Бенефіс головцифровізатора

Поки ви тут по укриттям бігали та обговорювали вагонну гендерну нерівність, у Міши Федорова відбувся персональний гала-концерт на Вашингтонщині. Не просто мотнутися від жахіть війни на першу-ліпшу конференцію за кордон (типу, «просити гроші/зброю для України»), а замутити безпосереднє промоушн-шоу імені себе, коханого, у Вашингтонському виборчому окрузі – якось це дуже схоже вже на політичні амбіції головного «дієвого». Дехто у цих ваших інтернетах навіть вже поспішив призначити його наступним прем’єр-міністром.

Розказував на цьому стендапі про безмежну та шалену любов українців (тобто нас з вами, ага) до Дії.

А от про те, що у січні 2022 йбнрсн хакнула дієчку по самі гланди, а вкрадені дані використовувалися окупантами для геноциду українців на тимчасово захоплених територіях, про це чомусь промовчав.

Смислове ж навантаження фрази «Застосунок не лише змінив культуру й ставлення до цифрової держави в Україні» я так і не зміг осягнути. Це самокритика чи хвастощі? Шо таке “цифрова держава в Україні”? Хіба всередині нашої держави існує ще одна, цифрова, але ми про неї не знаємо, хоча у неї є власна культура? І в який бік змінилося до неї ставлення? І у кого?

І ще одного не зрозумів: а хто є цільовою аудиторією цього фестивалю нечуваної уріно-офтальмології. Українці? А чому тоді шоу відбувалося у США? Американці? Так вони відпочатку знали, що таке «Дія» насправді, і тому не збираються нічого подібного запроваджувати у себе. От розводити на бабло оті Замбії з Колумбіями – будь ласка, але в США це лайно не несіть, будь ласка.

Питання лише виникає: а чому американці продовжують накачувати грошима (+650 тисяч доларів) завідомо провальний та небезпечний (щоб не сказати «шкідливий») проект з персональними даними українців? Як на мене, то єдине розумне пояснення може бути таке: щоб мати можливість отримати будь-яку інформацію та персональні дані по будь-якому українцю з Дії, не встаючи з крісла в окрузі Колумбія. Хто ж відмовить у такій дрібничціі головному спонсору?

Так, США є нашим найближчим союзником наразі. Але дані по своїх громадянах нам чомусь не передає, божезбав. Іноземних спонсорів до власних проектів, пов’язаних з персональними даними, не залучає. Вибори у смартфоні не планує. Навіть міністерства цифровізації не має, отакі непросунуті.

Цікаво, чому? Українські державні цифровізатори розумніші за американських держслужбовців? Чи є якісь інші причини?

P.S.: До речі, перелік основних претензій до Дії залишається актуальним (хоча, можливо, якісь деталі трохи підправили за останній рік).