На мою думку, саме зараз формується нація. Не гартується, а саме формується. Як з розчину формують залізобетонні плити та моноліт. Як з цегли та розчину цементу формують міцні стіни. Все що ми раніше оптимістично називали формування нації, розбивалося об найдрібніші суперечки та навколополітичні срачі. Сьогодні начебто всі єдині, а завтра вже ладні загризти один іншого. Частіше всього все розбивалося холодильником та телевізором. Розбивалося виходом з зони комфорту.
Завжди було дві частини. Ті що стискали зуби, тягнули лямку, воювали, пахали, гинули, і ті хто вічно нили, та вимагали від перших комфорту, договоритися, дружити, перемовин та таке інше.
 
І як би це не було гірко, ждунів, в відсотковому еквіваленті, завжди було більше. Інколи якась подія їх мобілізувала та видирала зі сплячки, але ненадовго. Потім вони хотіли знову повертатися в свій манямірок з комфортом да дружбою з ворогами...