2.0 га, норма проривки була 0,06 га на зміну. За день ми не говоримо,
За комбайни радянські типу СК-4, Нива та Колос то втрати були великі. були спеціальні проекти ущільнення комбайнів кожного року при підготовці до жнив. Спеціальні комісії приймали ущільнення перед жнивами. Але це мало допомагало
Згадавши середню площу буряків у Німеччині, я мав сказати, що середня площа у фермерів всього 15 га по країні. І використовують комбайни для збирання 12-рядні. Але там своя організація збору врожаю.
ось ти у своїй розповіді згадуєш. що зібравши площу 180 га мали йти на північ.
дійсно. у жнива у нас багато вже організацій починають із півдня і переходять все далі на північ.
Цукрові заводи придбали збиральні комплекси і за договорами збирають буряки у фермерів.
Такі елементи відомі у Європі давно. У Венгрії розвинута системи окремих культур. це коли ряд господарств об'єднуються у системі та організовують свою роботу із технологіями, насінництвом. доглядом та збираннями і реалізацією продукції.
І системи є різні у землеробстві та тваринництві.
ось ми говоримо, що в СССР Брежнєвська Продовольча програма передбачала ДОВЕСТИ споживання м'яса до 80 кг на рік на людину. А в розвинутих країнах виробляють по 150 кг м'яса тільки птиці на людину, а споживають до 120 і більше.
ось рівень споживання м'яса, коли на сім'ю в 4 особи йде по 480 кг м'яса в рік = 1,3 кг на день. Скільки ти даєш собі?
Ты кому лекции читаешь?На хрена это всё обсуждать?180 га поля это как пример,мы убирали все зерновые и подсолнух в хозяйствах под ключ.В одном хозяйстве были экскурсии из многих мест-на гармане лежало 1400 тонн семечки.Но как правильно отметил Антончик,долги всё равно приходилось выбивать-некоторые хозяева считали себя очень хитрыми..,приходилось убеждать,как они неправы...
Але за кілька днів до жнив у районі проводили семінар по підготовці до жнив. на семінар запрошували провідних науковців, виступали передові агрономи та механізатори і ділилися досвідом та планами в жнива.
Я проводив також свята в колгоспі, а потім щорічно науковцем їздив по районах.
А далі кожен колгосп самостійно проводив міроприємства із першим виходом на поле. В мене у колгоспі також це було свято. Ми мали біля 1300 га зернових, 11 комбайнів ( 7 СК-4; та 4 "Ниви", вже на другий рік дали по фондах "Колос").
На перший сніп їхали всі комбайни на одне із підібраних площ. після мітингу, комбайни рівними рядами заходили в загінку. і це було дійсно свято, як для механізаторів так і для керівництва.
і в свято першого снопа, я, як головний агроном брав участь, але далі знову займався вже підготовкою до сівби озимих, очисткою насіння, обміном та купівлею насіння. І це само собою так робота створена, але і голова принципово мене не хотів бачити у жнива біля комбайнів.
Хоча я і суб'єктивно любив стояти на комбайні і дивитися як сиплеться зерно у бункер. Поля різні, врожайність також і потік зерна у шнеках також різний.
Я прийняв колгосп із врожайність 18 ц/га, а залишив - у 27. при чому ми в той рік виходили на 30, але 120 га не зуміли зібрати. Гори, СК-4 поламалися вже до вересня, а Ниви та Колос не могли підніматися на гору. А пшеницю як на те поклали у валки. пішли дощі і вона так і проросла на полі.
Такі грунти там і важкі комбайни під гору закопуються і не можуть підніматися. А СК-4 із широко розставленими колесами ходили легко. Але старі і ненадійні
Голові вручали перший сніп, який він згодом викидав в кущі, щоб не замазять костюма. Потім всі напивалися самогонки, і лазили рачки по лісосмузі до самого ранку…
Комбайнери після концерту та привітання сідали на комбайн і йшли у загінку. У нас біля комбайна закріплювалася автомашина для перевезення зерна і водій слідкував за своїм комбайном, щоб своєчасно під'їхати і забрати зерно.
І комбайнери і водії дуже бережно відносилися до кожної хвилини роботи, тому, що це намолоти і зарплата та премії. а премії були солідні. У нас комбайнери були професійні і вони за жнива заробляли собі і річну зарплату і мінімум трудоднів до пенсії. В рахунок зарплати, ми вже на другий рік давали зерно і обмежували на руб. зарплати ХХХ. але на видачу - не більше 5 ц.
комбайнери і водії заробляли добре, а ще й могли украсти. було, де від того подітися. Сам ловив при крадіжках.
Можеш прикинути, що це на 1300 га площі зернових додатково отримували 520-1170 т. зерна.
