Серби у "Вагнері" та тріумф пропаганди Росії. Чи настав час жорсткої політики щодо Сербії?

Путін та Вучич

Автор фото, Reuters

Підпис до фото,

Путін нагороджує президента Сербії Александра Вучича орденом Олександра Невського, січень 2019 року.

  • Author, Георгій Ерман
  • Role, BBC News Україна

Відмова від санкцій проти Росії, сербські бойовики, які приїжджають в Україну вбивати, графіті на підтримку Путіна та ПВК "Вагнер" на вулицях Белграда, засилля російської пропаганди. За рік, що минув від початку повномасштабної війни, ці явища в Сербії не тільки не зникли, але й закріпилися.

Хоча в Україні звикли звертати більше уваги на політику угорського прем’єра Орбана та його заяви, які викликають роздратування в українців, в Угорщині навіть близько немає такого рівня підтримки дій Росії, яка існує в сербському суспільстві і серед місцевих політиків. І це при тому, що як і Україна, Сербія змагається за членство в ЄС і має відповідати європейським цінностям.

Деякі українські балканісти вважають посилення позицій Росії в Сербії наслідком "шпагатної" політики президента Александра Вучича, за якого підтримка України обмежена голосуванням за її цілісність в ООН та гуманітарною допомогою. Вони вважають, що щодо сербської влади настав час "дипломатії Андрія Мельника" - критики та вимог побороти антиукраїнські прояви, й не виключають розгляд визнання незалежності Косова – кроку, якого українська влада уникає вже 15 років.

Неприєднання до санкцій і проросійські настрої

акція

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Демонстрація на підтримку війни Росії проти України у Белграді, 4 березня 2022 року

Сербія лишається єдиною країною Європи, яка не запровадила санкції проти Росії. Цю політику у Белграді сповідують з 2014 року.

"Ми будемо боротися, поки зможемо, щоб зберегти свою політику. Ми проводимо цю політику не тому, що маємо щось від відмови від санкцій… Поки ми на цьому втрачаємо мільярди, не кажучи вже про менше надходження прямих інвестицій", - заявив президент Вучич у травні 2022 року, повідомляло N1.

“Дякую вам за втручання в наші внутрішні справи таким грубим шляхом", - відповів він на західні заклики про санкції у січні 2023 року.

Політика Вучича відповідає настроям більшості сербського суспільства.

В опитуванні, проведеному Belgrade Centre for Security Policy у жовтні 2022 року, 51% визначили Росію як ключового зовнішньополітичного партнера, 19% - Китай і лише 18% - ЄС. І це попри те, що країна з 2012 року є кандидатом на вступ в ЄС та має узгодити свою зовнішню політику з об’єднанням.

Росію вважають другом Сербії 66% опитаних, тоді як ЄС - 14% другом, 56% - партнером за інтересами, а 20% - ворогом. Натомість США є ворогом для 46% опитаних, НАТО - для 64%. Найбільш проросійські настрої мають люди похилого віку та молодь 18-29 років, яка переважно не бачила на власні очі війн 90-х і режиму Мілошевича.

На цьому тлі лише 10% сербів підтримують запровадження санкцій проти Росії: 4% через те, що відбувається агресія проти України, 6% через необхідність узгодження політики з ЄС. Натомість 80% вважають запровадження санкцій неприпустимими - 44% аргументують це тим, що Сербія сама страждала від санкцій в 90-х, 24% - тим, що Росія є "найкращим другом Сербії", 12% - позицією щодо Косова.

Лише 12% опитаних покладають відповідальність за війну на Росію, 60% звинувачують США або НАТО.

"Російське вторгнення в Україну не похитнуло позиції Москви в сербській громадській думці, демонструючи розчарування Заходом і проросійський наратив, який протягом останніх восьми років пропагували проурядові ЗМІ та таблоїди, які сильно сформували сприйняття громадськості", - роблять висновок дослідники Belgrade Centre for Security Policy.

В іншому дослідженні 2022 року – Open Society Foundation - сербів опитували, який шлях розв’язання війни вони бачать. 35% відповіли, що Україна має віддати Росії території, і лише 12% виступили за виведення російських військ.

Вучич в центрі для біженців

Автор фото, Facebook Aleksandar Vucic

Підпис до фото,

Президент Сербії Александар Вучич та посол України Володимир Толкач в центрі для українських біженців у Враньє, червень 2022 року

Сербський уряд зайняв щодо війни позицію нейтралітету.

