“Мирний план” від Китаю. Кому він вигідний, Україні чи Росії

 МЗС Китаю оприлюднив “китайську позицію щодо врегулювання української кризи”.

Це перший значний крок однієї з найвпливовіших країн світу у питанні війни Росії проти України.

Китай має тісну співпрацю з Росією, а останніми тижнями Захід все активніше говорить про можливе постачання Пекіном зброї Росії.

  • Author, Георгій Ерман
  • Role, BBC News Україна

Пекін

Вранці 24 лютого МЗС Китаю оприлюднив “китайську позицію щодо врегулювання української кризи”.

Це перший значний крок однієї з найвпливовіших країн світу у питанні війни Росії проти України.

Китай має тісну співпрацю з Росією, а останніми тижнями Захід все активніше говорить про можливе постачання Пекіном зброї Росії.

Кількома днями раніше на Мюнхенській конференції з безпеки ексміністр закордонних справ Китаю Ван Ї повідомив, що Пекін готується оприлюднити власний мирний план для Росії та України.

Це викликало занепокоєння західних держав, що Китай спробує відвернути країни Африки та Азії від голосування за резолюцію в ООН, яка є вигідною для просування мирного плану Володимира Зеленського.

Але 23 лютого 141 держава під час голосування в генасамблеї ООН підтримала вигідну Україні резолюції, лише 7 голосували проти.

Оприлюднені ж МЗС Китаю 12 пунктів скоріше є позицією Китаю щодо війни, а не планом дій, щоб досягнути її припинення.

В МЗС України повідомили ВВС, що наразі китайські пропозиції вивчають. Натомість радник голови офісу президента Михайло Подоляк вже розкритикував документ і наголосив, що будь-який “мирний план” має починатися з пункту про відновлення України в кордонах 1991 року і виведення російських військ.

На Заході також сприйняли цей план скептично.

Українські експерти-міжнародники пояснили, навіщо Китай оприлюднив свою позицію щодо війни, які положення Україна може використати в своїх інтересах, а які їм суперечать, і чи зацікавлений Пекін взагалі у припиненні війни.

Що передбачає китайський “план”

Позиція Китаю складається з 12 пунктів:

  • Повага до суверенітету всіх країн – підтримка суверенітету та цілісності всіх країн незалежно від їхнього розміру та багатства
  • Відмова від менталітету Холодної війни. На думку Пекіна, “безпека однієї країни не повинна досягатися за рахунок інших, безпека регіону не повинна досягатися зміцненням чи розширенням військових блоків”, запобігання конфронтації блоків.
  • Припинення вогню між Росією та Україною.
  • Відновлення мирних перемовин
  • Вирішення гуманітарної кризи. Країни мають підтримати ООН у виконанні координаційної ролі в спрямуванні гуманітарної допомоги в зони конфлікту, сторони мають відмовитися від “політизації гуманітарних питань”.
  • Захист цивільних і в’язнів війни. Заклик суворо дотримуватись міжнародного гуманітарного права, уникати нападів на цивільних або цивільні об’єкти, захищати жінок, дітей та інших жертв конфлікту, поважати права військовополонених. Китай підтримує обмін полоненими між Україною та Росією.
  • Забезпечення безпеки АЕС. Китай виступає проти збройних нападів на АЕС і підтримує МАГАТЕ у сприянні безпеки мирних атомних об’єктів.
  • Зменшення стратегічних ризиків. Китай виступає проти загрози або використання ядерної зброї, проти розробки чи використання хімічної та біологічної зброї.
  • Забезпечення експорту зерна. Китай виступає за функціонування Чорноморського зернового коридору.
  • Припинення односторонніх санкцій. Китай вимагає припинити “зловживання санкціями”, які не є схваленими Радою Безпеки ООН – саме такі санкції діють проти Росії, оскільки Москва завжди може накласти вето на санкції, які намагаються запровадити проти неї.
  • Збереження безпеки промисловості та ланцюжків постачання. Китай закликає “протистояти використанню світової економіки як інструменту чи зброї в політичних цілях”, спільно сприяти пом’якшенню економічних наслідків.
  • Сприяння післявоєнному відновленню. Китай готовий долучитися.

