У зоопарку Греції народилося карликове бегемотеня. Чому це не лише мило, але й важливо

Нещодавно в Афінському зоологічному парку Аттіка народилося рідкісне карликове бегемотеня. Цей вид перебуває під загрозою зникнення, тому його народження є важливою і захопливою подією для тих, хто працює над відновленням його популяції.

Бегемотеня також стало першим, що народилося в цьому зоопарку протягом десятиліття.

Брак самців карликових бегемотів у неволі створив проблеми для відновлення популяції. Тому доглядачі зоопарку та природоохоронці ще більше в захваті від цього - поки що безіменного – малюка через його стать.

Пітер Грос, експерт з дикої природи та ведучий Mutual of Omaha's Wild Kingdom, каже, що народження є "важливим і захопливим моментом", враховуючи вплив, який цей один бегемот може мати на увесь вид.

"Карликові бегемоти зазвичай народжують одне дитинча після періоду вагітності приблизно від 6 до 7 місяців, що робить цього новонародженого значним внеском" у зусилля з відновлення популяції, пояснює він.

Подібний ажіотаж нещодавно викликало народження Міколаса, ще одного самця карликового бегемота, який народився в грудні 2023 року в зоопарку Двур Кралове в Чехії.

Карликові бегемоти походять з боліт і тропічних лісів у західній Африці, і, за оцінками, у дикій природі залишилося лише близько 2000-2500 особин, каже Грос.

З огляду на те, що в 2023 році в зоопарках народилася лише дюжина карликових бегемотів – і ще менше вижило – кожне таке народження має вирішальне значення для спроб відновити популяцію виду.

Грос пояснює, що розведення карликових бегемотів - складна та делікатна справа, і що "експерти та біологи докладають чимало зусиль, щоб переконатися, що тварини почуваються безпечно та комфортно в середовищі, яке нагадує їх власне середовище існування".

Він зазначає, що через самотню природу карликового бегемота це непросте завдання. На щастя, за його словами, є багато даних, на які експерти покладаються, щоб створити найкраще середовище, яке б відповідало потребам бегемотів.

Алісія Гугенбум знає, чого це вартує, на власному досвіді Вона є головною доглядачкою відділу савани в зоологічному парку Аттіка, і саме вона піклується про карликових бегемотів, зокрема й про це останнє поповнення.

Гугенбум каже, що в жовтні вона та інші доглядачі зоопарку помітили, що "живіт нашої самки бегемота трохи більший, ніж зазвичай". Того ж тижня команда ветеринарів провела ультразвукове дослідження, яке, за її словами, підтвердило їхні підозри про вагітність.

Але працівникам зоопарку потрібно було зробити значно більше, ніж просто спостерігати та чекати. Гугенбум каже, що вони фактично тренували бегемотиху, щоб вона могла ставати у позу, потрібну для проведення УЗД та інших обстежень. Вони також регулярно перевіряли, чи має вона молоко, каже Гугенбум.

Потім була підготовка до пологів.

"Оскільки цей вид бегемотів народжує пізно ввечері або вночі, ми повісили камеру, щоб і тоді можна було стежити за нею, - пояснює Гугенбум. - 19 лютого 2024 року вона народила здорового хлопчика вагою 7 кілограмів".

Вона каже, що дитинча сповнене сил та енергії та вже подвоїло свою вагу з народження.

Чому розведення в неволі має важливе значення

Зусилля, спрямовані на розведення тварин у зоопарках, вже допомогли вижити багатьом іншим видам тварин.

Левові золоті тамарини, невеликий вид мавп, знайдений у Бразилії, були на межі зникнення в 1970-х роках. Але глобальна програма розведення в неволі, до якої доєдналися близько 150 зоопарків, допомогла збільшити їхню кількість. Сьогодні налічують понад 4800 особин цього виду.

Подібні зусилля також докладали для порятунку каліфорнійського кондора – виду, чисельність якого збільшилася з 30 до 347, за даними Служби національних парків.

Завдяки масштабним зусиллям природоохоронців у Новій Зеландії у Веллінгтоні нещодавно народилося двоє пташенят дикого коричневого ківі – це були перші пологи цих нелітаючих птахів у дикій природі за понад 150 років.

Водночас деякі тварини, схоже, підходять до завдання відновлення свого виду з більшим ентузіазмом, ніж інші - наприклад, Дієго, гігантська черепаха, яку відправив на Галапагоські острови зоопарк Сан-Дієго в рамках програми розведення.

Дієго серйозно поставився до своєї роботи – невпинного спаровування. Він допоміг збільшити популяцію з 14 черепах (двох самців і 12 самок) до понад 2000. Служба Галапагоських національних парків каже, що Дієго, ймовірно, відповідає за близько 40% цієї кількості. Зараз Дієго вже понад 100 років, і він досі живий і здоровий (хоча, ймовірно, трохи втомлений).