Ланецький, ти хоч і рАботнік госпланів, але не здатен розуміти життя. особливо виробництва, та ще й сільського господарства.
Я тобі розповідав за фермера у часи ще радянських вчених у горбачовське потепління, а ти мені торочиш за ізраїльтянські досягнення в ХХІ ст. та порівнюєш стан виробництва у Львівській обл. у 1978 р.
Ти це можеш зрозуміти? Хоч про що я питаю? Ти зрозумій одну сутність відмінностей, що радянський колгосп НІКОЛИ не дивився на затрати. Йому дадуть кредит, а потім спишуть. Голланський чи ізраїльський фермер рахує свою вигоду щодня. В нього в пам'яті щоденні витрати капіталу та надходження і різниця.
До того ж радянському колгоспу повертали страхівку. Ти знаєш як розподілячлася страхівка невикористана? Всі гектари посіву в колгоспах страхувалися. Збиралися колосальні суми. але не все гинуло. Тому на кінець року в держстраху залишалися великі суми, які ділили по обл. та районах. Одним попадало мало, а іншим
dobryj5,
для особо тупых щетаводов повторяю вопрос
Г
олландскому фермеру выгодно - 8 тонн молока с одной коровы,
израильскому - 11.7 тонн с коровы.
щитаводу - 4.5 - невыгодно, но госплан заставляет.
Вопрос. А сколько тебе было выгодно? Примерно. До полутонны. 4, 3.5, 3, 2.5, 2, 1.5, 1 ?
После этого можно перейти к теме "120 соток в гектаре", "родословная каждой коровы", "премия за буряки" или "стан выробныцтва под твоим руководством в 1978 году".
Но вначале о эффективном уровне продуктивности одной коровы из стада в 890 голов.
Ти хочеш деталей? ланецький, у 80-их роках на 100 л молока в ровинутих країнах витрачали по 120 кг кормових одиниць (ти знаєш, що це таке?). У нас на корову масою в 500-600 кг витрати кормів сягали 5-6 т корм. од. і при надої в 3000 л витрати становили до 2 к.од. Це в кращому випадку.
Звичайно в колгоспах корови були масою по 350-400 кг і давали 2-3 тис. л. ціна 1 к.од. прирівнювалась до ціни зерна, приблизно.
В колгоспах ніколи не цікавились (переважно) затратами на годівлю. Виконували план. На балансовій комісії в райкомі запитували про виконання ПЛАНІВ, а не на затратах. І їх НІХТО не знав (крім економіста).
Фермер у розвинутих країнах обізнаний із питаннями вкладення капіталу та його окупності. І він рахував, коли на одиницю капіталу він отримає максимум виручки і працював у тих режимах.
Я тобі скажу ще одну особливість, що ПЕРШИМ завіз голанські корови був Петро І. Потім завозили й інші. Але молока нема.
dobryj5, ты не понимаешь вопроса?
Сколько должна была давать корова в твоем колхозе, чтобы ты был доволен, а не Госплан?
100 литров в год или 3000. Или для счастья трудового крестьянства их вообще следовало всех зарезать?
Цифру дай. Сколько молока должен был установить тебе Госплан на год? В какое время года?
ланецкий, Сколько должна была давать корова?
Ланецький, я був задоволений тими показниками, які мали ми в колгоспі ім. Леніна на Львівщині в 1977-1979 рр. Це було більше 4000 л. Точно вже не пам'ятаю. влітку у червні надої перевищували 16 кг, що було на перших місцях району і про те писали газети.
Я тобі ще раз скажу, головним у ті часи було ВИКОНАТИ ПЛАН, який нам в колгосп доводили набагато вищим, ніж сусідам. За виконання планів і в тваринництві, я агроном, мав оклади премій в кінці року.
так, я тісно працював із економістом і для мене важливі були показники економіки виробництва кормів і їх собівартості. тому в мене була організована розумна діяльність в галузі. Я розробляв структуру кормових культур, розробляв і впроваджував технології вирощування і виробництва кормів. Організовував розумну роботу тракторної бригади по заготівлі кормів. Наприклад, виділяв один КУФ на поле і з усіх бригад їхали трактори до його, а не в кожній бригаді. Ти розумієш такі деталі?
Ти розумієш такі деталі?
