17 лютого активісти громадської організації «С14» розгромили експозицію пам’яті Федора Шаляпіна в Російському центрі науки та культури в Києві. Думаю, вони даремно старались – від цього пам’ять про Федора Івановича меншою не стане. Але, напевно, активістам буде цікаво довідатись, що професійно займатись співом 18-річний Шаляпін розпочав у пересувній українській трупі Георгія Деркача, до якої притулився в Уфі. Тут він опанував українську мову, виконав партію Петра в «Наталці-Полтавці» (яка написана для тенора й яку через те довелось транспонувати на кварту нижче), а українські народні пісні назавжди увійшли в його репертуар.
З українською трупою Шаляпін приїхав до Тифлісу, де познайомився зі своїм першим і єдиним учителем співу Дмитром Усатовим. Колишній соліст московського Большого театру, Усатов був закоханий в творчість Тараса Шевченка й навіть написав пісню «Думи мої, думи» на вірш Кобзаря, яку Шаляпін не раз виконував у концертах.
На початку 2000-х років мені вдалось розшукати запис української народної пісні «Ой у лузі та й при березі червона калина» у виконанні Шаляпіна. Цей запис 7 січня 2005 року прозвучав на радіо «Свобода» в передачі «Сюжети» чарівної Надії Степули. На жаль, в аудіоархіві «Свободи» ця передача не збереглася, але на сайті можна прочитати її розшифровку. Зокрема – мою розповідь про те, як Федір Шаляпін у 1905 році давав у Києві концерт у колишньому цирку Крутикова (зараз на цьому місці знаходиться кінотеатр «Україна» на вулиці Городецького).
Сподіваюсь, активістам «С14» буде цікаво довідатись про людину, пам’ять про яку вони безуспішно намагались знищити.
Фашиствующие молодчики под одобрительные возгласы снимающих на камеры и телефоны блоггеров громят выставку памяти Шаляпина.
Если это не лайт-версия 1917 года, то я не знаю, с чем ещё это сравнить. Правы те, кто говорят, что миротворцев и внешнее управление необходимо вводить на всей территории Украины, а не только на Донбассе. Этот люмпенский бунт под националистическими лозунгами кто-то же должен обуздать. Открывшие ему дорогу улетят себе на Мальдивы, а нам с этим всем оставаться. Хотя умные люди ещё в 2014 предупреждали: не заигрывайте с самым дном общества. Они полны совковой зависти, злобы, жёлчи. Причём не в адрес далеких и недоступных олигархов, а тех, кто просто живет лучше их. Какой бы мерзкой ни была так называемая "элита", среднему классу нужно опасаться не ее.
Путіну це сподобається. З іншого боку, коли влада продовжує підкилимно дружити з агресором, таке буде відбуватися і надалі, надаючи Мордору багатий матеріал для зображення України як країни вандалів.
На початку 2000-х років мені вдалось розшукати запис української народної пісні «Ой у лузі та й при березі червона калина» у виконанні Шаляпіна.
Бойко лукавить! Те, що Шаляпін співав українські пісні не робить його автоматично великим другом України і не завадило під кінець життя перетворитися на звичайнісінького жлоба!
До речі, Сталін також любив українські пісні у виконанні Хрущова, може й підспівував хтозна.
"Під балачки про художників і Шаляпіна, в центрі "Россотруднічество" кипіла робота російської розвідки.
Коли ми сьогодні увірвалися в цю структуру, яка займається пропагандою і вербовкою(тил для невоєнної розвідки Кремля), то один з переляканих паскуд намагався викинути У ВІКНО папку з паперами.
Хлопці її перехопили."
Жека Карась
До речі, Сталін також любив українські пісні у виконанні Хрущова, може й підспівував хтозна.
Коли ми сьогодні увірвалися в цю структуру, яка займається пропагандою і вербовкою(тил для невоєнної розвідки Кремля), то один з переляканих паскуд намагався викинути У ВІКНО папку з паперами.
Хлопці її перехопили."
Жека Карась
Оновити