Для порівняння мирний план, запропонований Володимиром Зеленським, складається з 10 пунктів. Він передбачає:

  • Радіаційна та ядерна безпека – виведення російських військ з Запорізької АЕС, передача її під контроль МАГАТЕ, припинення погроз ядерною зброєю.
  • Продовольча безпека – зробити зерновий коридор з України постійно діючим, розширення його на порти Миколаївської області, приєднання країн світу до ініціативи Grain from Ukraine для постачання зерна в країни Африки та Азії, які зіштовхнулися з продовольчою кризою.
  • Енергетична безпека – отримання Україною засобів ППО для захисту енергетичної інфраструктури, допомога у її відновленні, обмеження цін на російські енергоносії.
  • Звільнення всіх полонених та депортованих. Полонених мають звільнити за формулою “всіх на всіх”, Росія також має повернути всіх депортованих, зокрема, дітей.
  • Відновлення територіальної цілісності та світового порядку. Росія має підтвердити територіальну цілісність України в її кордонах 1991 року.
  • Виведення російських військ з усієї території України, припинення бойових дій, відновлення українського контролю над кордоном.
  • Правосуддя. Україна закликає світову спільноту створити спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії, механізм відшкодування збитків за рахунок російських активів.
  • Протидія екоциду. Росія має відшкодувати всі збитки, завдані українській природі – спалені ліси, забруднені хімічними речовинами та боєприпасами землі, затоплені вугільні шахти.
  • Недопущення нового нападу. Україна вимагає безпекові гарантії і розробку превентивних заходів, які запобігатимуть наступним російським нападам.
  • Завершення війни спеціальним договором.

Не план, а позиція Китаю

Путін та Сі Цзіньпін
За час війни Сі Цзіньпін неодноразово спілкувався і зустрічався з Володимиром Путіним, але не мав жодної розмови з Зеленським

Керівник азійської секції New Geopolitics Research Network, китаєзнавець Юрій Пойта відзначає, що йдеться про бачення Китаєм розв’язання конфлікту, а не якийсь мирний план.

“Це однозначно не план. План має послідовність дій, має бути конкретним – що і якій стороні робити, має передбачати дорожню карту для виконання. Цей документ складніший для виконання, ніж план”.

Низку пунктів з цієї пропозиції Китай вже включав у свої попередні заяви потягом минулого року.

“Це просто дипломатія, спрямована на те, щоб сформувати позитивний імідж Китаю, який себе позиціонує як відповідальна держава та глобальний гравець. Світова спільнота чекала, коли Китай займе конструктивну роль, от Пекін і надав такі пропозиції”.

І, таким чином, Пекін хоче посилити імідж та вплив в країнах Глобального півдня.

Оприлюднені Китаєм тези важко назвати якимось посередницьким планом, це загальна позиція Пекіна, погоджується доцент Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка Микола Капітоненко.

“Це план не про те, як закінчити війну, думаю, китайці розуміють, що зараз це не реально. Зараз час більш радикальних позицій, а посередництво не є затребуваним. І взагалі не знаю, чи бажають китайці завершити війну. Це позиція щодо того, як вони бачать майбутнє міжнародної безпеки після війни”.

На його думку, Китай, як держава, яка вважає себе великою і глобальним гравцем, не може довго дистанціюватися від війни, тому і вирішив висловити свою загальну позицію.

У чому інтерес Китаю

На думку Юрія Пойти, Китай не буде реальним перемовником у війні, він зацікавлений в інтересах лише однієї зі сторін – Росії. Хоча в експертному середовищі наразі домінує думка, що передача Китаєм озброєнь Москві є малоймовірною.

“Але це не виключається остаточно. У Китаю є те, що цікавить Росію – дрони, РСЗВ. Але якщо таку передачу виявлять, будуть накладені санкції”, – наголошує Юрій Пойта.