Країна публічно визнає цілісність України, голосує за відповідні резолюції в ООН, зокрема за три ключові резолюції у 2022-2023 роках, які вимагають поваги до суверенітету.

"Ми з вдячністю сприймаємо позицію Сербії під час голосування з більшості питань щодо України в багатосторонньому форматі", - наголосив в коментарі BBC News Україна наприкінці січня посол України в Сербії Володимир Толкач.

Також Сербія надсилає гуманітарну допомогу, наприклад, енергообладнання, і приймає українських біженців – за даними Комісаріату у справах біженців, за рік війни у Сербії зареєструвалися 26 тисяч українців, 1230 отримали тимчасовий захист.

Попри це Україна має публічно наполягати на тому, щоб Сербія як кандидат в члени ЄС запровадила санкції проти Росії, вважає експертка Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич.

Вона вважає позицію Вучича цинічною – для Сербії не складно визнавати цілісність України в ООН. Адже у протилежному випадку Україна могла б задуматися над визнанням Косова, контроль над яким Белград втратив після кровопролитної війни 1999 року, але вважає частиною сербської держави.

"В січні риторика Вучича стала начебто більше проукраїнською – заявив, що не визнає анексію Криму, засуджує окупацію Донбасу. Це пов’язано лише з резолюцією Європейського парламенту про те, що треба призупинити європейську інтеграцію Сербії. Якщо це відбудеться, то Сербія залишиться без єврогрошей. І поки він керується цією метою зберегти гроші від ЄС, наші політики, оглядачі чи дипломати трактують це як дружне ставлення президента Сербії до України. Це не є правда", - пояснює вона.

На думку Шимкевич, українська політика щодо Сербії має бути жорсткішою і включати публічну критику і вимоги не тільки щодо приєднання до санкцій, але й щодо визнання російської політики імперською, а російської агресії – війною, а не "українською кризою".

Редакторка порталу Балканський оглядач Наталя Іщенко відзначає, що у справі санкцій може допомогти лише тиск з боку ЄС.

"Ніяк ми не можемо тиснути на Сербію. Від України Сербія ніяк не залежить, ми не є інвесторами, геополітичними партнерами і на Україну Белград не дуже зважає", - каже вона.

Сербський експерт з питань гібридних війн та безпеки Дарко Обрадович, який не приховує власних симпатій до України, припускає, що Сербія таки змушена буде запровадити санкції проти Росії в наступні місяці. На його думку, уряд просто торгується з ЄС щодо поступок для сербської громади в Косово та забезпечення допомоги у випадку розриву зв’язків з Росією, від якої залежить постачання газу та нафти.

"Cербський підхід полягає в тому, що якщо запровадити санкції, а ніякі поступки щодо сербської громади в Косово не отримати, тоді буде абсолютно програшна ситуація. І уряд хоче гарантій, що сербів не залишать на самоті у випадку енергетичних проблем", - пояснює він.

акція на підтримку України, 24 лютого 2023 року

Автор фото, Посольство України в Сербії

Підпис до фото,

Акція на підтримку України в Белграді на роковини нападу, 24 лютого 2023 року

Тріумф та наслідки російської пропаганди

Ставлення, яке сформувалося у Сербії до війни, було б неможливим без присутності в країні російських ЗМІ та домінування проросійських поглядів у сербських медіа.

Саме засилля проросійської пропаганди є причиною неприєднання Сербії до санкцій, вважає посол України в Сербії Володимир Толкач.

“Українцю важко зрозуміти, чому всі країни Європи солідарні з українським народом, а Сербія, маючи статус країни-кандидата на вступ до ЄС, не приєднується до спільної зовнішньої політики Євросоюзу. Це є наслідком проросійської пропаганди в інформаційному просторі Сербії, яка нав'язує викривлене бачення війни в Україні",- каже дипломат.

Дослідник Дарко Обрадович вважає, що з 2014 року сербська громадська думка лише отримувала російське бачення історії та подій.

"Після 2022 року діяльність російської пропаганди інтенсифікувалася. Вона проникла в університети, дослідницькі інститути, які фінансуються державою, в медіа, де проросійська позиція є показником довіри".

Моторола

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Графіті на вулицях Белграда на підтримку одного з вбитих лідерів бойовиків "ДНР"

Серед російських ЗМІ в регіоні провідну роль відіграють Sputnik Srbija та RT Balkan.

