По-перше, представники «русского міра» в Україні – незалежно від того, прихильність до яких ідеологій вони в нападі самоомани декларують. Обурюватися їхнім вибором і звертати до них гнівні тиради немає сенсу. Все по-чесному: на війні як на війні. «Русскій мір» для того зокрема й існує, щоб на світі не було України. Україна, якщо хоче вижити, мусить позбутися «русского міра» в собі. Хто переможе, той згодом і залишить нащадкам спогади про свою звитяжну боротьбу проти зла на боці добра.
 
По-друге, звичайні ідіоти. Природно, що давньогрецькі винахідники демократії першими усвідомили не лише очевидні плюси цього устрою, а й передбачувані його мінуси. Головний плюс полягав, зрозуміло, в запобіганні тиранії і будь-яким проявам «культу особи». Головний мінус – у тому, що колективні рішення розумово відсталих і емоційно нестабільних народних мас можуть виявитися для життя держави ще небезпечнішими, ніж неконтрольовані вибрики одноосібного тирана.

Нарешті, по-третє, ідіоти заголовкові, тобто не звичайні, а ідейні, причому на словах – проукраїнські. Строго кажучи, ідіотами вони зовсім не є, бо зазвичай це люди освічені, люди, які знаються на державних устроях і політичних системах та мають чітко артикульовані ідеологічні переконання. І незважаючи на це – чи радше внаслідок цього – в критичних ситуаціях вони часто поводяться цілком ідіотично, ставлячи свої хоч би й найпрогресивніші, але в цей конкретний момент другорядні теоретичні постулати вище за хоч би й найархаїчніші, але в цей конкретний момент необхідні для практичного виживання держави гасла.
 
Чому Петро Порошенко будував свою виборчу кампанію на право-консервативних цінностях? Гадаю, не тому, що вважав їх найважливішими на віки вічні, а тому, що вважав їх актуальними на сьогодні. Бо знав з історії минулих воєн: саме вони дозволяють максимально ефективно мобілізувати народ на опір зовнішньому агресору.

Новенький (21:51, 17 июл 2019)

а тому, що вважав їх актуальними на сьогодні.