Сьогодні пʼята річниця так званих дебатів на стадіоні — трагічний день в історії України.
Чому так званих?
Тому що очевидно, що не було ніяких дебатів.
Було шоу.
І саме за шоу проголосувало 73% виборців.
Їм не потрібні були дебати.
Їм не потрібні були відповіді на питання.
Їм не потрібна була дискусія.
Їм не потрібні були фахівці.
Їм не потрібні буди компетентні політики.
Їм не потрібно було навіть притомної передвиборчої програми (якої й не було).
Їм навіть не сильно були потрібні (на той момент) НАТО і ЄС (більшості — так точно).
Їм потрібне було шоу.
Тож, маємо пʼять років шоу: перформанс некомпетентності, спектакль популізму, вистава дурості, інсценізація політики, бенефіс реваншизму.
Два останні роки шоу стало ще й загрозливим, кривавим, смертельним.
Замість створення уряду національної єдності/порятунку під час найбільшої екзестенційної загрози українській державності й нації, під час повномасштабної війни на знищення, шоумени і шоуменеджери продовжують своє шоу.
Спочатку вони обіцяли шашлики. Потім зустрічали «рік перемоги». Потім піарили контрнаступ. Ціна кожному з цих шоу — тисячі людських життів.
Вони розіграли шоу зі зняттям Головнокомандувачого. Вони влаштували шоу із законом про мобілізацію. Ціною цього шоу стануть ще тисячі життів українців.
Вони влаштовують шоу, за яке платимо ми всі — голосуючі та не голосуючі за це.