Угорщина в своєму репертуарі: уряд на двох стільцях, а прості угорці – за Україну

Ексклюзив. Міністри закордонних справ країн ЄС записали спільне відео підтримки України, Сійярто ж відрядив замість себе одного з держсекретарів.

Різноманітність — це слово обрав Петер Штарай, державний секретар з питань політики безпеки Міністерства закордонних справ і торгівлі, який представляв Угорщину, для відео, створеного міністрами закордонних справ держав-членів ЄС на честь річниці російського вторгнення. України.

Хоча Штарай не є міністром закордонних справ, він потрапив у ролик замість Петера Сійярто, міністра закордонних справ Угорщини, що робить Угорщину єдиною державою-членом, міністра закордонних справ якої не було на спільному заході. Перед камерою стояли міністри закордонних справ усіх країн-членів, крім Угорщини, бо Сійярто оголосив себе зайнятим у Будапешті в понеділок, тому замість нього поїхав Штарай. Однак про дату запису країни повідомили заздалегідь.

Були й інші, хто також не зміг прийти в призначений час — зокрема австрієць Александр Шалленберг, але він записав своє висловлювання заздалегідь, тож у ролику він був.

«Росія зазнала невдачі, коли думала, що може перемогти Україну за кілька днів, і вона продовжуватиме зазнавати поразок», — сказав Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель у вступі до відео, а потім міністри закордонних справ додали слова, пов’язані з Україною — мужність, героїзм, свобода, єдність, справедливість. Штарай обрав слово різноманітність.

Міністр закордонних справ Словаччини Растіслав Качер, повертаючись з Брюсселя, написав: «Захоплююсь патріотизмом українців та їх любов’ю до свободи. Дивлюся з огидою на тих, хто з повним ротом нації та словацьким прапором на профілі надсилає заяви, що не готові воювати за свою країну. Я не знаю, що більш жалюгідна людина може зробити в житті. Мабуть, просто побити власну дружину».

Міністр закордонних справ нагадав, що глава Smer Роберт Фіцо відкрито визнав, що поділяє позицію Віктора Орбана і що якщо вони прийдуть до влади, вони вчинятимуть так само, як прем’єр-міністр Угорщини.

Окрім традиційних садівників і неонацистів, триразовий екс-прем’єр пішов воювати за Путіна. Він хоче миру. Путінського миру. Орбан в Угорщині робить саме те, що ми робили б в Словаччині, якби в уряді був SMER. Той, хто у своїй суботній проповіді сказав, що вони насправді єдині в ЄС та НАТО, та бачать це по-іншому .

Для путінських колаборантів і насамперед для наших в Карпатському басейні і Фельвідєку, для всіх, хто хоче миру ціною знищення України, маю лише одне повідомлення: Идинахуй! (надаємо оригінальний вислів — ред.).

Що з цим робити? Чи завдає шкоди Віктор Орбан і його близьке оточення Україні? На мою думку, Україні наразі не до обурення діями Орбана, натомість ставлення до нього в Україні нещодавно висловив мер Дніпра Борис Філатов.

Наративи про те, що Угорщина не хоче втягуватися у війну ні словом, ні діями, адже «внаслідок цієї війни гинуть тисячі людей, цілі регіони України стають спустошені. Ось чому Угорщина хоче миру та негайного припинення вогню замість постачання зброї» та про чіткість угорської позиції від початку вторгнення не впливають на жодну притомну людину, лише спричиняють обурення в Європейському союзі. Певна річ, так не триватиме довго, адже керівництво ЄС вимагає дисципліни. Тож стежимо далі….

Мета німецько-французької осі — суверенітет і цілісність Європи, що також є серйозним посланням Орбану

Начитавшись розумних європейських публікацій, спробую коротко викласти аналіз поточної ситуації.

Ти сильний, коли не сам. Це, схоже, усвідомили очільники двох європейських держав, які становлять базис Європейського союзу. Президент Макрон і канцлер Шольц нещодавно відсвяткували в Парижі 60-ту річницю Єлисейських угод, що символізують німецько-французьку співпрацю. Відносини між двома країнами не бездоганні, оскільки Brexit, війна Путіна та енергетична криза штовхнули їх одна проти одної. Але, як і багато разів раніше, вони знаходять спільну відповідь на східний виклик, який знову об’єднує їх.