У 2019 році платформа факт-чекингу Raskrinkavanje повідомила, що російське сербськомовне інформагентство Sputnik Srbija помічено в 36 випадках дезінформації лише в Боснії і Герцеговині, де воно по суті підтримувало лідера боснійських сербів Мілорада Додіка, союзника Вучича та Путіна.

Новим етапом посилення впливу Росії стало відкриття у листопаді 2022 року сербськомовного каналу російської компанії RT Balkan - попри заклики МЗС України не дозволяти мовлення.

Головною редакторкою цього каналу є Єлена Мілінчич. Раніше вона працювала на російському іспаномовному каналі RT en Español і поширювала російську позицію на багатомільйонну іспаномовну аудиторію.

Після повномасштабного вторгнення в Україну Мілінчіч відразу записала відео для CTV Noticias, в якому виправдовувала політику Росії.

"Ви справді вважаєте, що у керівництві Росії святкують, через те що обрали військовий шлях? Що це зробили через імперські амбіції Росії? Росія була спокійною, протягом 8 років наполягала на тому, щоб Україна виконувала мінські домовленості, що Київ відмовлявся робити, і мала велике терпіння, поки українці вбивали росіян в сусідній країні. Захід застосував всі заходи, щоб спровокувати Росію напасти на Україну", - казала вона глядачам.

Незабаром після відкриття RT Balkan потрапив у скандал, бо 5 січня розмістив рекламу про набір до ПВК "Вагнер".

Як повідомляє Balkan Insight, оголошення на RT Balkan вийшло під заголовком "Вагнери опублікували оголошення про набір добровольців, умови більш ніж спокусливі". Рада преси Сербії тоді заявила, що не має повноважень застосовувати санкції проти телеканалу.

графіті на честь ПВК "Вагнер"

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Графіті на честь ПВК "Вагнер" у Белграді

Серед сербських ЗМІ взірцем проросійських поглядів є таблоїд Informer, який 22 лютого 2022 року вийшов під заголовком "Україна напала на Росію". Це ЗМІ часто захищає позицію президента Вучича у боротьбі з його опонентами.

Проросійські ЗМІ використовують настрої історичних образ та антизахідного реваншизму, які існують в сербському суспільстві після бомбардувань НАТО у 1999 році, поразки ідеї створення Великої Сербії внаслідок війн у Хорватії (1991-1995) та Косово (1998-1999), й часткової поразки сербських націоналістів у війні в Боснії (1992-1995).

"Російський капітал м’якої сили в Сербії здебільшого є продуктом гірких спогадів про 1990-ті роки, відчуття того, що Захід відкинув та піддав остракізму (Сербію. – Ред.), розчарування незалежністю Косова та уявлення про те, що Росія діє як противага західному домінуванню. Сербське розчарування західною моделлю є центром російської привабливості для сербів, які бачать Росію як силу, яка протистоїть, як її часто зображують, декадентському Заходу та його політиці інтервенціонізму", - пояснюють дослідники з Belgrade Centre for Security Policy.

При цьому Захід лишається рольовою моделлю для більшості сербів – за якістю життя, й визнається як місце, де варто навчатися в університетах та працювати.

В України мало можливостей протидіяти російському інформаційному впливу в Сербії.

Український посол Володимир Толкач відзначає, що ресурсів посольства навіть за підтримки дружніх Україні країн не вистачає, щоб протидіяти російській пропаганді в Сербії, яка посилилася після відкриття RT Balkan.

"Через місцеві ЗМІ ми неодноразово закликали заборонити трансляції та закрити офіс російського державного пропагандистського ресурсу RT, який до того ж закликає приєднуватися сербів до терористичних незаконних утворень на кшталт ПВК "Вагнер", - каже дипломат.

Доцент ІМВ КНУ, балканіст Максим Каменецький пояснює, що Україна не має газодоларів, за які Росія створює такі канали як RT, і тому не може самостійно виправити ситуацію з засиллям пропаганди.

"Потрібно створення каналу, який би транслював на Балканах українську точку зору, щоб люди бачили якийсь бренд, щоб він розповідав про різні події місцевою мовою, а в нього включаються сюжети, які цікаві і важливі для України. Оскільки грошей на такий канал немає – їх навіть на культурний центр немає, в цій ситуації ми нічого не зробимо. Якщо створимо якийсь YouTube-канал, навіть сербською, то його дивитимуться лише ті, кому цікаво", - вважає він.