Адже до того, коли я приїхав у колгосп, в кожній бригаді для заготівлі зелених кормів для підгодівлі корів виділяли один трактор із кормокосилкою і трактор для транспортування. Таким чином. працювало вже тільки для однієї операції 8 тракторів. я ж відразу ламав таку схему і виділяв один трактор із косилкою і 4 трактори для транспортування. і вони мали виробіток у косінні га і перевезення корму до ферми і вже працювало 5 тракторів.
У сівозмінах у кожній 4 бригад були потрібні посіви. Для мене було простіше перекидати такий загін у поросторі, ніж економити на кілометрах. Тим більше, що за солярку ми не думали, Але економія збиралась.
І так було в усьому циклі робіт. я можу показниками похвалитись, що коли я приймав колгосп то мали 18 ц/га зернових і знаходились далеко в низу рай.таблиці, а здавав колгосп твердо на перших позиціях за всіма показниками. а це - врожайність зерна-30, буряків 450, льону-12-15, виробництво кормів, та виробництво м'яса і молока.
Т.е. 4000 л, которые тебе доводил Госплан тебя устраивали?
Претензий к Госплану не было?
Хорошо.
Но почему же ты, вредитель, не хотел поднять продуктивность хотя бы до голландского уровня?
Ты не любил свою Родину?
У тебя же было земли больше, чем в израильском кибуце в разы, воды - на порядки, 68 тракторов, что превышает количество тракторов в одном знакомом мене кибуце в 5 раз.
Что тебе мешало?
Макс Бужанский: Никакого пути ни в какую Европу в случае второго срока Порошенко не будет. А будет... Будет отчаянная попытка изнасиловать всех по мажоритарке на парламентских выборах.
Потом, неизбежно проиграв их, отчаянный торг за посты спикера и премьера.
Потом три года тотального воровства на всём.
Потом пол года мечтаний- а как бы переписать Конституцию, чтоб ещё срок.
Потом пол года поиск преемника.
Потом год попыток его раскрутить и запихнуть вместо себя.
И это если всё не грохнется на голову в процессе, то есть, в любую секунду.
А Европа...
Человек, чьё ближайшее окружение Ирины Геращенки и Олешки, никогда никого никуда не приведет.
Вы в Европе что то похожее на это окружение видели?
ланецкий, У тебя же было земли больше, ... - на порядки,
Ланецький, ми вже всі дивуємось як ти працював в госплані. не випадково загнувся і госплан і СССР.
так, в мене було землі в 4 рільничих бригадах 3700 га сільськогосподарських угідь та 2700 га ріллі. Ми вирощували порядку 1300 га зернових, зернобобові - 150 га, 230 га льону. 140 га цукрових буряків, 65 га картоплі та кормові культури (кукурудза 100 га, багаторічні трави - 230 га, одн. трави - 120га (+/- кілька га в різні роки).
Ми відповідали своєму часі своїми можливостями. Навіть, можна сказати, йшли набагато впереді.
Не знаю, можливо там тепер фермери на тих полях і мають вищі показники і рівняться Голландії та Ізраїлю. А ми працювали у свій час і то успішно. що свідчать показники дуже високих планів і нарахування премій.
Але часи змінюються. Я тобі покажу один ряд ЗМІН. От є Львівська область і в мої роки переможцем змагання були Сокаль, Радехів, потім стали Броди і далі Турки із Сколе. Ти знаєш, що це таке
що коли я приймав колгосп то мали 18 ц/га зернових і знаходились далеко в низу рай.таблиці, а здавав колгосп твердо на перших позиціях за всіма показниками. а це - врожайність зерна-30, буряків 450, льону-12-15, виробництво кормів, та виробництво м'яса і молока.
Обрати внимание, что и в этом случае все зависело не от планов сверху. А от исполнителей на местах.
ланецкий, Обрати внимание,
Не згідний. і нам план доводило райуправління сільського господарства. вони, звичайно. мали свій показник плану, який доводила область. Але коли нам доводять план по льону в 7 ц/га волокна в один рік і ми перевиконуємо на 10 ц/га, то наступного року нам доводять план в 9 ц\га, а це відсотки виконання плану. Тоді, коли сусіди мають на таких же рядом землях 3-4 і ті НЕ ВИКОНУЮТЬ. а від того залежать премії.