З початку українсько-російської війни було опубліковано безліч статей про напружені стосунки між президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Від підтримки Києва до відповідей на енергетичну кризу та тривалу інфляцію до пакета економічного порятунку Німеччини вартістю 200 мільярдів євро, дві домінантні країни ЄС сперечалися з кількох питань. Торік пропустили навіть спільну пресконференцію після зустрічі саме через «антиінфляційний» пакет на 200 мільярдів євро, про який Берлін заздалегідь не сповістив Париж. Така дія може порушувати законодавство ЄС про конкуренцію та принцип рівних можливостей на єдиному ринку, оскільки навряд чи будь-яка інша країна могла б виділити стільки грошей, щоб компенсувати загальне зростання цін на енергоносії.

Енергетична криза також сильно б’є по Франції: торік дефіцит зовнішньої торгівлі країни зріс майже вдвоє. І тоді не говорили про проєкт пенсійної реформи, який спровокував загальнонаціональні страйки та демонстрації, ухвалення якого в нинішній внутрішньополітичній ситуації спричиняє великі сумніви.

У розпал економічних труднощів німецько-французькі антагонізми могли, звісно, посилитися через те, що дві провідні особи Європи дуже відрізняються одна від одної — Макрон ліпший комунікатор, але дещо вразливіший, ніж Шольц, він також скасував свою участь у пресконференції цього року, навіть попри те, що канцлер прибув з усією командою ЗМІ. Але якщо придивитися до німецько-французьких суперечок останніх років, то виявиться, що Берлін і Париж зіткнулися вже під час Brexit, хоча Ангела Меркель ще була канцлером. Навіть тоді офіційні особи двох провідних держав ЄС не узгоджували між собою деякі тактичні кроки.

Спадщина Меркель також стає все темніше: під час її правління Німеччина була небезпечно вразлива щодо постачання російського газу, що зараз багато хто критикує. Навіть колишня довірена особа Меркель, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: вони не можуть повернутися до залежності від Росії. На сьогодні Німеччина також намагається стати незалежною від російських викопних енергоносіїв. Шольц обіцяє збільшення використання енергії вітру, наприклад, до 2030 року він виділив би 2 відсотки території країни під парки вітрогенераторів, і говорив про будівництво 4–5 турбін на день.

Тим часом Макрона, який керує «з центру» та будує свою особисту владу, переобрали президентом, але його партія вже не така сильна в парламенті, як це було під час його попереднього президентського терміну. Насправді серед його союзників з’явився новий потенційний суперник: його популярний міністр економіки Бруно Ле Мер, який також відомий як автор книжок, лауреат нагород, і міг стати для нього небезпечним суперником на наступних президентських виборах, повідомляє Politico. Після того, як він був обраний президентом вдруге, ультраправі зміцнилися, водночас ультраліві також зростають, тож Макрон перебуває в подвійній скруті, намагаючись, наприклад, протягти свою непопулярну пенсійну реформу через парламент.

Хоча німці і французи багато в чому сперечаються між собою, а також мають багато внутрішньополітичних конфліктів, вони здатні домовитися, якщо це справді необхідно. Не випадково на початку 2023 року майже одночасно дві країни порушили питання про постачання танків в Україну. Після довгих вагань німці вирішили відрядити на війну бронетранспортери.

За кілька днів до спільного святкування Шольц і Макрон виступили зі спільною заявою, в якій озвучили основні стратегічні цілі. Йдеться про зміцнення ЄС і надання йому більшої «автономії». У цьому контексті президенти говорять про європейський суверенітет, зокрема про підвищення обороноздатності Європи. Для цього передбачені реальні дії: планується спільне франко-німецьке розроблення танків, спільні військові частини вирушать до Румунії, наприклад, для посилення східного крила НАТО. (Правда, німці спільно з країнами Центральної та Східної Європи розробляють нові ракетні системи. З іншого боку, французи об’єдналися з італійцями для подібної мети.) Іншим стратегічним напрямом європейського суверенітету є боротьба зі зміною клімату, досягнення кліматичної нейтральності та зменшення ролі викопних енергоносіїв у європейському енергетичному балансі.