Каменецький прогнозує, що фундаментальні зміни у сербському медіапросторі стануться, коли зміниться ставлення до Росії у Сербії.

"Висвітлення ситуації в Україні сербські ЗМІ змінять тоді, коли почнеться якась тектонічна зміна у поглядах на Росію. Москва за допомогою Сербії вирішує лише свої політичні питання, коли вона буде непотрібною, Росія її викине як непотрібний баласт. Це вже проявилося, коли Путін порівняв окупацію Криму з відокремленням Косова від Сербії".

Графіті в Белграді

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Ненависть до НАТО, бажання реваншу над Заходом за поразки сербського націоналізму у 1990-х роках сприяло посиленню впливу Росії

Балканістка Наталя Іщенко вважає, що українській дипломатії необхідно постійно публічно чи непублічно ставити питання саме перед ЄС, чому в Сербії всі російські наративи транслюються без обмежень і як це узгоджується зі статусом кандидата в члени ЄС.

"Те, що там відбувається в інформаційному просторі – це ляпас Євросоюзу. Це не проблема України, це проблема ЄС, який створив всі умови, щоб в центрі Європи відбувалася вакханалія російського гібридного впливу", - наголошує вона.

"Україна мало що може зробити, це Захід може вплинути, бо в нього є механізми через процес інтеграції Сербії і цілого Балканського регіону до ЄС", - погоджується сербський журналіст та політолог, колишній позаштатний кореспондент BBC News Україна на Балканах Борис Варга.

На його думку, приєднання Сербії до санкцій проти Росії зараз є найважливішим питанням, тому що тоді Белград змушений буде і заборонити роботу Sputnik Srbija та RT Balkan.

Проте проросійська пропаганда не базується лише на діяльності російських ЗМІ, велике значення мають погляди сербських журналістів. Проросійські погляди в ЗМІ постійно посилювалися відтоді, як 2008 року Косово оголосило незалежність, а Сербія спробувала всидіти на двох стільцях, започаткувавши політику "4 стовпів" - Белград зробив пріоритетом відносини з одного боку з США та ЄС, з іншого боку – Росією та Китаєм.

"З 2014 року домінує наратив, що в Україні не Росія воює проти України, а Захід, США, НАТО воюють проти Росії", - пояснює Варга.

"Постійно згадуються авіаудари НАТО по Югославії 1999 року, і через цю призму сербське суспільство розуміє ситуацію в Україні. Навіть є деякі прозахідні аналітики і діячі, які кажуть, що Зеленський є маріонеткою, а йому просто подають зброю. Мало відомо в сербському інфопросторі про те, з якими зусиллями Україна просить цю зброю, як просила закрити небо. За цим мало слідкують", - додає він.

Варга прогнозує також, що Росія спробує акцентувати увагу сербів, які підтримують Україну, на постаті Степана Бандери.

"Як не дивно, Україну у Сербії підтримують ліві, ліберали, "югослави", а націоналісти підтримують проросійські наративи та Путіна. Впливові письменники та інтелектуали тут прозахідні і проліберальні, "проюгославські". Це парадоксально лунає, але Югославія зараз ототожнюється не з авторитарністю, вона для нас є символом маленького ЄС. Югославія зробила більше демократичного, ніж сучасні Сербія, Чорногорія, Боснія, надала суспільству більше громадського духу, ніж маємо його зараз у суспільстві", - пояснює він.

Серби на війні

Графіті

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Графіті на підтримку ПВК "Вагнер" та Євгена Пригожина в Белграді

Ще одна проблема, яка псує відносини двох країн, - це участь сербів у війні на боці Росії.

У січні російське державне агентство "РИА Новости" оприлюднило відеозапис з бійцями у Запорізькій області, які сербською мовою пояснюють мотивацію підтримати Росію і приватну армію Євгена Пригожина. Пізніше Радіо Свобода з’ясувало, що зазначені серби, які служать в батальйоні імені Судоплатова, створеному керівником окупаційної адміністрації Запорізької області Євгеном Балицьким, формально з ПВК не пов’язані. Сам Пригожин в коментарі стверджував, що серед його бійців сербів вже давно немає.

Якби там не було, але добре відомо, що сербські громадяни беруть участь у війні проти України з самого її початку – захоплення Криму у лютому-березні 2014 року. Тоді група сербських четників на чолі з Братиславом Живковичем брала участь в російській операції.

