Від Клеопатри до Adidas і Puma. Сімейні чвари, що увійшли в історію

Адольф Дасслер і спортивне взуття, яке він створив

Автор фото, ULLSTEIN BILD

Підпис до фото, Адольф Дасслер і спортивне взуття, яке він створив

Історія має багато прикладів, коли родичі сваряться й навіть намагаються знищити один одного, прагнучи влади та слави. Й у порівнянні з деякими з них сучасні реаліті-шоу виглядають досить скромно.

Такі сімейні чвари можуть багато розповісти нам про те, яким було життя та звичаї в різні історичні періоди, а також про те, як поводилися зі своїми рідними люди, які мали владу.

ВВС Bitesize наводить три приклади родин з різних історичних епох, які вивели сімейну ворожнечу на абсолютно новий рівень.

Брати Дасслери і розділене місто

Брати і сестри сваряться весь час - це не рідкість. Але коли посварилися Адольф (Аді) і Рудольф (Руді) Дасслери, німецьке місто Герцогенаурах розділилося на дві частини. Ви, мабуть, чули про дві компанії, які вони заснували: Adidas і Puma.

Ще в 1924 році вони разом заснували бізнес із виготовлення бігових та футбольних кросівок. Бізнес набирав обертів, і до Олімпійських ігор 1936 року в Берліні вони були настільки відомі, що легендарний американський спринтер Джессі Овенс одягав черевики Dassler на змагання й виграв у них кілька золотих медалей.

Однак під час і після Другої світової відносини між двома братами почали руйнуватися - можливо, через зіткнення особистостей і політичні розбіжності. У 1948 році їхні шляхи розійшлися. Кожен заснував власну фабрику спортивного взуття по обидва боки річки в Герцогенаураху. Аді очолив Adidas, а Руді - Puma.

Співробітники Adidas намагалися користуватися послугами лише тих компаній, які були лояльні до Adidas, і працівники Puma робили те саме. Як наслідок у Герцогенаураху були м’ясні лавки, готелі та ресторани, які обслуговували той чи інший бік міста. Суперництво загострилося під час Чемпіонату світу з футболу 1970 року, коли Пеле обрав взуття Puma попри те, що дві компанії домовилися не підписувати з ним контракт.

І навіть після смерті брати не об'єдналися - Аді та Руді поховані на протилежних кінцях міського цвинтаря.

Родина Дасслер більше не контролює жодну з компаній, але в 2009 році вони офіційно примирилися, провівши у Герцогенаураху футбольний матч. У кожній команді були співробітники Puma та Adidas, а на м'ячі були обидва бренди.

Клеопатра VII та її нещасні брати та сестри

Елізабет Тейлор у ролі Клеопатри

Автор фото, Silver Screen Collection/Getty Images

Підпис до фото, Елізабет Тейлор у ролі Клеопатри

Якщо твоя сестра - королева Єгипту Клеопатру VII, це може мати смертельні наслідки.

Клеопатра стала королевою після смерті свого батька в 51 році до нашої ери. Однак за звичаями стародавнього Єгипту їй потрібен був співправитель-чоловік - тож Клеопатра вийшла заміж за свого молодшого брата, Птолемея XIII.

Коли у 49 році до н. е. Птолемею виповнилося 13 років, він задумав повалити свою сестру та правити одноосібно. Клеопатра була змушена втекти з країни та створити власну армію, що спричинило в Єгипті громадянську війну. Тим часом у Римі також точилася громадянська війна - там Юлій Цезар воював із Помпеєм, римським генералом.

Брат і сестра взяли участь у конфлікті в Римі по різні боки конфлікту - Клеопатра підтримувала Цезаря, з яким у неї почалися стосунки. Все закінчилося смертю Птолемея, коли він намагався втекти після того, як його армію розбили римські війська Цезаря в битві на Нілі.

Тим часом сестра Клеопатри, Арсіноя IV, яка виступила проти неї, під час війни потрапила у полон. Її заслали до храму Артеміди в Ефесі, а пізніше стратили за наказом Марка Антонія, нового коханця Клеопатри.

Інший її брат, Птолемей XIV, загинув за загадкових обставин. Вважають, що Клеопатра його отруїла. Вони одружилися після смерті першого брата, але Клеопатра хотіла зробити своїм співправителем свого трирічного сина Птолемея XV Цезаря (Цезаріона).

Генріх II і його непокірні сини

Король Генріх ІІ

Автор фото, Universal History Archive/Getty Images

Підпис до фото, Король Генріх ІІ

У короля Англії Генріха II і королеви Елеонори Аквітанської було четверо синів, які дожили до повноліття: Генріх (Молодий король), король Річард I, Джефрі та король Джон.

Наявність такої кількості дітей чоловічої статі забезпечувала королю спадкоємців, але це також створювала багато проблем.

Після смерті Генріха II кожен із них мав успадкувати власні території, але до того часу їхня влада та вплив були обмеженими.

У 1173 році Генріх Молодий король втратив терпіння і повстав проти свого батька разом з Річардом і Джеффрі. Їх заохочували вороги Генріха II, зокрема король Франції Людовик VII, колишній чоловік королеви Елеонори, а тепер тесть Молодого короля.

Королева Елеонора приєдналася до боротьби на боці своїх синів. Війська її чоловіка схопили її на початку 1174 року та ув’язнили в Англії, вона де залишалася протягом десяти років.

Генріх II здобув перемогу над своїми синами, але повстання тривали аж до його смерті в 1189 році.

Його наступником став король Річард I, який наказав звільнити королеву Елеонору з ув’язнення, повернути їй землі та доходи й дати владу над англійськими політичними справами.

Підписуйтеся на нас у соцмережах