З думками про Україну: як Медведчук із москви намагається повернути собі громадянство, мандат і гроші

Колишній депутат від забороненої ОПЗЖ і кум путіна Віктор Медведчук, обвинувачений в Україні у державній зраді, зараз мешкає в Москві. У росії він створив «політичний рух» «Другая Украина», учасники якого повторюють або доповнюють меседжі російської пропаганди.

У публічному полі Медведчук звинувачує Україну в небажанні завершити війну — мовляв, це українська влада «нескінченну кількість разів заявляє, що ніякий мир їй не потрібен — а тільки більше зброї та грошей». Попри це він хоче знову опинитися в Україні, і прямо зараз в українських судах вимагає повернути йому громадянство й депутатський мандат, а також зняти санкції, накладені РНБО.

***

Віктор Медведчук залишив Україну після того, як у вересні 2022 року його, обвинуваченого у державній зраді, обміняли на 200 українських захисників, які перебували в російському полоні. Зараз Медведчук з росії судиться із президентом України, СБУ, Верховною Радою та РНБО.

10 січня 2023 року президент Володимир Зеленський припинив громадянство України для колишніх депутатів від забороненої «Опозиційної платформи — За життя» Тараса Козака, Рената Кузьміна та Віктора Медведчука, а також Андрія Деркача. Це рішення ухвалили «на підставі матеріалів, які були підготовлені Службою безпеки України та Державною міграційною службою України».

Згідно з Конституцією, у разі позбавлення громадянства припиняються і депутатські повноваження, тож наступного дня Рада позбавила усіх цих парламентарів їхніх мандатів.

Уже за місяць, 20 лютого 2023 року, Віктор Медведчук звернувся до Верховного Суду. У своєму позові він вимагає повернути йому та його колишнім колегам громадянство України. Медведчук стверджує, що указ президента про припинення його громадянства був «незаконним, безпідставним, свавільним та ухваленим із порушенням норм Конституції України».

У березні 2023 року Верховний Суд прийняв позовну заяву та відкрив провадження у справі — засідання у ній тривають до сьогодні.

Адвокати Медведчука Олексій Калінніков та Світлана Савченко кілька разів відмовилися говорити з hromadske про його вимоги в межах судового процесу, посилаючись на власну зайнятість.

Судячи з ухвал Верховного Суду, які містяться в судовому реєстрі, спершу Медведчук позивався до президента України Володимира Зеленського, згодом третіми особами у справі залучили СБУ та Державну міграційну службу.

Уже цьогоріч, 25 січня 2024-го, СБУ клопотала про закриття провадження у справі. Там назвали позов Медведчука штучним.

Як стало відомо hromadske із власних джерел, найімовірніше, після потрапляння матеріалів на припинення громадянства Медведчука до президента СБУ апелювала саме до наявності у нього російського паспорта. Крім того, Медведчука відправили до росії в межах обміну військовополонених, а отже, рф визнала його статус на рівні військовополоненого.

У Службі також пояснили суду, що Медведчук не асоціює себе з Україною, перейшов на бік держави-агресора, вважав себе частиною російського народу, повторював доводи путіна про підстави широкомасштабного вторгнення рф в Україну, вжив усіх наявних у нього політичних можливостей для підриву зусиль України зберегти свою незалежність.

В СБУ додали, що 5 вересня 2023 року вже надавали суду письмові пояснення, що мали «належні та допустимі докази», щоб припинити громадянство Медведчука.

А втім, 25 січня 2024 року Верховний Суд відмовив Службі безпеки України в її клопотанні про закриття справи. Натомість на тому ж засіданні суд ухвалив рішення витребувати в СБУ копії матеріалів про втрату громадянства України Віктором Медведчуком.

За словами експерта з конституційного права Богдана Бондаренка, це означає, що суд хоче дізнатися, на яких підставах припинили громадянство Медведчука. Найімовірніше, каже юрист, підставою справді стала доведена наявність у Медведчука громадянства іншої держави, але питання в тому, чи зможе СБУ тепер довести це в суді.

«Я думаю що комісія з питань громадянства при президентові України навела главі держави факт наявності в Медведчука іншого громадянства, яке він добровільно отримав [...] Можливо, з цього вони виходили, ухвалюючи рішення про припинення громадянства. Якщо президент не надасть доказів наявності у Медведчука іншого громадянства, суд може і навіть повинен скасувати указ про припинення [українського] громадянства Медведчука», — пояснив Богдан Бондаренко.

Паралельні суди

Окрім громадянства, Медведчук намагається повернути собі депутатський мандат, а заодно позбутися економічних санкцій, введених РНБО ще у 2021 році. З позовами щодо цих питань його представники також звернулися до Верховного Суду.

Позов стосовно повернення депутатського мандата захист Медведчука подав у лютому 2023 року. Зараз розгляд призупинили — до рішення у справі про повернення Медведчуку громадянства.

А ось у справі про зняття санкцій засідання тривають з 29 грудня 2022 року.