Ти візьми. що я на посаді гол. агронома в залежності від групи колгоспів за обсягами виробництва мав оклад твердий у 207 крб то жінки, яких ми задіюваои ТІЛЬКИ на проривку буряків (навантаження по 0,4-0.6 га на жінку по бригадах при денній нормі - 0,06га) та на підбирання після комбайна льону, його розстелення на пасовищах та переробку на волокно, не мали виробітку за місяцями, але мали хороші премії за врожайність і формували річну порядну зарплату. Але це все залежало від виконання планів.
От є Львівська область і в мої роки переможцем змагання були Сокаль,
Ти, звичайно, цієї думки не зрозумів і я повинен пояснити. Що в умовах соцзмагання, коли із лісостепової зони переможцями обласного змагання виходять такі райони Львівщини як Сокальський, Радехівський, Нестеровськийчи Буський - то це вал зерна і буряків у лісостеповій зоні.
А коли за відсотками виконання планів переможці є Броди, Перемишляни чи тим більше Яворів - це перехідні зони до Карпат та Полісся. і там валу немає, а є тільки відсотки виконання їх.
І тим більше, коли за ті відсотки переможцями оголошується Турківський чи Сколівський район. а це вже ГОРИ, де сотні тільки гектарів посівів та трохи поголів'я тваринництва.
Це так само як змагання Львівської області та Ульянівської обл. Росії. Львівсяка дає 3000 л. молока на корову, але план - 85 %, а партнер по змаганню видає 1400 л на корову, але план долає на 130 %. Львівська могла змагатись тільки із Ульянівською, а Волинь - вже із Калінінською
Ты вредитель!
Но как только тебя отправили на пенсию, эффективность стала повышаться!
2018 год. Львовская обл. Средняя урожайность по области. Озимая пшеница - 50.5 ц/га
Яровая пшеница - 45.6 ц/га Озимый ячмень - 59.7 ц/га
Ячмень яровой - 40.0 ц/га
Кукуруза - 89.9 ц/га Буряк - 592 ц/га
Прикинь, в СССР все эти Косюки, Бахматюки и пр. латифундисты за один год бы стали трижды Героями Соцтруда без всяких 120 соткок в одном га для получения премии за урожайность.
Но главное в другом. Главное в том, что количество реально занятых в сельхозпроизводстве снизилась в 8 раз..
Т.е. жители есть, но живут с аренды, а не с товарного производства
Да и Госплану было бы полегче.
Чем с такими щетоводами сутки терять на выяснение ориентировочной цифры, проще и эффективнее с финансовым аналитиком Укрфарминга пять минут перетереть.
И 68 тракоров в двух бригадах? И на каждый трактор - механизатор, плюс 15 механиков, плюс 10 резервных трактористов на случай храмового праздника, плюс бригадиры, учетчицы, кладовщики, 10 сторожей, две кухарки?
И вся эта красота на 1300 га.
Один трактор и 10 колхозников на 50 га. При этом продуктивность 1 га - 400 баксов в год. При этом еще есть затраты на солярку (которую не считали), посевной материал, удобрения и запчасти....
И 5 га на колхозника - в лучшем случае. В среднем - 4 га по стране, а во Львовской области - еще меньше.
Просто удивительно, как та страна выживала с такими охуительными расходами на сельхозпроизводство.
А ведь кроме з/п этой прорве бездельников нужно было еще и социальную сферу содержать: ДК, магазин, почту, детсалд, школу 10-ти летку, памятник Ленину, три уличных фонаря и дорогу до трассы.
ланецкий, 2018 год. Львовская обл. Средняя урожайность по области.
Тупий ти Ланецький і це вже безповоротно. Ти не знаєш. що я починав своє трудове життя на вчительських стежках. І ще влітку 1969 р. возив дітей 5-7 класів із колгоспним бригадиром на посіви льону в червні, щоб діти ПОЛОЛИ ЛЬОН. Надивившись на ту працю я пішов не в педінститут. а в сільськогосподарський.
і вже коли працював агрономом, то ми ВСЕ РОБИЛИ МЕХАНІЗОВАНО, а жінок тільки залучали на РОЗДВОЄННІ валків після комбайна (комбайн стелив льон товстим шаром) та на переробку до волокна. І ми вже в колгоспі мали таку машину як МТ-100, яка давала можливість брати і довге волокно і коротке (куделю). І це на протязі 5-7 років.
