Роздратування Заходу бикуванням української влади все частіше просочується в міжнародну пресу. Чого тільки вартує заголовок статті Ендрю Е. Крамера «Відновлення гігантського літака: українська стійкість чи дурість?».
Далі в статті автор обґрунтовує свою думку «Оскільки війна все ще триває, величезна робота з відновлення України, де сотні тисяч будинків, лікарень, шкіл і мостів підірвані, все ще здається далекою перспективою. У порівнянні з цими складними викликами робота над новим літаком навряд чи є головним пріоритетом з гуманітарної точки зору.»
Після інтерв’ю Муженка ми нарешті дізнались, що знищення Мрії було пов’язане не тільки зі зволіканням влади з передислокацією літака в безпечне місце, не тільки з відведенням основних сил Нацгвардії з Гостомеля, але й зі зникненням «шилочного дивізіона» ППО з лівого берега Київського моря. При відкритті таких кричущих фактів, які зробили невідворотним знищення Мрії, видається дивним відкриття справи проти керівництва аеропорту за ніби то перешкоджання зведенню укріплень на летовищі. Бо не керівництво аеропорту відводило нацгвардійців та системи ППО.
Весело живемо. Спочатку робимо все можливе для знищення нашої Мрії, а потім її оголошуєм нашим символом і кидаємо на її відновлення ресурси, які могли б задіяти для нашої перемоги. І це при тому, що фахівці мають сумнів в окупності відновленого літака.
Спочатку дозволяємо ворогу безперешкодно і з мінімальними втратами вийти з Криму і пройтись переможним маршем по більшій частині півдня, а потім оголошуємо міста символами боротьби і перемелюємо в кривавій м’ясорубці тисячі життів українців.
Спочатку провалюємо нарощування вдвічі чисельності дивізіонів ППО, а потім кричимо НАТО закрий нам небо, бо кров українців на твоїх руках.
Спочатку провалюємо Держоборонзамовлення, а потім звинувачуємо Захід, що він повільно і мало нам допомагає для наступу.
Напевне, пора визнати, що власна діяльність нічого, крім шкоди не принесла Україні, а тому варто не перекладати свою вину на Захід, без допомоги якого ми б не вистояли, а працювати спільно із партнерами, якщо метою є наша перемога.