...Те, що сталося на полі бою, відносно добре зрозуміло. Менш зрозуміло одночасну інтенсивну дипломатію за участю Москви, Києва та безлічі інших акторів, що могло призвести до врегулювання лише через кілька тижнів після початку війни.
 
На кінець березня 2022 р. cерія особистих зустрічей у Білорусі та Туреччині та віртуальних заходів щодо відеоконференції підготували так зване Стамбульське комюніке, який описав рамки для врегулювання. Потім українські та російські переговорники почали працювати над текстом договору, досягнувши значного прогресу в напрямку досягнення угоди. Але в травні переговори перервалися. Війна вирувала і з тих пір коштувала десятків тисяч життів з обох сторін.
 
Що трапилось? Наскільки близькими були сторони до припинення війни? І чому вони ніколи не доопрацьовували угоду?
 
Щоб пролити світло на цей часто занедбаний, але критичний епізод війни, ми розглянули проекти угод, що обмінюються між двома сторонами...

Що трапилось? Наскільки близькими були сторони до припинення війни? І чому вони ніколи не доопрацьовували угоду?

«Попытки выиграть время путем затягивания переговоров приведут лишь к тому, что в нашей переговорной позиции появятся дополнительные требования к Киеву», – заявили в Кремле.
 
От Украины в Беловежскую Пущу на переговоры приехал министр обороны Алексей Резников, советник главы офиса президента Михаил Подоляк, глава фракции правящей партии «Слуга народа» Давид Арахамия, замглавы украинской делегации в Контактной группе по урегулированию в Донбассе Андрей Костин, депутат Рустем Умеров и замминистра иностранных дел Николай Точицкий.