так, я можу погодитись, що колгоспна система не дозволяла досягати високих показників повсюдно, але вона забезпечувала працевлащтуваннями багатьох людей на селі і дозволяла пристойно жити. як на той час.
Ладно, ланецький. ти всерівно НІЧОГо не зрозумієш. краще піди за грибами в ліс
Ланецький, ти хоч і рАботнік госпланів, але не здатен розуміти життя. особливо виробництва, та ще й сільського господарства.
Я тобі розповідав за фермера у часи ще радянських вчених у горбачовське потепління, а ти мені торочиш за ізраїльтянські досягнення в ХХІ ст. та порівнюєш стан виробництва у Львівській обл. у 1978 р.
Ти це можеш зрозуміти? Хоч про що я питаю? Ти зрозумій одну сутність відмінностей, що радянський колгосп НІКОЛИ не дивився на затрати. Йому дадуть кредит, а потім спишуть. Голланський чи ізраїльський фермер рахує свою вигоду щодня. В нього в пам'яті щоденні витрати капіталу та надходження і різниця.
До того ж радянському колгоспу повертали страхівку. Ти знаєш як розподілячлася страхівка невикористана? Всі гектари посіву в колгоспах страхувалися. Збиралися колосальні суми. але не все гинуло. Тому на кінець року в держстраху залишалися великі суми, які ділили по обл. та районах. Одним попадало мало, а іншим
для особо тупых щетаводов повторяю вопрос
Г
После этого можно перейти к теме "120 соток в гектаре", "родословная каждой коровы", "премия за буряки" или "стан выробныцтва под твоим руководством в 1978 году".
Но вначале о эффективном уровне продуктивности одной коровы из стада в 890 голов.
Ти хочеш деталей? ланецький, у 80-их роках на 100 л молока в ровинутих країнах витрачали по 120 кг кормових одиниць (ти знаєш, що це таке?). У нас на корову масою в 500-600 кг витрати кормів сягали 5-6 т корм. од. і при надої в 3000 л витрати становили до 2 к.од. Це в кращому випадку.
Звичайно в колгоспах корови були масою по 350-400 кг і давали 2-3 тис. л. ціна 1 к.од. прирівнювалась до ціни зерна, приблизно.
В колгоспах ніколи не цікавились (переважно) затратами на годівлю. Виконували план. На балансовій комісії в райкомі запитували про виконання ПЛАНІВ, а не на затратах. І їх НІХТО не знав (крім економіста).
Фермер у розвинутих країнах обізнаний із питаннями вкладення капіталу та його окупності. І він рахував, коли на одиницю капіталу він отримає максимум виручки і працював у тих режимах.
Я тобі скажу ще одну особливість, що ПЕРШИМ завіз голанські корови був Петро І. Потім завозили й інші. Але молока нема.
Сколько должна была давать корова в твоем колхозе, чтобы ты был доволен, а не Госплан?
100 литров в год или 3000. Или для счастья трудового крестьянства их вообще следовало всех зарезать?
Цифру дай. Сколько молока должен был установить тебе Госплан на год? В какое время года?
Ланецький, я був задоволений тими показниками, які мали ми в колгоспі ім. Леніна на Львівщині в 1977-1979 рр. Це було більше 4000 л. Точно вже не пам'ятаю. влітку у червні надої перевищували 16 кг, що було на перших місцях району і про те писали газети.
Я тобі ще раз скажу, головним у ті часи було ВИКОНАТИ ПЛАН, який нам в колгосп доводили набагато вищим, ніж сусідам. За виконання планів і в тваринництві, я агроном, мав оклади премій в кінці року.
так, я тісно працював із економістом і для мене важливі були показники економіки виробництва кормів і їх собівартості. тому в мене була організована розумна діяльність в галузі. Я розробляв структуру кормових культур, розробляв і впроваджував технології вирощування і виробництва кормів. Організовував розумну роботу тракторної бригади по заготівлі кормів. Наприклад, виділяв один КУФ на поле і з усіх бригад їхали трактори до його, а не в кожній бригаді. Ти розумієш такі деталі?
Адже до того, коли я приїхав у колгосп, в кожній бригаді для заготівлі зелених кормів для підгодівлі корів виділяли один трактор із кормокосилкою і трактор для транспортування. Таким чином. працювало вже тільки для однієї операції 8 тракторів. я ж відразу ламав таку схему і виділяв один трактор із косилкою і 4 трактори для транспортування. і вони мали виробіток у косінні га і перевезення корму до ферми і вже працювало 5 тракторів.
