У нас війна, країна має перейти на військові рейки, принаймні хоча б в інформаційній політиці. Натомість нам показують у телевізорі, як все добре, мовляв, завтра будемо каву в Криму пити. А люди гинуть, але нас замість правди казочками заколисують. І гиготіння час від часу шумом підставляють в ефір.
Звичайно, не можна постійно лише плакати, треба і усміхатися. Але гумор цей має бути здоровим. Зараз не той час, коли можна сміятися над військовими. Я в "совку" виріс, пам'ятаю багато чого. Ну над німцями сміялися, але щоб своїх обсміювати та знецінювати? Це гріх тяжкий. Ти ж з України, хіба в тебе ніхто не воює? Я рота не можу відкрити, довго підбираю слова, коли виступаю перед військовими, а вони от так.
Ви ще подумайте про таке: хто буде воювати, якщо не стане мотивації? У росіян є мотивація, бо їх накачують з ранку до вечора пропагандою. А у нас навпаки – все йде на розлюднення.
Як можна, наприклад, футболку продавати з написом "ухилянт"? Такі люди мають бути покарані. Але влада нічого не робить через відсутність української державної політики. А уявіть, як таке бачити людині, в якої воюють рідні і вона боїться кожного дзвінка з невідомого номера, не спить та не їсть – так переживає. А їй показують отаке… Я не знаю, хто ці жарти пише, точніше – знаю. Це люди, якім байдуже на Україну. Я сьогодні о шостій ранку возив сина у військкомат, щоб поновити облікові дані. А вони ж не стоять. А якщо стоять, їх не забирають, бо мають броні. І гиготять собі. Це за межею.
Я сьогодні о шостій ранку возив сина у військкомат, щоб поновити облікові дані.
Це того сина, котрий жив в Ізраілі чи якогось іншого? Бреше твій сказочнік, дурненький! Бо з 18 травня йому доведеться везти його до воєнкомату іще раз, так вимагає закон про мобілізацію.
говноедупожирателю "щикаляда" осталось.Оновити