Пізніше, як повідомляло Радіо Свобода, серби воювали в різноманітних підрозділах бойовиків на Донбасі, один з них – Стефан Мілошевич – вихвалявся, як щодня йде на позиції зі снайперською гвинтівкою вистежувати українських військових.

У 2017 році посол України в Сербії Олександр Олександрович оцінив кількість сербів, які воювали на боці бойовиків на Донбасі, у 300 людей. Семеро з них, за даними СБУ, тоді служили в ПВК "Вагнер", повідомляло Balkan Insight.

У 2022 році сербські найманці повернулися на Донбас.

Після того, як 13 березня Генштаб ЗСУ опублікував інформацію про набір Росією найманців з Сербії, сербський міністр оборони Небойша Стойкович звинуватив Генштаб ЗСУ в "поширенні небезпечної дезінформації".

Стефан Дімітрієвич

Автор фото, Facebook

Підпис до фото,

Повідомлення в соцмережі про загибель на Донбасі 4 квітня 2022 року Стефана Дімітрієвича

Але правим виявився український Генштаб. В один день з заявою Стефановича вийшло інтерв’ю eadaily сербського снайпера Деяна Беріча, який брав участь у війні ще з весни 2014 року на боці бойовиків. Він розповів, що знову воює в Україні. Незабаром сайт ruserbia повідомив, що серб Стефан Дімітрієвіч (1989-2022), який воював за "ЛНР" у 2014 році, повернувся на війну, брав участь в боях під Сєвєродонецьком та Лисичанськом і загинув 4 квітня.

Повернувся і активну участь бере у нинішній війні проти України і Братислав Живкович, щоправда, за його визнанням порталу ruserbia, нещодавно він став російським громадянином (що не означає відмови від сербського громадянства). А 21 лютого Живкович був у перших рядах запрошених на промову Путіна у Москві.

На думку Бориса Варги, велике значення для збільшення потоку сербів на війну зіграли м’які, умовні вироки сербам, які брали участь у боях на боці "ДНР" та "ЛНР" у 2014-2021 роках.

Згідно з даними BIRN, за законом про найманство у Сербії винесено 29 вироків щодо участі громадян Сербії на боці проросійських формувань. Відомі прізвища лише 16 засуджених, всі отримали умовні вироки.

Вже під час повномасштабної війни у вересні 2022 року ексбойовика "ДНР" Владо Станіча засудили до року ув’язнення, але його справа ще на апеляції.

"Неадекватна реакція сербського правосуддя дає простір для того, щоб Росія була привабливою для сербських найманців, щоб вони повторювали злочин. Тих, хто воював в Україні, не засудили на реальні строки, і це стало заохоченням", - відзначає Борис Варга.

З цим контрастують реальні строки для тих сербських громадян, які взяли участь у війні на боці "Ісламської держави" на Близькому Сході - у 2019-му семеро людей отримали строки від 7,5 до 11 років тюрми.

акція 24 березня

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Акція 24 березня 2022 року на підтримку Росії в Белграді

Посол Толкач відзначає, що контакти громадян Сербії з ПВК "Вагнер" несуть ризики для країни.

"Подібні контакти (якщо вони мали місце) мають хвилювати, в першу чергу, безпекові структури Сербії, законодавство якої забороняє не тільки тероризм, але й найманство. Коли мені закидають про близькість сербської і російської мов, що робить простішим комунікацію представників "братніх найманців", я раджу вчити феню – російський кримінальний сленг. Адже так простіше сербу зрозуміти свого майбутнього "побратима по зброї", мобілізованого з в’язниці для вбивства українських дітей, ґвалтування жінок", - каже дипломат.

Сербський експерт Дарко Обрадович вважає, що Україна зробить Сербії велику послугу, якщо інформуватиме про сербських найманців.

"Треба публічно говорити про наявність цих людей, інформувати уряд. Ці люди є загрозою для сербської національної безпеки. Росія не має чесних намірів щодо сербського майбутнього і може використати цих людей для насильства на вулицях сербських міст, операцій під фальшивим прапором для провокацій біля Косова", - вважає він.

На думку ж балканістки Катерини Шимкевич, Україні треба більше діяти саме для мотивації сербської влади переслідувати найманців.

"Треба в суди над цими сербами, які їздили на Донбас, призначити українського представника", - вважає вона.

Інший аспект – вимагати заборони графіті, плакатів та бігбордів на честь ПВК "Вагнер" та Путіна, які заполонили сербські міста, особливо Белград, і популяризують війну проти України.