30 березня 2023-го Верховний Суд ухвалив рішення витребувати в РНБО матеріали, на основі яких запровадили санкції щодо Медведчука. Також суд постановив витребувати дані про те, хто із членів РНБО проголосував за накладення санкцій.

Як пояснював у 2021 році секретар РНБО Олексій Данілов, санкції проти Медведчука та його дружини Оксани Марченко були пов’язані з розслідуванням, яке вела СБУ за статтею «фінансування тероризму».

Раніше Медведчук також намагався поновити через суд своє адвокатське свідоцтво. Проте у лютому 2024 року Київський окружний адміністративний суд йому в цьому відмовив.

Така ж доля, на думку експерта з конституційного права, очікує й актуальні позови Медведчука.

«Я припускаю, що з економічними санкціями вони точно пролетять. Думаю, вони щодо всього пролетять. Бо сумніваюся, що сьогодні може бути рішення із серії: “Повернімо Медведчуку громадянство, скасуймо економічні санкції, даймо мандат”. Малоймовірно, що судді на це підуть, а от затягувати справу фактично можуть», — сказав Богдан Бондаренко.

Хто розглядає ці справи

Суддею, що головує у справі про повернення Медведчуку громадянства, є Наталія Мартинюк, інші судді в колегії — це Андрій Жук, Олена Губська, Андрій Загороднюк та Людмила Єресько.

Троє з них входили до суддівської колегії, яка раніше задовольнила позов судді Конституційного Суду Олександра Касмініна, скасувавши указ президента Зеленського про його «звільнення». Тоді глава держави звільнив суддів Конституційного Суду України Олександра Тупицького та Олександра Касмініна, пояснивши це «аудитом указів Віктора Януковича». Скасували указ президента Зеленського Людмила Єресько, яка тоді головувала, і судді-учасники колегіїАндрій Жук та Андрій Загороднюк.

Суддя Андрій Загороднюк також був засновником ГО «Асоціація розвитку суддівського самоврядування України». Ця організація разом із Вищою радою правосуддя та кількома іншими суддівськими організаціями зверталися до президента з закликом ветувати закон про оновлення ВРП. Як повідомляли в «Центрі протидії корупції», у 2019 році Жук як член Ради суддів України активно саботував створення конкурсної комісії з обрання членів ВККС. «Жука та компанію не влаштовувала норма з чесним конкурсом за участі міжнародних експертів», — пояснили в ЦПК. 

Крім того, Жук входив у колегію суддів Касаційного адміністративного суду, яка скасувала рішення Вищої ради юстиції про звільнення судді Майдану Владислави Гудим. 19 лютого 2014 року вона без належних доказів винесла ухвали про взяття під варту двох учасників ходи до Верховної Ради України по вулиці Інститутській. Також на підставі підробленого рапорту інспектора ДАІ суддя Гудим позбавила прав керування водійку, яка брала участь у пробігу Автомайдану до резиденції «Межигір'я» Віктора Януковича. Колегія суддів разом із Жуком, попри практику Верховного Суду та ЄСПЛ, вирішила, що ухвала про взяття учасників протестів під варту і позбавлення прав на три місяці була обґрунтованою.

Суддя Олена Губська, яка також входить до складу колегії суддів у справі Віктора Медведчука, раніше була у складі колегій, що ухвалили рішення про заборону мирних зібрань під час Революції гідності. Також Олена Губська ухвалювала судові рішення, не перебуваючи на робочому місці.

До колегії суддів, яка розглядає справу про повернення Медведчуку депутатського мандата, входить також Ігор Дашутін. У 2016 році він був суддею у справі, де журналісти намагалися встановити повний список людей, які володіють нагородною зброєю. Тоді Дашутін заявив, що відомості про те, хто і за які заслуги отримує нагородну вогнепальну зброю від міністра оборони, є «інформацією з обмеженим доступом».

Самого Дашутіна ГРД також визнала недоброчесним під час конкурсу до Верховного Суду. Працюючи в Сумському райсуді, він забороняв журналістці вести аудіозапис судового засідання, чим прямо порушив принцип гласності та відкритості.

За словами експерта з конституційного права Богдана Бондаренка, навіть якщо судді у справі Медведчука мають не найкращу репутацію, саме собою це ще нічого не означає.

«Вони перебувають в адміністративній “вишці”, тому їм і потрапляють ці справи для розгляду указів президента. У них є відповідна спеціалізація, тож думаю, що річ здебільшого в цьому. А ось чи упереджені вони, чи ні, має встановлювати Вища рада правосуддя», — пояснив юрист.

Проте зрозуміло, що позови Медведчука проти України неможливо розглядати поза політичним контекстом. З одного боку, судді навряд чи зважаться на будь-які різкі рухи у цій справі. Тому ймовірність, що Медведчук зможе виграти, вкрай низька.

Водночас матеріали СБУ щодо Медведчука, надані президенту, як підстави для припинення його громадянства ніколи не публікувалися. Тож наразі неможливо зробити висновки про те, чи можуть вони бути залізобетонними доказами в суді. А отже, Медведчук свою судову гру досі не завершив.