У сівозмінах у кожній 4 бригад були потрібні посіви. Для мене було простіше перекидати такий загін у поросторі, ніж економити на кілометрах. Тим більше, що за солярку ми не думали, Але економія збиралась.
І так було в усьому циклі робіт. я можу показниками похвалитись, що коли я приймав колгосп то мали 18 ц/га зернових і знаходились далеко в низу рай.таблиці, а здавав колгосп твердо на перших позиціях за всіма показниками. а це - врожайність зерна-30, буряків 450, льону-12-15, виробництво кормів, та виробництво м'яса і молока.
Т.е. 4000 л, которые тебе доводил Госплан тебя устраивали?
Претензий к Госплану не было?
Хорошо.
Но почему же ты, вредитель, не хотел поднять продуктивность хотя бы до голландского уровня?
Ты не любил свою Родину?
У тебя же было земли больше, чем в израильском кибуце в разы, воды - на порядки, 68 тракторов, что превышает количество тракторов в одном знакомом мене кибуце в 5 раз.
Что тебе мешало?
С такими никто денег не даст.
Не даст даже в.., короче, там всё грустно."- Макс Бужанский.
Потом, неизбежно проиграв их, отчаянный торг за посты спикера и премьера.
Потом три года тотального воровства на всём.
Потом пол года мечтаний- а как бы переписать Конституцию, чтоб ещё срок.
Потом пол года поиск преемника.
Потом год попыток его раскрутить и запихнуть вместо себя.
И это если всё не грохнется на голову в процессе, то есть, в любую секунду.
А Европа...
Человек, чьё ближайшее окружение Ирины Геращенки и Олешки, никогда никого никуда не приведет.
Вы в Европе что то похожее на это окружение видели?
Нет?
И они нет.
Так зачем?
Жить на одну зарплату?
Банально, как пустое ведро.
Ланецький, ми вже всі дивуємось як ти працював в госплані. не випадково загнувся і госплан і СССР.
так, в мене було землі в 4 рільничих бригадах 3700 га сільськогосподарських угідь та 2700 га ріллі. Ми вирощували порядку 1300 га зернових, зернобобові - 150 га, 230 га льону. 140 га цукрових буряків, 65 га картоплі та кормові культури (кукурудза 100 га, багаторічні трави - 230 га, одн. трави - 120га (+/- кілька га в різні роки).
Ми відповідали своєму часі своїми можливостями. Навіть, можна сказати, йшли набагато впереді.
Не знаю, можливо там тепер фермери на тих полях і мають вищі показники і рівняться Голландії та Ізраїлю. А ми працювали у свій час і то успішно. що свідчать показники дуже високих планів і нарахування премій.
Але часи змінюються. Я тобі покажу один ряд ЗМІН. От є Львівська область і в мої роки переможцем змагання були Сокаль, Радехів, потім стали Броди і далі Турки із Сколе. Ти знаєш, що це таке
Обрати внимание, что и в этом случае все зависело не от планов сверху. А от исполнителей на местах.
Не згідний. і нам план доводило райуправління сільського господарства. вони, звичайно. мали свій показник плану, який доводила область. Але коли нам доводять план по льону в 7 ц/га волокна в один рік і ми перевиконуємо на 10 ц/га, то наступного року нам доводять план в 9 ц\га, а це відсотки виконання плану. Тоді, коли сусіди мають на таких же рядом землях 3-4 і ті НЕ ВИКОНУЮТЬ. а від того залежать премії.
Ти візьми. що я на посаді гол. агронома в залежності від групи колгоспів за обсягами виробництва мав оклад твердий у 207 крб то жінки, яких ми задіюваои ТІЛЬКИ на проривку буряків (навантаження по 0,4-0.6 га на жінку по бригадах при денній нормі - 0,06га) та на підбирання після комбайна льону, його розстелення на пасовищах та переробку на волокно, не мали виробітку за місяцями, але мали хороші премії за врожайність і формували річну порядну зарплату. Але це все залежало від виконання планів.
Госплан не планировал по отдельному хозяйству. Скорее всего по районным управлениям.