В перший рік, я взяв у знайомого агронома біля Сокалю 180 кг насіння пшениці сорту Карібо. І малими нормами висіву посіяв на 2 га добре підготовленої площі. Наступного року одного комбайнера я послав на ці 2 га. Коли він зайшов у загінку та почав збір і побачив як посипалося зерно, зупинив комбайн, сів на автомашину і поїхав на бригаду запросити вільних там механізаторів поїхати подивитися як сиплеться зерно
І зібрали ми там 16 тонн насіння. це як у казці, коли після загонок пшениці врожайністю по 20-30 ц/га. та збирати по 77 ц. І механізатори були раді і в захопленні хотіли бачити і такі жнива.
Люди бачили радість в успіхах.
Розкажіть краще, Обжинки - це ж язичницьке свято?
це вже партія створювала нові радянські свята.
Та й і тут твоє посилання не зовсім клеїться у логіці. Спас яблуневий завжди 19 серпня. Жнива повинні завершитися раніше.
Жнива в окремі роки вже починаються в середині липня. Інколи на початку серпня. Як в умовах України із півдня на північ жнива мають різні строки початку
Колись в СССР були нормативи/правила - на комбайн денний норматив - 10 га збору, жнива планували завершувати за 10 робочих днів.
Але, звичайно, ці вимоги ніколи не дотримувалися. Як я згадував, у мене в колгоспі в один рік тягнулися до вересня
Традиційно в Україні обжинки - це завершення важкої праці
а шо, в "ниве" мог быть мужик и в плохом костюме?
то он може испугался модели "мерса", бо в то время на "мерсах" переважно ездили только бандиты...
Ти ж таких питань не розумієш, то для чого лізти в розмови. По-перше, ти не знаєш, що таке валовий збір зерна в країні. Ти не уявляєш, що ще недавно збирали по 20-30 млн тонн. і це було в 1998-1999-2000. ще в 2003 р. зібрали менше 20. Ще в 2007 р. зібрали біля 30 і після цього вже пішли роки із зростаннями збору і до 107 млн торік
У твій приклад 1993 р. зібрали біля 44
Це по-перше. І по-друге, ти стереотипно оцінюєш збір зернових у лісостеповій зоні, де поля по 100-200 га. І там дійсно можуть ходити "домінатори" та інша сучасна техніка
Але на Поліссі та в перехідних зонах поля переважно площею в 10-25-30 га розкидані серед лісів та боліт
В мене також в колгоспі поля були невеликі і при ГРУПОВИХ методах ми посилали на поля по одному-двох комбайнах, щоб менше переїздів було холостих. Ск-4 мали жатки 4 м.
Вже Колос мав ширину жатки в 6 м і йшов дійсно як корабель степовий.
Ти розумієш, що таке пропускна здатність барабану та врожайність зернових? Скільки зерна може проходити при жатці в 6 метрів та на шляху в 1 м поля? тобто, скільки зерна може бути на 6 кв. метрах поля?
Ти вмієш про такі деталі дохідливо доносити то ось і поясни таваріщам, що таке поле у сівозміні та поля в натурі у господарстві та бригадах чи у фермерів, що таке відбувається, коли в комбайні затискує шнек у жатці (забився комбайн на практиці називають). І ЩО робити комбайнеру тоді?
Які середні поля у різних зонах України в сівозмінах?
Можна розглянути і середні площі різних культур в різних країнах. Яка середня площа вирощування цукрових буряків у Німеччині і як збирають в них буряки?
А що ти знаєш про перших п'ятисотенниць? До речі, я працював разом із Мариною Гнатенко в одній науковій лабораторії, сидів в одному кабінеті інституту цукрових буряків.
А ти знаєш, що в 1935 р. ланки Гнатенко та Демченко мали по 0,50 га буряків на яких вони зібрали по 500 ц/га. В мене у колгоспі на жінку наміряли по 1,5-2.0 га, норма проривки була 0,06 га на зміну. За день ми не говоримо,
За комбайни радянські типу СК-4, Нива та Колос то втрати були великі. були спеціальні проекти ущільнення комбайнів кожного року при підготовці до жнив. Спеціальні комісії приймали ущільнення перед жнивами. Але це мало допомагало
Згадавши середню площу буряків у Німеччині, я мав сказати, що середня площа у фермерів всього 15 га по країні. І використовують комбайни для збирання 12-рядні. Але там своя організація збору врожаю.
Такі елементи є в Україні
дійсно. у жнива у нас багато вже організацій починають із півдня і переходять все далі на північ.
Цукрові заводи придбали збиральні комплекси і за договорами збирають буряки у фермерів.
Такі елементи відомі у Європі давно. У Венгрії розвинута системи окремих культур. це коли ряд господарств об'єднуються у системі та організовують свою роботу із технологіями, насінництвом. доглядом та збираннями і реалізацією продукції.
І системи є різні у землеробстві та тваринництві.
ось ми говоримо, що в СССР Брежнєвська Продовольча програма передбачала ДОВЕСТИ споживання м'яса до 80 кг на рік на людину. А в розвинутих країнах виробляють по 150 кг м'яса тільки птиці на людину, а споживають до 120 і більше.
ось рівень споживання м'яса, коли на сім'ю в 4 особи йде по 480 кг м'яса в рік = 1,3 кг на день. Скільки ти даєш собі?