Кучма може розраховувати, що авторитет, яким він користується у російських кланів, може допомогти пошуку компромісу. Його присутність на переговорах - сигнал Москві, що в Києві дійсно хочуть взаєморозуміння і закінчення конфлікту. Коли Кучма переконується, що цей сигнал не сприйматиметься у Кремлі і зовсім там нікому не цікавий, що Путін хоче не домовлятися, а тиснути, він іде. Кучмі цей тиск абсолютно не потрібен.
Тому він пішов у 2018 році. Тому він пішов у 2020 році.
Ну і, звичайно, і тоді, і тепер його відхід був ще одним важливим індикатором - індикатором завершення олігархічного консенсусу лояльності чинному главі державі і початка процесу пошуку олігархами нового президента України.
Просто у випадку із Зеленським цей процес пошуку почався раніше, ніж у випадку з Порошенком - що, загалом, не дивно, якщо розуміти економічні перспективи  країни