Ти, звичайно, цієї думки не зрозумів і я повинен пояснити. Що в умовах соцзмагання, коли із лісостепової зони переможцями обласного змагання виходять такі райони Львівщини як Сокальський, Радехівський, Нестеровськийчи Буський - то це вал зерна і буряків у лісостеповій зоні.
А коли за відсотками виконання планів переможці є Броди, Перемишляни чи тим більше Яворів - це перехідні зони до Карпат та Полісся. і там валу немає, а є тільки відсотки виконання їх.
І тим більше, коли за ті відсотки переможцями оголошується Турківський чи Сколівський район. а це вже ГОРИ, де сотні тільки гектарів посівів та трохи поголів'я тваринництва.
Це так само як змагання Львівської області та Ульянівської обл. Росії. Львівсяка дає 3000 л. молока на корову, але план - 85 %, а партнер по змаганню видає 1400 л на корову, але план долає на 130 %. Львівська могла змагатись тільки із Ульянівською, а Волинь - вже із Калінінською
Ты вредитель!
Но как только тебя отправили на пенсию, эффективность стала повышаться!
2018 год. Львовская обл. Средняя урожайность по области.
Озимая пшеница - 50.5 ц/га
Яровая пшеница - 45.6 ц/га
Озимый ячмень - 59.7 ц/га
Ячмень яровой - 40.0 ц/га
Кукуруза - 89.9 ц/га
Буряк - 592 ц/га
Прикинь, в СССР все эти Косюки, Бахматюки и пр. латифундисты за один год бы стали трижды Героями Соцтруда без всяких 120 соткок в одном га для получения премии за урожайность.
Но главное в другом. Главное в том, что количество реально занятых в сельхозпроизводстве снизилась в 8 раз..
Т.е. жители есть, но живут с аренды, а не с товарного производства
Да и Госплану было бы полегче.
Чем с такими щетоводами сутки терять на выяснение ориентировочной цифры, проще и эффективнее с финансовым аналитиком Укрфарминга пять минут перетереть.
И 68 тракоров в двух бригадах? И на каждый трактор - механизатор, плюс 15 механиков, плюс 10 резервных трактористов на случай храмового праздника, плюс бригадиры, учетчицы, кладовщики, 10 сторожей, две кухарки?
И вся эта красота на 1300 га.
Один трактор и 10 колхозников на 50 га. При этом продуктивность 1 га - 400 баксов в год. При этом еще есть затраты на солярку (которую не считали), посевной материал, удобрения и запчасти....
И 5 га на колхозника - в лучшем случае. В среднем - 4 га по стране, а во Львовской области - еще меньше.
Просто удивительно, как та страна выживала с такими охуительными расходами на сельхозпроизводство.
А ведь кроме з/п этой прорве бездельников нужно было еще и социальную сферу содержать: ДК, магазин, почту, детсалд, школу 10-ти летку, памятник Ленину, три уличных фонаря и дорогу до трассы.
Какое отношение имеет урожайность 70-х годов 20 века к урожайности 18-х годов 21века?
Пысы. Може хочешь щобы я тебя в очередной раз отхлестал обоссаными памперсами по иплищу, если не перестанешь издеваться?
Пыпысы. Тут оказывается Илон Маск против тебя лох зубажилый - ты живешь в лачуге на 370 м2, а Маск ютится в таунхаусе всего на 260 м2...
Тупий ти Ланецький і це вже безповоротно. Ти не знаєш. що я починав своє трудове життя на вчительських стежках. І ще влітку 1969 р. возив дітей 5-7 класів із колгоспним бригадиром на посіви льону в червні, щоб діти ПОЛОЛИ ЛЬОН. Надивившись на ту працю я пішов не в педінститут. а в сільськогосподарський.
і вже коли працював агрономом, то ми ВСЕ РОБИЛИ МЕХАНІЗОВАНО, а жінок тільки залучали на РОЗДВОЄННІ валків після комбайна (комбайн стелив льон товстим шаром) та на переробку до волокна. І ми вже в колгоспі мали таку машину як МТ-100, яка давала можливість брати і довге волокно і коротке (куделю). І це на протязі 5-7 років.
так, я можу погодитись, що колгоспна система не дозволяла досягати високих показників повсюдно, але вона забезпечувала працевлащтуваннями багатьох людей на селі і дозволяла пристойно жити. як на той час.
Ладно, ланецький. ти всерівно НІЧОГо не зрозумієш. краще піди за грибами в ліс