Саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті «Аушвіц-Біркенау».
Нікого вони не звільнили, тому шо всі в'язні втекли з німцями на Захід. Лише хворі не втекли. Радянські солдати безжалісно гвалтувати в "звільнених" польських трудових таборах (концтаборах) жінок тому що вони "працювали на німців".
Ось показове фото. Радянські солдати 1-го Українського фронту з цікавістю розглядають пацієнтів Освенцимської лікарні біля входу в реабілітаційний корпус (блок №19) лікувального комплексу (блоки 19-21 і 28). На табличці напис: «Лікарняний корпус для в'язнів. Блок із полегшеним режимом. Вхід суворо заборонено». Постановочне фото. Видно як в'язні "радіють". Освенцім, Польща. Січень 1945 року.
«Из-за нападения на свободную и независимую Украину представители Российской Федерации не были приглашены для участия в праздновании годовщины освобождения Освенцима в этом году», — заявил пресс-секретарь музея Освенцима Бартош Бартизель.
...
Глупо приглашать новоявленных нацистов на поминание жертв нацистов прошлого. Поэтому рашистов не пригласили. Они очень сильно возмущаются, но они сделали свой выбор. Русня - это триколорная чума, которая пришла на смену коричневой. Русня становится изгоями в современном цивилизованном обществе. Им нет места среди людей.
Напередодні німецького вторгнення в Україну, у червні 1941-го, на її теренах проживало понад 2 мільйони євреїв. Німці, ледь перетнувши кордон, відразу ж взялися за «вирішення єврейського питання». Про трагедію, що сталася наприкінці вересня 1941 року в київському урочищі Бабин Яр, де зондеркоманди СС розстріляли понад 33 тисячі людей, серед яких було й багато грудних дітей, знають в усьому світі. А ось про те, що перші розстріли розпочалися ще в липні, відомо далеко не всім.
«Доблесні війська вермахту тріумфальною ходою просуваються вглиб комуністичної імперії, знищуючи на своєму шляху наших найзаклятіших ворогів», — писали влітку 1941-го німецькі газети. «Тріумфальна хода» полягала, мабуть, у масових розстрілах людей, якими вона супроводжувалася. Загалом на українській землі, за підрахунками істориків, загинуло близько 1,5–1,6 мільйонів євреїв, тобто майже 70 відсотків від усіх, що тоді тут жили...
Відбулися судові процеси і над нацистами «меншого калібру», причетними до винищення євреїв та скоєння інших злочинів проти людства. На лаві підсудних опинилися і кати концтабору «Освенцим». Досить показовим був процес над ідеологом «остаточного вирішення єврейського питання» Ейхманом, який зумів втекти з Німеччини вже тоді, коли її вулицями гуркотіли радянські танки, і 16 років переховувався в одній з країн Південної Америки. Та всевидющий ізраїльський «Моссад» все ж «вирахував» його місцезнаходження і в результаті хитромудрої операції вивіз до Ізраїлю. За всю історію цієї країни, тобто за більш як 70 років, судді винесли єдиний смертний вирок: життя цього нікчеми обірвалося в зашморзі на шиї. І все ж…
Історики, які досліджують тему Голокосту, стверджують: багато ейхманів, чиї руки по лікті в єврейській крові, зуміли уникнути розплати за свої діяння. З різних причин: хтось зумів утекти, хтось — відкупитися грошима своїх жертв, не останню роль відіграла і велика політика...
...Зокрема, Герман Герінг — віцеканцлер та один з найвідоміших нацистських лідерів, міністр закордонних справ Йоахім фон Ріббентроп, Ганс Франк, генерал-губернатор окупованої нацистами Польщі, нацистський ідеолог Альфред Розенберг, Ернст Кальтенбруннер, старший офіцер СС і глава Головного управління безпеки Рейху та деякі інші.
У жовтні 1946-го 12 підсудних були засуджені до смертної кари, троє виправдані, а решта отримали тюремні терміни. Найважливіший обвинувачений, Герман Геринг, скоїв самогубство в тюремній камері, а Рудольфа Гесса, який вважався в гітлерівській Німеччині людиною № 2, засудили до довічного ув’язнення. Своє нікчемне життя він скінчив у 1987 році в тюрмі «Шпандау». За досить загадкових обставин…
Саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті «Аушвіц-Біркенау».
«Ми не заспокоїмось, поки по землі ходитиме бодай один єврей…» — ці слова дослідники Голокосту приписують Адольфу Гітлеру, стверджуючи, що сказав він їх відразу після приходу до влади. Чи так було насправді — достеменно невідомо. Натомість відомо, що нацистський режим за 12 років свого існування знищив 6 мільйонів представників цього древнього народу...
Після закінчення Другої світової війни Сполучені Штати, Велика Британія, срср і Франція заснували Міжнародний військовий трибунал. Для вищих чиновників третього рейху, безпосередньо причетних до розв’язання війни і скоєння кривавих злочинів проти людства. Тож у листопаді 1945 року вони постали перед судом у Нюрнберзі...
Ось показове фото. Радянські солдати 1-го Українського фронту з цікавістю розглядають пацієнтів Освенцимської лікарні біля входу в реабілітаційний корпус (блок №19) лікувального комплексу (блоки 19-21 і 28). На табличці напис: «Лікарняний корпус для в'язнів. Блок із полегшеним режимом. Вхід суворо заборонено». Постановочне фото. Видно як в'язні "радіють". Освенцім, Польща. Січень 1945 року.