В Україні з’явиться флот з морських дронів

За вісім місяців відбиття вторгнення РФ Україна вже вдруге написала світову історію військово-морського флоту

В Україні з’явиться флот з морських дронів для чого створюється спеціальний фонд, гроші з якого й дозволять реалізувати цей проект, який має всі ознаки революційного для цілого виміру бойових дій – водної поверхні.

Про створення фонду офіційно оголосив Президент України Володимир Зеленський, зазначивши, що результат роботи таких дронів “усі вже бачили”, вочевидь, маючи на увазі успішну атаку втаємничених надводних дронів-камікадзе у районі окупованого Севастополя.

 

https://t.me/defenseexpress_ua/1148?embed=1

І одразу маємо зазначити, що мова дійсно йде про революцію у найбільш консервативній військовій сфері – морських сил. Бо попри тисячі років історії війн на морі, у цій царині можливо нарахувати лише декілька найбільш важливих поворотних моментів серед яких: розповсюдження косого вітрила, компас, “порохова революція”, завершення епохи вітрил, поява підводних човнів та авіаносців.

Саме ці події змінили вектори розвитку військово-морських сил, які, попри уявну статичність, швидко й глобально видозмінювались під нові умови за декілька десятиріч. І цілком логічно, що саме дрони стають новим вектором.

Водночас саме Україна вписала себе в історію зміни парадигми, і зробила це вже вдруге. Бо знищення ракетного крейсера “Москва” остаточно поставило крапку у життєздатності концепції “великих кораблів” одним ударом берегового ракетного комплексу “Нептун”. А атакою катерів-камікадзе у бухті Севастополя, яка є найзахищенішим об’єктом Чорноморського флоту, довела життєздатність нової концепції.

"Москва" - перший ракетний крейсер й флагман флоту знищений протикорабельною ракетою
“Москва” – перший ракетний крейсер й флагман флоту знищений протикорабельною ракетою

Чи могло це статися раніше – звісно. Розробка надводних дронів не є “ноу-хау”. Саме цим вже доволі багато років займались та приймали на озброєння інші країни. Наприклад, США розглядають саме флот з надводних дронів, як дієвий варіант посилення підрозділів морської піхоти, зокрема й для дій у Південно-Китайському морі. Тестувались й нові типи малорозмірних дронів, на кшталт, UxS IBP 21 або MANTAS T-12.

MANTAS T-12
MANTAS T-12

Доволі давно існує й розробка Sea Hunter – дрона, який має полювати на підводні човни противника. Використовуються доволі незвичний вітрильний Saildrone Explorer, який має вести розвідку у абсолютно автономному режимі та живиться від сонячних батарей.

Saildrone Explorer
Saildrone Explorer

Але справа в тому, що всі ці розробки були направлені на патрулювання, розвідку, або фігурували, як багаторазові носії озброєння, а не були ними. Дрони, як засіб ураження цілей на дальності близько 300 км – це перший подібний випадок і він має цілий ряд концептуальних аспектів, який гарантує їм майбутнє.

А одночасно з цим пояснює, чому такі засоби ураження з’явились саме зараз. Бо концепція корабля-каміказде – брандера, це часи “вітрильного флоту”, а у вигляді керованих людьми катерів та торпед ця зброя використовувалсь ще у Другій Світовій.

Керована торпеда Kaiten Імперського флоту Японії (@Skoshi8)
Керована торпеда Kaiten Імперського флоту Японії (@Skoshi8)

По-перше, головне питання відносно будь-яких дронів – це зв’язок, можливість передачі інформації на значні відстані. Якщо для повітряних БПЛА дальність може становити сотні кілометрів через пряму видимість, то для наземних все впирається у фізику та поняття радіогоризонту. Для дрону на висоті 5 км радіогоризонт видимості 10-метрової щогли антени становитиме близько 300 км, а для надводного дрону – менше 20 км.

Звісно можливо організувати мережу ретрансляторів, наприклад, “повісити” у повітрі БПЛА чи літак, який буде передавати сигнали й тим самим забезпечувати зв’язок. Але такий засіб зводить нанівець найголовнішу перевагу атаки – несподіваність для ворога. А головне – робить всю “конструкцію” системи доволі вразливою, бо для ліквідації загрози можливо знищити лише один її елемент.

В цих умовах ситуацію повністю змінює супутниковий зв’язок, який невілює поняття дальності керування взагалі. І, судячи з усього, саме він й був встановлений на втаємничені дрони-камікадзе, які атакували кораблі рашистів.

Морський дрон-каміказдзе, який атакував кораблі рашистів
Морський дрон-каміказдзе, який атакував кораблі рашистів

По-друге, вартість. Для дронів-камікадзе головною умовою є те, що вони створюються за принципом максимального спрощення та зниження собівартості, бо конструюються як “боєприпас” з коротким життєвим циклом. І для морської техніки це вкрай важливо, бо можливо використати рішення, які розраховані на відносну коротку, а не постійну експлуатацію в умовах доволі агресивного морського середовища. А саме це нерозривно пов’язано із масовістю, яка, у випадку дронів, потребує значно меншої кількості фахівців та берегової інфраструктури.

По-трете, доступність. Флот це завжди не просто дорого, а астрономічно дорого. Створення власного, навіть “москітного” флоту – це багаторічна програма на мільярди доларів із розумінням того, що це далеко не те, що дійсно потрібно, але максимум з можливого. І для багатьох країн саме дрони можуть стати основним елементом, який має забезпечити захист акваторії, звісно у поєднанні з іншими засобами, а не виключно завдяки ним.

Sea Hunter - концепція морського дрона для патрулювання та полювання на підводні човни
Sea Hunter – концепція морського дрона для патрулювання та полювання на підводні човни

А головне – ефективність. Зараз найбільш ефективним засобом ураження кораблів противника справедливо вважається ракетне озброєння. Бити за сотні кілометрів протикорабельною ракетою, яку можливо запустити з іншого корабля, підводного човна, літака чи берегового комплексу – це те, що зараз на “столі”. Але справа в тому, що саме проти такого нападу й конструюються всі сучасні кораблі, в яких значна частина оснащення та озброєння направлена саме для відбиття такого нападу.

Водночас малопомітні, малогабаритні дрони, особливо ті, які відносяться до напівзанурених, мають перевагу у тому, що помітити їх наявними радіолокаційними засобами доволі важко. Знову ж таки – фізика та радіогоризонт. Тобто вони мають доволі непогані шанси наблизитись до противника, при цьому маючи аналогічну чи навіть більшу дальність дії ніж протикорабельне ракетне озброєння. До того ж, вони можуть ще й проводити дорозвідку цілі.

І в цих умовах залишається лише невеликий крок вперед від морського дрона-камікадзе, до одноразового носія справжнього жаху сучасних кораблів, а головне підводних човнів – сучасних легких торпед. Наприклад, американська Mark 54: 276 кг ваги, швидкість понад 40 вузлів, дальність близько 9 км, або європейська MU-90: 304 кг, швидкість до 50 вузлів, дальність до 25 км.

Торпеда Mark 54
Торпеда Mark 54

В цьому випадку дрон фактично, якщо брати ракетну термінологію, може бути лише “першим ступенем” для доставки такої зброї на необхідну відстань у район цілі.

і

цікаве