Напевне, багато би хто з нас банально образився… А було же від чого. Його тупо запроторили за ґрати. Бо так комусь було потрібно. Тримали, тому що напевне наказали зверху, тримати. Прокурори ходили на суди обісраними морськими окунями, ховаючи очі від людей. На суди приходили бойові офіцери та генерали, Герої України, які готові були взяти Дмитра Марченка на поруки, якщо його слова недостатньо. Але ні. Напевне десь пролунало, «Буде сидіти», і він сидів. Просто так. Можливо хтось з прокурорів і розумів усю безглуздість цієї справи, але ж карʼєра… Карʼєра, мати би її, яка може полетіти на смітник. Спробуй тільки піти проти… Тому і тримали Дмитра Марченка за ґратами, аж доки завдяки грошам простих людей та Петра Порошенка, бойового генерала фактично викупили з буцигарні. Пройшло ще трохи часу і розпочалась повномасштабна військова агресія росії. Хтось побіг на захід, ближче до кордону. Хтось стояв за шторою в кабінеті на Банковій міцно тримаючи руками… Ну щось точно тримав... [/quo
Anton Blagov
Новенький