Вчора, 2 березня, був доволі показовий випадок, коли з двох ворожих літаків, по яких було випущено зенітні ракети, вдалось збити лише один - фронтовий бомбардувальник Су-34, в той час, коли багатофункціональний винищувач зміг ухилитись.
Й здається, на таке просте питання - чи може літак ухилитись від ракет, звісно, відповідь буде позитивна. Зрештою в абсолютній більшості всіх фільмів де по літаку здійснюється пуск ракети, одразу починається сцена на декілька хвилин під час якої пілот майстерно маневруючи та кидаючі теплові пастки тікає від ракети. Зазвичай все це відбувається у якомусь каньйоні, а зенітні ракети мають схильність активно повторювати маневри літака та навіть заходити на другу спробу після промаху.
Читайте також: Bayraktar TB2 посилив Албанію, яка стала вже 25 країною-оператором
Але у житті все дуже сильно відрізняється від кінематографічних відступів від реальності. Хоча відповідь від цього залишається незмінною - так, літак може ухилитися від ракети. Але додається величезна кількість додаткових умов, які прямо впливають на результат.
Зокрема самі по собі протиракетні маневри є одним з азів підготовки пілотів тактичної авіації, але жоден з них не торкається спроб пропустити її повз, наприклад, зробивши бочку. Більше того, вони можуть відрізнятися від того яка саме ракета випущена, з ПЗРК чи далекобійна з Patriot чи С-400, з якого курсу та дальності, який режим та параметру польоту літака, система наведення ракети тощо.
Але у нашому випадку мова йде саме про умовний Patriot з зенітною ракетою PAC-2/GEM+, який здійснює пуск по висотній цілі на дальності близькій до максимальної, яка визначена у межах 150-160 км та no-escape zone близько 110 км. Система наведення у цієї ракети - радіокомандна на маршевій ділянці, а на термінальний - з уточненням координат цілі через напівактивну головку ракети (Track-via-missile - TVM).
За такої системи наведення, ще перед стартом самої ракети, бортова апаратура будь-якого бойового літака, включно з російськими, зафіксує спочатку роботу по ньому РЛС Patriot. А потім й перехід радара з режиму відстежування на стрільбовий режим, що вже буде означати початок відліку у секундах.
За будь-якими настановами пілот здійснює протизенітний маневр. Найпростіший у цій ситуації, коли літак знаходиться на висоті та крейсерській швидкості - пірнути вниз з відходом на максимальній швидкості та розривом дистанції на форсажних режимах.
В цій ситуації мова дійсно йде на секунди й багато чого залежить від самого літака, від його маневреності та дозволеного перевантаження.
Для винищувача Су-35 воно становить орієнтовно 9G, а ось для фронтового бомбардувальника Су-34 - вже 7G. Су-34 важчий за Су-35 приблизно 4 тонни (для пустих) та має меншу тягоозброєність. Також перед виконанням маневру Су-34 ще має скинути свої бомби з УМПК, які накладають додаткові обмеження на можливість маневру.
У результаті шансів у Су-34 вийти з під удару значно менше за Су-35, що й чудово відображається у статистиці: з 17 лютого по 2 березня - 12 Су-34 та два Су-35.
Читайте також: Скільки часу необхідно для того, щоб опанувати ударний БПЛА MQ-9 Reaper
