Під час другої хвилі атак (після 22-го березня цього року) по об'єктах української енергогенерації, а саме по тепло- і гідроелектростанціях пошкоджено кілька таких об'єктів у шести областях України.
Що це за станції? Наскільки ураження є критичними? Чи можна загалом оцінити ситуацію? По чому і куди цілили і яка стратегічна задача стоїть перед РФ?
Портал LRT.lt продовжує запитувати у одного з провідних експертів в енергетичній галузі України, президента Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайла Гончара:
- Це неправильний підхід говорити про "другу хвилю". Тут треба дивитися на все це у цілісній картині. І на те, що робилося в сезоні 2022-2023 роках. Себто на те, що вони зробили, але не доробили.
В минулий зимовий сезон 2023-2024 року пріоритети були інші, пов'язані з ударами по оборонно-промисловий інфраструктурі. А тепер очевидно, що переключились на енергетичну.
Задача у них одна і та сама, яка стояла і раніше перед ними. Вони хочуть домогтися блекауту енергосистеми нашої. Тому б'ють якраз по тим об'єктах, які є вразливими. Тобто по маневровій генерації.
А маневрова генерація - це теплова і гідроелектростанції. Тому нічого нового порівняно з ударами 22 березня тут немає. Але як 22-го березня, так і зараз енергосистема проявила стійкість, вона випала у блекаут. Так, локальні відключення безперечно по областях були і будуть.
Але система зберігає свою функціональність. Проте зрозуміло, що з виведенням з ладу цілої низки генерації поза всяким сумнівом запас міцності зазнає серйозного скорочення. Це так.
- Скажіть, як це вплине на транспорт? Чи можливо наслідки цих ударів максимально усунути?
- Я не буду коментувати деякі речі. По-перше тому, що ми не знаємо. По-друге, навіщо давати ворогу зайву інформацію?
- Просто коли ви вжили слово "маневрові потужності", то одразу така асоціація із залізницею.
- Ні, це тільки в контексті енергосистеми. Тому що є базова генерація атомна. Яка працює в стабільному режимі. В реакторі на "педаль газу" тиснути не будеш. Як ти вийшов на проектну потужність, так реактор і працює на один гігават.
А генерація, якою можна регулювати - це генерація якраз теплова, гідрогенерація, якою можна в режимі реального часу управляти через включення чи відключення тих чи інших енергоблоків.
Це і забезпечує баланс енергосистеми в цілому.
Коли вимикається атомний енергоблок, одразу провал в енергосистемі на цілий гігават. Тому одразу запускають якусь там маневру генерацію - чи ГЕС, чи теплові електростанції - йде компенсація. І тому вони не випадково б'ють саме по ГЕС і тепловим. Тому що тоді і атомній генерації важко буде працювати.
- То я про потенціал, власне, перевозити важливі вантажі залізницею. Чи є такий запас міцності транспортної залізничної системи чи інших варіантів? Адже мають везти і вантажі в бік фронту і забезпечувати життєдіяльність міст, і так далі?
- Я не бачу, щоб були якісь перебої з рухом транспорту, це інша річ, ви не плутайте докупи.
- Я чому "плутаю"? Тому що є тягові підстанції на залізниці тій самій, які теж звідкись живляться. Маються на увазі електрифіковані її ділянки.
- У нас все електрифіковане. Ви бачили повідомлення, що зупинився рух транспорту? Я таких повідомлень не бачу. Електрифікація не зроблена якось з одного джерела, що його вирубили і все. Локально воно може бути на якійсь ділянці пошкоджено і вирублено. Але воно так зроблено, щоб перемкнутися на інше джерело живлення.
Якщо проблеми і виникали, то це були кілька годин затримки у русі потягів. Це стосувалось в основному пасажирського транспорту.
Мається на увазі те, що тягає пасажирські вагони. А все решта рухалося. Особливо коли мова йде про перевезення вантажів, то часто це робиться тепловозами.
З точки зору електротяги, то де її немає, існують інші способи.
Принаймні повідомлень зараз про такі проблеми я не зустрічав.
- Як щодо перспективи все-таки прикрити енергооб'єкти важливі? Президент України, подякувавши Сполученим Штатам, одночасно і дорікнув, що системи "Patriot" передавали інші країни, а не США. І хтось з українських посадовців сказав, що вони не є дефіцитними, що союзники якось в проаналізують ситуацію і у них будуть рішучі дії у цьому напрямку. Як ви оцінюєте ці перспективи?
- Це речі, які швидко не робляться з точки зору того, що сьогодні сказали "дайте нам системи", а через кілька днів вони будуть.
Так не буде.
Постановка питання правильна, ми з самого початку просимо надати нам більше цих систем, щоб ми могли прикрити нашу територію. Але, знову ж таки, наскільки могли, настільки її і прикрили.
Проте потрібно розуміти і те, що ідеальної стовідсоткові ефективності будь-яких захисних систем просто не існує. Ми дивимось по кількості знищених засобів ураження. То система ППО працює достатньо потужно. Але ж ми бачимо, що і тактика ворога зазнала еволюції. Тобто вони спочатку запускають безпілотники для того, щоб виснажити ППО, потім йдуть крилаті ракети і потім все це накривається балістикою для того, щоби перевантажити ППО і зрештою якомога більше уразити.
Звісно, що ми будемо і далі вимагати більше засобів ППО. Але зрозуміло, що напевне так швидко нам їх не доставлять. Але тут ще і питання в тому, щоби навчити відповідний персонал. Зрозуміло, що чим більше засобів, а вони всі дуже різні, тим більше потреба навчити користуватись усім цим.
- Чи можлива стабільна подачі електроенергії з території ЄС і компенсація таким чином потреб, які постійно збільшуються?
- Якраз ми в такому режимі зараз живемо, що надходить аварійна допомога. Поки що воно так працює. Принаймні і без повідомлень від Укренерго зрозуміло, що якби відбулося щось критичне з точки зору розриву нашої енергосистеми з європейською, то ми вже всі це б відчули. Енергосистема має ще певний запас міцності. Тому вони намагаються зараз, як їм здається, по максимуму використати складне становище з тим, щоб завдати якомога більше уражень.
Вони це розпочали у 2022-му році. Просто мінялися певні пріоритети, робились паузи і так далі. А це завжди було на столі.