Микола Капітоненко вважає, що війна поставила Китай в незручне становище, але Пекін знайшов шлях використати собі її на користь.

“Якщо завданням китайської політики було кинути виклик США, західному світопорядку, те, що Росія зробила – це був передчасний фальстарт, непідготовлена криза, і тепер Китай в незручній позиції, щоб кинути цей виклик”, – пояснює він.

Але Пекін адаптувався, як і багато інших гравців.

“За рік всі до війни адаптувалися, всі навчилися отримувати з неї вигоду, і тут Китай не в найгіршій позиції – вони купують дешеві російські енергоносії і посилюють залежність Росії, укріплюють позиції на російському ринку”, – вважає експерт.

Проте ризики для Китаю відкрито підтримати Росію дуже великі – російський ринок маленький, а європейський та американський набагато більші і цікавіші.

“Але якоїсь нагальної необхідності для Китаю покласти кінець цій війні я не бачу”, – наполягає він.

Микола Капітоненко вважає, що не можна виключати і постачання Пекіном зброї Росії.

“Китай не може собі дозволити поразку Росії – точніше дозволити може, але це буде дуже неприємна подія, і в Пекіні хочуть цьому завадити. Вони б хотіли допомагати Росії, але питання є щодо ціни такої допомоги – вони не хочуть послабити свої позиції на американському та європейському ринку, адже Китай і його зовнішня політика взагалі тримаються на економічних успіхах, на можливостях експорту на ці ринки. Платити за те, щоб Росія не програла, підриваючи власні економічні позиції? Я думаю, вони б не хотіли б”.

При цьому доля України і те, чи поверне вона окуповані території, Пекін не цікавить, вважає експерт.

Чи вигідний Україні цей “план”

Ван Ї
Вперше про “мирний план” повідомив один з ключових діячів Компартії Китаю Ван Ї, який у 2013-2022 роках очолював МЗС країни

На думку Юрія Пойти, більшість пунктів китайської пропозиції є надто загальними, наприклад, про підтримку суверенітету всіх країн,

“Взяти пункт перший про повагу суверенітету – якби вони Росії сказали поважати цей пункт, тобто цілісність України, це вже було б закликом до припинення війни. Але вони Росії це не говорять, це формальна заява, яка не направлена до якоїсь конкретної сторони, хоча має бути спрямована саме Росії, і Москва це сприяє”.

Деякі пункти, за його словами, суперечать українським інтересам – пункт про “запобігання менталітету Холодної війни”, який закликає припинити експансію військових блоків.

“Це означає, що Україна не має права вступати в НАТО, і це абсолютно відповідає російському баченню ситуації. Це накладає обмеження на українську зовнішню політику і суверенітет. Перебування в нейтральному позаблоковому статусі України і призвело до російської агресії. Цей пункт китайської пропозиції прямо суперечить українським інтересам”, – вважає Пойта.

Недоречним для України Юрій Пойта називає пункти про припинення вогню та відновлення перемовин, які зараз вигідні лише Росії.

“Якщо Україна припинить вогонь, вона просто програє, залишить окупованими території, дасть Росії можливість там укріпитися, посилити Росії там свої військові позиції, відновити військовий потенціал і продовжити вторгнення через рік-два”.

Так само пропозиція Китаю щодо припинення односторонніх санкцій означає, що Росія не буде під санкціями, посилить свою військову індустрію і готуватиме нову війну.

“Цей “план” не має можливості для реалізації, це дипломатичний хід Китаю”, – підсумовує Юрій Пойта.

Водночас Юрій Пойта вважає, що Україні не варто казати, що “план” є повною нісенітницею, це українським інтересам не сприятиме – з Китаєм варто говорити, хоч і пояснювати, що по деяких пунктах є розбіжності.