27 січня посольство України в Сербії повідомило про передачу запрошення відвідати Київ меру Белграда Александру Шапічу.

Співзановниця Balkans Ukraine Cooperation platform Уляна Бах відзначає, що в Україну запросили політика, який не робить нічого для припинення пропаганди ненависті проти України, і було б чудово йому нагадати, що він це не помічає.

"Нічого не робить, щоб у його місті перестали красуватися антиукраїнські мурали і реклами. Їх бігають і замальовують активісти, а не місто. Белград повний антиукраїнських і проросійських малюнків, написів і зображень – нагадаю лише про символ "Вагнера" з написом "Смерть Україні", - відзначає вона.

Шапіч та Толкач

Автор фото, Посольство України в Сербії

Підпис до фото,

Посол України на зустрічі з мером Белграда Александром Шапічем

Вплив проросійських сербів на інші країни Балкан

Якщо не протидіяти російському впливу та не досягти приєднання Сербії до санкцій, це може вплинути і на рівень підтримки України в інших країнах регіону.

Журналіст Борис Варга відзначає, що президент Сербії Вучич проводить політику подвійних стандартів щодо кількох країн – України, Боснії і Чорногорії.

"Він намагається домогтися інтеграції в ЄС і водночас хороших відносин з Москвою. Подвійні стандарти Белград має щодо Боснії, бо з одного боку, визнає територіальну цілісність Боснії і Герцеговини, але й підтримує сепаратистську політику місцевих сербів. Те саме відбувається щодо Чорногорії – Белград підтримує "братню Чорногорію", але своїм впливом підриває інституції і поглиблює місцеву політичну кризу. Так само Сербія підтримує цілісність України, але до повномасштабного вторгнення не підтримувала резолюції щодо прав людини в Криму, сербські депутати їздили на півострів”.

Позиція Сербії впливає на ситуацію в сусідніх Боснії та Чорногорії. Обидві підтримали санкції, а Чорногорія навіть надала озброєння ЗСУ. Проросійський і просербський вплив створює труднощі для української політики в цих країнах.

У Боснії проросійську політику проводить багаторічний керівник Республіки Сербської Мілорад Додік, який ще 2014 року підтримав захоплення Криму.

Додік

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Вірний союзник Путіна Мілорад Додік

У січні Додік оголосив посла України в Хорватії та Боснії Василя Кирилича "небажаною особою" в Республіці Сербській у Боснії, де поширені сепаратистські настрої. Речник МЗС України Олег Ніколенко назвав цю заяву "нікчемною" і відзначив, що Додік не має зовнішньополітичних повноважень і просто намагається догодити Росії.

"Додік та інші політики в Республіці Сербські просувають порядок денний Кремля. Це проросійські політики, там немає українофобії, але є русофілія. Натомість партії босняків декларують свою підтримку України", - пояснює співзасновниця Balkan Ukraine Cooperation Platform Уляна Бах, яка вже кілька років живе в Сараєво.

За її словами, утворився незримий бар’єр між двома складовими Боснії у поширенні інформації про війну – там, де переважно живуть босняки-мусульмани та хорвати, домінує інформація з західних ЗМІ, в Республіці Сербській - проросійські наративи.

У Чорногорії, де вже кілька років триває політична криза, по суті відбувся розкол суспільства щодо війни. Прихильники інтеграції ЄС та НАТО, максимального унезалежнення від Сербії переважно підтримують Україну. Натомість прихильники різноманітних просербських партій, які не відмовляються від ідеї інтеграції в ЄС, хоч і не підтримують відкрито агресію, але виступають за дружбу з Росією.

Нещодавно після акції сербських націоналістів в чорногорських містах Будва та Котор місцеві клуби відмовили в проведенні концертів гурту Ляпіс Трубецкой, який пов’язав відмови з політичним тиском через позицію гурту на підтримку України. Посольство України в Чорногорії заявило, що акція "може тлумачитися як пряма загроза українським відвідувачам Будви".

Водночас просербська партія "Права Чорногорія" в соцмережах звинуватила посольство України в Чорногорії в "антиросійській істерії".

Чорногорія

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Під час політичної кризи в Чорногорії український прапор став символом спротиву для тих чорногорців, які виступають за справжню незалежність країни від Сербії

Час для "дипломатії Мельника"?

Українські балканісти вважають, що українській дипломатії в Сербії варто бути жорсткішою.