Тим часом між Брюсселем та урядом Орбана, який наголошує на національному суверенітеті, і правим популістським польським кабінетом точаться дебати про верховенство права. У питаннях верховенства права позиції Польщі та Угорщини настільки далекі від позицій Брюсселя, що теоретично розв’язати розбіжності практично неможливо, оскільки сторони неоднаково сприймають перелік цінностей.

Ось чому слід знайти політичне рішення, яке могло б узгодити спільний європейський суверенітет із вимогами суверенітету національної держави. Це те, про що пише колишній посол Франції Максим Лефевр у своєму дослідженні на підтримку європейської єдності. За словами Лефевра, неліберальні погляди, серед іншого, суперечать німецьким і французьким ідеям, спрямованим на зміцнення ЄС, і він також згадує у цьому зв’язку Віктора Орбана. Крім того, стосовно України Угорщина — єдина в ЄС є прихильником росіян. Колишній посол до тих, хто рішуче підтримує Київ, зараховує країни Балтії, Швецію та Польщу, тоді як «групу реалістів» становлять Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та інші, за його словами. Щодо неліберальних прагнень, Лефевр згадує Віктора Орбана спільно з польською партією Ярослава Качинського «Право і справедливість», коаліцією Марін Ле Пен та рештою радикальних правих сил під заголовком «неліберальний виклик».

Вісь Париж-Берлін знову може бути посилена викликом зі Сходу, як це було багато разів раніше — про це вже стверджує аналітик LeMonde. Ів Бертончіні нагадує, що президент Франції Жорж Помпіду дозволив Сполученому Королівству приєднатися до Спільного ринку в 1970-х роках, щоб протистояти східній політиці канцлера Західної Німеччини Віллі Брандта, тобто його відкритості на схід до Польщі та Радянського Союзу. Президент Франсуа Міттеран компенсував створення єдиної Німеччини під час зміни режиму в Центральній та Східній Європі створенням ЄС і введенням євро.

Тепер європейську єдність, тобто «суверенітет», доведеться знову зміцнювати перед обличчям східних концепцій, які утверджують національний суверенітет у різних формах. Не випадково міністр оборони Німеччини на початку лютого «заскочив» до Варшави, повертаючись із Києва додому (а до Будапешта не приїхав).

Колишній посол Німеччини у Варшаві Рольф Нікель також наголошує на шансах німецько-польської співпраці. Нікель, який зараз є віце-президентом Німецької ради зовнішніх відносин, акцентує швидкий розвиток німецько-польських економічних відносин, коли він високо оцінює співпрацю між двома країнами.

Отже, зміцнення енергопостачання та обороноздатності Європи символізувало б «європейський суверенітет». Можливо, це не випадково, що Будапешт, який дедалі більше відрізняється від європейського мейнстріму, словами Гергелея Гуляса зазначив, що Угорщина не буде проти створення спільної європейської армії за умови, що вона не ліквідує національні армії. Крім того, Гуляс натякнув, що цю ідею вже висував Віктор Орбан у 2012 році.

Російський шпигунський банк, що базується в Будапешті, другим за величиною власником якого є Угорщина, наразі в критичній ситуації

Міжнародний інвестиційний банк в Будапешті, майже на 50% належить РФ і на 25,27% — Угорщині, який регулярно називають шпигунським банком, використав майже всі свої резерви ліквідності, повідомляє Hvg.hu. За даними видання, через блокування його коштів у межах санкцій, запроваджених через російсько-українську війну, «банк ризикує виявитися неплатоспроможним або буде змушений реструктурувати свої облігації вже у травні 2023 року».

У середині грудня один з топ-менеджерів надіслав керівництву банку «досить похмурий» та «лихий» лист. З огляду на лист, після того, як Росія напала на Україну лише в Європі, організація Euroclear заморозила цінні папери російських фізичних осіб на десятки мільярдів доларів, кошти МІБ також було заблоковано. У листі топ-менеджер банку спрогнозував «серйозний дефіцит, який не вдасться компенсувати продажем кредитного портфеля» на перший квартал цього року.

Словом, у банку серйозні проблеми через заморожування коштів. Торік у жовтні здавалося, що заморожені активи можна повернути, але втрутилося міністерство фінансів Бельгії, яке заявило, що «кілька членів ради директорів банку пов’язані з урядом Росії, яке має контрольний вплив на МІБ».