“Мені здається, що Україна зробить вигляд, що план цікавий, але думаю українське керівництво вже зрозуміло, що навряд чи позиція Китаю зміниться на кращу для України. Головні завдання української дипломатії насправді зараз – це спробувати трохи поліпшити позицію Пекіну і зробити так, щоб Китай не почав передавати Росії озброєння. Краще розмови про мир з Китаєм, ніж війна”.

До того ж деякі пункти китайської пропозиції частково збігаються з пунктами Володимира Зеленського і це дозволить розширити комунікацію з Китаєм.

“Можна, наприклад, сказати, що пункт про полегшення експорту зерна майже збігається з пунктом з плану Зеленського, Україна теж за це виступає”, – вважає експерт.

На думку Миколи Капітоненка, китайську позицію все ж можна використати саме для перемовин Києва з Пекіном, щоб переконати китайську владу бодай щось зробити для проголошених нею ж принципів.

“Треба з плану взяти якомога більше корисних речей. Розумію, що є спокуса оголосити його підіграванням з боку Пекіна Росії, але є речі, які ми можемо використати навіть у перемовинах з самими китайцями. Якщо вони кажуть про принцип суверенітету та цілісності – давайте звертати увагу на те, як Росія його порушує. Якщо вони виступають проти використання ядерних загроз в конфлікті – чудово, це нас влаштовує. Якщо вони звертають увагу на гуманітарні проблеми, зернові коридори – це те, що відповідає нашим інтересам”, – каже експерт.

Він вважає, що позиція таких держав, як Китай, щодо перебігу війни значить багато. На відміну від будь-яких резолюцій, ухвалених в ООН.

“Резолюції ООН прямо впливати на хід війни не можуть, це просто вимірювання температури міжнародного розкладу”, – пояснює він.

Як відреагували в Україні та НАТО

В МЗС китайські пропозиції ще не коментували, але свою позицію BBC вже виклав радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.

“Безумовно, ми розуміємо бажання низки країн, зокрема Китаю, ініціативно запропонувати рішення. Однак не можна пропонувати рішення, яке по суті вигідне лише одній стороні, безумовному агресору, і не вирішує проблему односторонньої агресії”, – заявив він.

Подоляк наголосив, що зараз відбувається війна за існування української державності загалом, а не за території, вирішується, чи домінуватиме, чи зруйнується міжнародне право.

“Саме тому будь-який “мирний план”, який передбачає лише “негайне припинення вогню” і як наслідок обов’язкову “нову лінію поділу” та продовження російської окупації частини території України – це зовсім не про мир, а виключно про умисне заморожування війни, переведення війни у затяжний конфлікт без вирішення, добровільний програш України, відмову від переслідування військових злочинців, перехід до наступних етапів російського геноциду на чужій суверенній території. І, очевидно, що це точно не закінчить агресію Росії”, – пояснює він.

На думку Подоляка, за такої ситуації через певний час для Росії будуть чудові умови для наступного масштабного нападу і розширення зони війни, бо вона отримає час на модернізацію армії.

“Немає рішення “мир в обмін на території”. Позиція України відома та абсолютно конкретна. Єдиним рішенням є обов’язкове виведення всіх російських військ з території України до кордонів 1991 року. Саме з цього пункту має починатися будь-який мирний план або шлях до мирного плану”, – підкреслив він.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг стримано оцінив пропозицію Китаю.

“Китай не користується великою довірою, тому що він не зміг засудити незаконне вторгнення в Україну”, – сказав він на пресконференції в Таллінні, повідомляє “Європейська правда”.

І додав, що Пекін підписав угоду з президентом Росії Владіміром Путіним лише за кілька днів до вторгнення.

Столтенберг також зазначив, що НАТО поки що не бачить, щоб Китай передавав Росії летальне озброєння.

“Але ми бачимо ознаки, що Китай, можливо, планує і розглядає постачання військової допомоги Росії. І Китай не повинен це робити, тому ще це буде підтримкою незаконного вторгнення з порушенням міжнародного права”, – додав генсек.

ввс

натисни MIXADVERT