...Треба окреслювати точнішу реальність — «психопатична садистична деструктивність Кремля поширюється на всі західні краіни.» Вживати не просто слово «Росія», а в комбінації: «Потужний і деструктивний для всього світу союз диктаторів Росії, Північної Кореї і Ірану, з додачею опортуністичного Китаю». Також вокабуляр має бути орієнтованим на майбутнє. «Наші діти можливо будуть жити в дуже нестабільному світі, де найголовнішу роль в світовому порядку будуть грати диктатори-психопати».
 
«Диктатори-психопати, диктатори-садисти є більш ефективними за демократіі, бо для них не існує ніяких правил і ніяких обмежень. Вони побачили, що наслідків за психопатичну поведінку дуже мало, а виграш є значним.»
 
«Нашим дітям дуже не сподобається жити в такому майбутньому, де психопатичні диктатори ставлять умови крихкому світу.» Такий вокабуляр точніше показує реальність західному слухачу...

Активно вживаний вокабуляр такого типу побудує точніший до реальності асоциативний ряд: Кремль—садизм—психопатія—диктатури країн-ізгоїв.
 
Так само ефективно як росія працювала над асоціативним рядом Україна-корупція, нам треба працювати над побудовою асоціативного ряду Росія—психопатія—садизм—диктатура. Психопатія, садизм і диктатура становлять для світу набагато більшу небезпеку ніж наше неефективне використання коштів.
 
Найголовніше зусилля міжнародної комунікації — це побудова точнішого розуміння сучасної реальності, розуміння що відчуття комфортної ізольованості від садизму і психопатіі диктатур є фальшивим і небезпечним.