"Наше посольство намагається співпрацювати з сербськими політиками, але не йде критика цих політиків. А вони кажуть тільки те, що їм вигідно. Треба зрозуміти – сербським політикам все одно, що буде з Україною. Вони і самі все звикли робити силою, провокувати конфлікти і брязкати зброєю", - каже Катерина Шимкевич.

"Треба реагувати на те, що місто обклеюють антиукраїнськими плакатами, перестати дякувати сербам за гуманітарну допомогу. Треба почати застосовувати "дипломатію Мельника" і з Сербією іншою мовою розмовляти: гостро критикувати їхню співпрацю з Росією", - вважає Уляна Бах.

Під дипломатією Андрія Мельника мається на увазі досвід експосла України в Німеччині (2014-2022), нині заступника міністра закордонних справ, який критикував німецьку владу доти, доки німецька зброя не почала надходити Україні.

Уляна Бах вважає, що співчуття від сербських політиків взагалі нічого не варті і згадує показовий випадок, коли голова сербського парламенту Владімір Орліч прийшов до українського посольства висловити співчуття щодо трагедії в Броварах і того ж дня завітав до посольства Росії подякувати за підтримку щодо Косова.

Шимкевич вважає, що Україні варто запровадити санкції проти сербських політиків та журналістів, які беруть участь в пропаганді ненависті проти України, і домагатися запровадження проти них подібних санкцій і з боку ЄС та США.

"Санкції проти громадян Сербії мають бути. З конкретним списком людей і з нагадуванням сербським ЗМІ, що за політичну пропаганду і поширення фейків, яка призводить до ворожнечі, Мілошевича судили – був окремий кейс в його справі", - каже балканістка, яка досліджувала судові процеси над балканськими воєнними злочинцями.

Натомість Борис Варга вважає, що українська дипломатія вже багато робить, а жорстка критика Сербії навряд чи дасть результат.

"Ви можете викликати послів, але це не дає практичного результату".

Варга закликає продовжувати візити сербських журналістів в Україну, аби вони своїми очима бачили, що наробили російські військові. Один з таких візитів відбувся у серпні 2022 року. Сербським журналістам показали зруйновані міста, провели зустріч в МЗС.

Ефективою він також вважає комунікацю з Заходом.

"Українці мають звертатися до ЄС та США, щоб вони звернули увагу на Балкани, пояснювати, що на Балканах Росія відкриває другий фронт - через ЗМІ, громадські організації і протести, через присутність вагнерівців і протистояння навколо Косова", - пояснює Варга.

Акція в Белграді

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Акція на підтримку України на вулицях Белграда, 24 лютого 2023 року

Українським позиціям на Балканах сприятиме розширення безпекової співпраці, переконані експерти.

"В Сербії треба працювати українській розвідці, треба працювати з місцевими НУО, у Боснії зробити повноцінне посольство, налагодити співпрацю зі ЗМІ та боснійськими військовими, з усіма балканськими країнами співпрацювати в галузі євроінтеграції. Балкани – це дуже важливий регіон, бо тут Росія намагається розхитати Європу, створити тут новий конфлікт", - закликає Бах.

"Багато військової допомоги надходить з цього регіону, тут треба посилювати не гуманітарний напрямок, а посилювати саме безпековий напрямок, розвідку. І нарешті розвивати албанський напрямок, бо ми довгий час знали про Албанію лише через призму сербських міфів", - вважає Наталя Іщенко.

Настав час визнати Косово?

Приштина

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

На вулицях Приштини, столиці Косова, 24 лютого 2023 року

Окрім обговорення проблем у відносинах з Сербією, в Україні дедалі більше лунають голоси за визнання незалежним Косова, над яким Сербія втратила контроль у 1999 році.

У березні 2022 року парламент Косова (за відсутності депутатів від Сербського списку) засудив вторгнення Росії до України. Прем’єр Косова Альбін Курті назвав напад на Україну "атакою проти всіх нас".

"Українці не почали цю війну, але вони повинні воювати, тому що якщо вони перестануть воювати, не буде України. Ми солідарні з Україною, бо бачимо себе в її боротьбі за свободу. Ми миролюбний і волелюбний народ. Ми рішуче засуджували і продовжуємо засуджувати російську агресію", - заявив він.

Уряд Косова висловив готовність надати прихисток 5000 українських біженців (в підсумку приїхали лише кілька людей) і запросив працювати в країні за спеціальною програмою 20 українських журналістів.

