28 квітня 1943 року, за наполяганням Українського Центрального Комітету та губернатора Галичини Отто Вехтера, у Львові було оголошено про формування дивізії Waffen-SS "Галичина"
 
Створення українського збройного формування у лавах німецьких військ вказувало на визнання українців німцями, як окремої етнічної частини. З перших діб бажання боротися проти більшовизму проявили десятки тисяч українців, з яких лише декілька тисяч потрапили до першого набору.
 
Українці вбачали Дивізію, як можливість відродити Українські Збройні Сили, а з цим - Державність. Тим більш, служба у регулярних військах дозволяла оминути мобілізацію до німецьких будівничих загонів, а також здобути соціальний захист, виплати та якісну підготовку.
 
На добровольців чекала прискіплива медична комісія та важкі тренування в Польщі, Чехії та Австрії. Поряд з юнаками, котрих була абсолютна більшість, оновлювали свою військову спеціальність і бувалі вояки УНР та УГА...

Дивізія «Галичина» та її переформатована версія 1-дивізія УНА брали участь в боях під Бродами, у Словаччині та Австрії, де проявила себе, як ефективна збройна частина. Неодноразово німецькі офіцери схвально відгукувались щодо якостей українських воїнів на полі бою, а саме їх витримку та незламність у скрутних моментах.
 
Вже після війни ветерани зроблять вагомий внесок у розвиток української журналістики та політики. Завдячуємо дивізійникам за їх хоробрий вибір — битися в чужій уніформі за вільну Україну!
 
Стосовно «Галичини» в мене є допис підбірка, який відповідає на більшість запитань, що виникають у людей, які не володіють чіткою інформацією про дивізію. Українцям насаджували міфи про дивізію «Галичина», загалом відбувалася тенденція демонізації через вплив на наше інформаційне поле москалів і несприйняття боротьби українців проти більшовизму, чуємо типове «діди воювали проти, значить «Галичина» — нацисти». Правда ж криється набагато глибше