У пʼятницю, 19 квітня, Сполучені Штати повідомили уряд Нігеру про те, що вони погодилися на його прохання вивести американські війська із західноафриканської країни.
Про це пише The Washington Post з посиланням трьох американських чиновників.
Рішення ухвалили під час зустрічі заступника держсекретаря США Курта Кемпбелла з премʼєр-міністром Нігеру Алі Ламіне Зейне, яка відбулася раніше в пʼятницю.
Американський контингент у країні налічував 1 000 бійців. Тепер під питанням лишається і статус авіабази, яку Штати там збудували за $110 млн всього 6 років тому.
«Це кульмінація військового перевороту минулого року, який скинув демократично обраний уряд країни й встановив хунту, що оголосила американську військову присутність в країні незаконною», — йдеться в тексті.
Водночас минулого тижня до столиці Нігеру міста Ніамей прибули щонайменше 100 російських військових інструкторів, що ознаменувало ескалацію співпраці Нігеру з Москвою у сфері безпеки. Аналітики вважають, що це може ускладнити, якщо не унеможливити, продовження співпраці Штатів з Нігером.
У повідомленнях на державному телебаченні Нігеру йшлося про те, що російські інструктори проводитимуть навчання і надаватимуть Нігеру обладнання, зокрема, систему протиповітряної оборони.
У розмовах з американськими офіційними особами хунта стверджувала, що після того як російські інструктори проведуть навчання на обладнанні, вони підуть.
«Вони стверджують, що не зацікавлені у військовій присутності росії чи інших країн. Я не можу передбачити, куди це призведе», — сказав представник Держдепартаменту.
Військовий переворот у Нігері
26 липня 2023 року військові Нігеру усунули від влади президента Мохамеда Базума, заявивши, що невдоволені його правлінням і погіршенням ситуації з безпекою. Базума взяли під варту. Керівництво державою взяв на себе полковник Військово-повітряних сил Амаду Абдраман. Аналітики стверджують, що однією з причин повстання стало зростання вартості життя і несприйняття некомпетентності та корупції уряду.
Переворот засудили ООН, США, Світовий банк, Африканський Союз і Євросоюз. Президент США закликав хунту негайно звільнити президента, а президент Базум просив США про допомогу і захист від найманців «ПВК Вагнера».
Хунта Нігеру дозволила арміям сусідніх Малі та Буркіна-Фасо заходити на його територію в разі нападу. Країни підписали спільну заяву. Водночас Алжир відхилив прохання Франції використати його повітряний простір для військової операції в Нігері.
На початку вересня Верховний суд Нігеру вирішив негайно вислати посла Франції Сільвена Ітту, позбавивши його дипломатичного імунітету.
5 грудня хунта Нігеру розірвала військову угоду з Європейським Союзом. Ініціатива полягала в тому, щоби зміцнити сектор внутрішньої безпеки. Місія допомагала країні боротися з безпековими проблемами, зокрема з бойовиками, торгівлею людьми, розповсюдженням наркотиків.
Наприкінці грудня останні французькі війська, дислоковані в Нігері, залишили країну. Це стало кінцем антиісламістської операції Франції в регіоні Сахель у Західній Африці, що тривала понад 10 років.