Серед них була українська журналістка Дарія Мещерякова, яка під час участі в програмі неодноразово зустрічалася з косовськими політиками, президенткою Вйосою Османі та прем’єром Альбіном Курті.

"Косовари, коли почалася війна, вони були дуже солідарні з нами. Їм відгукнулося наше горе. Коли кажеш, що ти з України, всі починають тобі щось дарувати, обіймати, казати, як вони нас підтримують, як їм болить за нас. Це не просто такі заяви, вони за нас переживають. Ця країна надсилає нам допомогу. Якщо ми визнаємо Косово, і вони потраплять в міжнародні організації, ми завжди зможемо на них розраховувати. Це наш союзник на 100%", - каже Мещерякова.

Мещерякова та Османі

Автор фото, Дарія Мещерякова

Підпис до фото,

Дарія Мещерякова з президенткою Косова Вйосою Османі

На думку Мещерякової, Україні вже нічого втрачати у відносинах з Сербією.

"Сербія – не наш союзник. Вони завжди були на стороні Росії. Переважна більшість бачить, що нам допомагає НАТО, вони ніколи нас не будуть підтримувати. Для них це червона ганчірка, вони завжди казатимуть: а де ви були, коли у 1999 році Сербію бомбила НАТО? Там більшість навіть молоді підтримує Росію. Ми вже втратили Сербію, і я не знаю, що треба зробити – їм хочеться, щоб ми не вступали в НАТО і дружили з Росією, тільки тоді вони будуть вважати нас за партнерів".

На думку Мещерякової, Україні треба було визнати Косово ще в 2008 році, коли в Приштині проголосили незалежність, а зараз Україна через відсутність контактів і представництва в Приштині втрачає потенційного союзника.

Незалежність Косова серед українських політиків відкрито поки підтримує лише депутат від опозиційної "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко, який торік виступав у парламенті в Приштині.

"Україна має визнати Косово, тому що це відповідає цінностям вільного світу, демократії та верховенству прав людини. Його визнали наші союзники.. І визнання Косова стало б потужним сигналом для самої Сербії, що Україна не буде миритися з тим, що Сербія стає троянським конем Росії в Європі", - заявив він в коментарі BBC News Україна.

На думку Гончаренка, навіть якщо Сербія пристане до санкцій проти Росії, це не має впливати на рішення про визнання незалежності Косова.

"Косовари пройшли 20 років тому те, що сьогодні проходить Україна – геноцид. Тільки в Косово його чинив режим Слободана Мілошевича".

Курті та Османі

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Прем'єр Косова Альбін Курті та президентка Вйоса Османі на зустрічі з українськими журналістами, 24 лютого 2023 року

Ані в українському МЗС, ані серед керівної більшості в парламенті будь-які розмови на тему визнання Косова незалежним поки не знаходять підтримки.

"Україна послідовно підтримує територіальну цілісність Сербії", - наголошує посол Володимир Толкач.

Втім, балканістка Наталя Іщенко вважає, що в України може з’явитися шанс на визнання Косово вже цього року – якщо представники Косова та Сербії таки ухвалять остаточно угоду про нормалізацію відносин, розроблену Францією та Німеччиною і попередньо погоджену 27 лютого за посередництва ЄС.

Згідно з цією угодою Сербія має перестати блокувати членство Косова в міжнародних організаціях, сторони мають обмінятися представництвами і не заважати одна одній на шляху в ЄС. Фактично Косово буде визнано незалежним без формального визнання з боку Белграду, зокрема з боку 5 країн ЄС, які раніше відмовилися визнавати країну. Сербія отримає потужні фінансові бонуси – одразу після попереднього погодження ЄС оголосив про виділення 2,2 млрд доларів на модернізацію сербської залізниці.

"Коли вже всі європейські країни визнають Косово, нам доведеться це робити – бо можуть і сказати, що неправильно, що ми не визнаємо Косово", - відзначає Наталя Іщенко.

Ця ж угода дозволить послабити позиції Росії у Сербії, яка 15 років стимулює свій вплив в країні саме через відстоювання ідеї невизнання Косова. Хоча може і призвести до бунтів пов’язаних з Росією радикальних партій та угруповань. У цьому випадку Александр Вучич і його уряд на собі відчують наслідки багаторічної проросійської пропаганди в ЗМІ та радикалізм людей, які воювали в Україні. А можливо, це і буде стимулом ухвалити санкції проти Росії.

Вучич

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Вучич попередньо прийняв франко-німецький план щодо нормалізації відносин Сербії та Косова