Банк зазнав кібератаки 17 лютого, хакери отримали кілька листів та банківських документів, які відкрили чимало небезпечних для угорської влади речей. Одним з них є лист, у якому міністр економічного розвитку Мартон Надь просить міністра фінансів Бельгії пролобіювати розмороження коштів.

Фінансові проблеми Міжнародного інвестиційного банку важливі для угорського уряду, оскільки другим за величиною власником банку є Угорська держава. Ще й надто, після того, як у лютому з банку вийшла Болгарія, Угорщина єдиний власник, який є членом Євросоюзу. Співвласниками, окрім Росії, є Куба, Монголія та В’єтнам.

Серед документів, опублікованих хакерами, є проєкт, яким включається Сербія та збільшується частка Угорщини. Такий сценарій виник не на порожньому місці, оскільки після початку війни власне Петер Сійярто заявив, що після відходу інших держав Центральної та Східної Європи Угорщина може збільшити свій внесок в організацію, що діє у Будапешті.

Угорська влада через державного секретаря Гергелея Гуляша висловилася щодо ситуації: «Я не знаю, чи можна врятувати» банк, який перебуває у «вкрай скрутному становищі».

Шон Пенн зняв документальний фільм про війну в Україні. Селебріті обурений поведінкою Віктора Орбана

За словами Шона Пенна, Орбан лише повторює Путіна, тому місця для нього в стрічці немає, — сказав актор і режисер Шон Пенн в інтерв’ю Népszava., яке він дав у зв’язку зі світовою прем’єрою своєї документалки.

Дворазовий володар «Оскара» Пенн спершу хотів зняти документальний фільм про Зеленського, але в справу втрутилася війна. Його документальний фільм «Суперсила» за його власним визнанням, проукраїнський, тому Путін у ньому майже не фігурує». Я зняв однобокий фільм, тому що хотів донести лише правду, а вона на боці українців. Позиція Угорщини така ж, як і Росії, ми вже надто багато чули про це від Путіна, Орбан це лише повторює».

Хоча він неодноразово заявляє в документальному фільмі, що Україна переможе, він поки не може уявити, як саме це станеться. За словами Пенна, зрозуміло, що всім було б краще мирні переговори, але на його думку, Путін не хоче цього робити. «Ні українці, ні я не хотіли б, щоб нам диктувала фігура зі зброєю та знущаннями. Тож є два варіанти: або дозволимо агресору заволодіти світом, або боремося за своє вільне життя», — акцентує режисер.

«В Україні я почувався тим американцем, який колись знав, що таке патріотизм, але забув, як майже всі. Мене також надихнула та мужність, яку українські солдати продемонстрували перед нашими камерами», — розповів він про те, як його надихнуло фільмування.

Стосовно політичної ситуації в США Пенн зазначив, що, на його думку, Дональд Трамп винен у тому, що серед виборців-республіканців побільшало проросійських голосів, хоча в таборі консерваторів було характерно навпаки. Крім росіян і Трампа, актор покладає на Ізраїль відповідальність за те, що він не сприймав українців як народ у війні і продавав російській армії бойові безпілотники.

«Кілька років тому ми були почесними гостями Міжнародного кінофестивалю в Досі з Джеком Ніколсоном. Сказали, що Путін теж там і хоче з нами зустрітися. Тоді в тому контексті й часі не було чого заперечити. Хоча можна було помітити, що організатори везли нас кортежами, які їхали нелюдськи швидко і в маленьких селах ледь не затоптали на смерть місцевих жителів, які намагалися їхати возиками, запряженими маленькими кіньми. Охорона висунулася з вікна та погрожувала їм гумовими палицями. Я не знав, як вплинути на цю агресію. Я почуваюся винним, що тоді не висловився проти. Я можу лише сподіватися, що Україна не стане таким місцем під час війни, а зможе вистояти як квітуча багата країна».

Шон Пенн висловив обурення щодо Угорщини. «Угорська позиція така ж, як і російська, те , що ми вже надто багато чули від Путіна, Орбан просто повторює. Водночас ми б хотіли, щоб фільм дійшов до Угорщини і навіть до Росії, адже важливо, щоб у цих країнах було все більше людей, які бачать і розуміють, про що йдеться і чому зараз в Україні триває війна. Я чую, що є люди, які також критикують санкції. Але їх потрібно лише зміцнювати, тому що чим більше ми будемо тиснути на Путіна та його систему, тим швидше його влада може бути зламана. Не помиляйтеся, більшість світу не на його боці, але він блискуче долає це».

За рік війни Мальтійська благодійна служба Угорщини надала допомогу 115 тисячам українців

Десятки тисяч людей, які залишили свої домівки, у пункті допомоги Мальтійської благодійної служби в Берегсуранях знайшли підтримку. Під час першої хвилі біженців, яка тривала півтора місяця, щоденно зверталися по допомогу та отримували її 1200 осіб. Хоча пізніше кількість українців зменшилася, Мальтійська благочинна організація провадить цілодобове чергування на кордоні та приймає біженців.

Тисячі українців отримали опіку в дорозі в пунктах тимчасового розміщення Служби милосердя. Там навіть народжувалися діти, знаходили одне одного роз’єднані втечею члени родин, виліковувалися хворі. У притулку люди мали змогу поміркувати над своєю долею та спланувати майбутнє.

Сім’ї, які вирішили залишитися в Угорщині, отримали підтримку щодо інтеграції в угорське суспільство. Десятки тисяч скористалися пожертвуваннями, які полегшили їхнє повсякденне життя, а 170 українських сімей долучилися до однорічної програми інтеграції, щоб у майбутньому мати змогу підтримувати себе коштом власних заробітків, а їхні діти пішли до дитячих садків та шкіл Угорщини.

За рік угорська Мальтійська благодійна служба надіслала в Україну 570 тон допомоги. Сума пожертвувань, скерованих на допомогу внутрішньо переміщеним особам, які залишаються в Україні, становить 570 мільйонів форинтів. Понад 7000 прихильників долучилися до програм допомоги Служби милосердя. Зазвичай пожертви доходили до нужденних через канали Мальтійської благодійної організації Beregszász, водночас колони з гуманітарним вантажем прямували у населені пункти України. Відповідно до запитів, Мальтійська благодійна служба привезла медичні прилади, обладнання та генератори, окрім харчових продуктів, що постійно доставляються.

Щодня українцям допомагали 400 волонтерів. З часом опікування біженцями стало системним робочим процесом, а волонтерів замінили штатні працівники. Наразі українськими родинами опікуються 90 сімейних помічників, перекладачів та соціальних працівників. Мальтійська благодійна служба запровадила ряд нововведень, зокрема гуманітарну картку.

Угорська Мальтійська благодійна служба

1125 Budapest, Szarvas Gábor út 58-60.

Телефон: +36 1/39-14-700

+36 1/39-14-704

Факс: +36 1/39-14-728

У річницю війни з Росією в Будапешті відбувся проукраїнський мітинг

24 лютого 2023 року українські громадські організації спільно з угорцями, провели заходи пам’яті й пошани. Мер угорської столиці Гергелей Корачонь відкрив виставку 365 днів Незламності, потім долучився до ходи солідарності з Україною! Біля посольства Росії відбувся мітинг-протест на підтримку України, який організували угорські громадські організації. Цей день об’єднав українців і угорців, і варто наголосити, що угорський народ в лідерах підтримки українського народу серед країн Вишеградської групи.

Напередодні заходу очільник Будапешта написав: у фейсбуку: «Росія рік тому розпочала своє вторгнення проти України. У дусі людяності, свободи та солідарності, вже цими вихідними запалимо ввечері місто кольорами українського прапора. Угорщина не рівна своєму уряду. Ми не можемо прийняти, що Угорщина знову падає на поганий, лихий бік історії. Ми не можемо бути певні, що невдовзі побачимо закінчення війни, але ми побачимо: Угорщина програє. Політика, про яку колись Едмунд Берк так до болю влучно описав: „Він не пожертвував своїми чеснотами на олтарі своїх інтересів, але зрадив свої інтереси, щоб продати свої чесноти!“».

А також у твіттері: «як і раніше, Будапешт залишається містом солідарності, і ми продовжимо підтримувати наших колег з місцевого врядування в Україні».

Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media