5 жовтня в Білому залі галереї Лавра відкривається новий проект Наталії Корф-Іванюк «Знак». Виставка є певним діалогом між сучасним мистецтвом та прадавньою трипільською культурою. В експозиції представлені нові живописні роботи художниці, створені в оригінальній авторській техніці «живописний рельєф», та керамічні витвори трипільської цивілізації з приватного музею.
Масштабні полотна Наталії Корф-Іванюк написані за мотивами українських вишивок білим по білому. Але, переосмислені творчою інтерпретацією сучасного художника, картини-килими нагадують сакральні знаки, які закарбувала рельєфами історична память у нашій ментальності. Ми помічаєму ці знаки скрізь: на рушниках та вишиванках, на писанках та старовинних килимах-ліжниках, на гуцульських тотемах, на гербах української шляхти, на витворах давньої трипільської цивілізації. Саме ці сакральні знаки створюють той візерунок, ту мелодію, на яку відгукується наша душа.
Наталія Корф-Іванюк, художник:
«Мій килим, це не просто гра кольру та форми на площині – це історія зафіксована в символах і знаках.
Моя концепція не буде складною, вона буде близька і зрозумілаи. Бо в кожному з нас росте велике дерево роду – хребет духу твого народу і незримо ми відчуваємо ту силу та наповнюємо душу цільністю. Ці символи і знаки виринають з пам’яті, являються уві сні, матеріалізуються в повсякденні – іноді даючи підказки, іноді застерігаючи, віщують довге життя чи пророкують що ти обранний небом.
…перші спогади дитинства, килими на стіні, бабині рушники, вишивка хрестиком, штопання з наперстком, земля що напровесні спрагла й чорна, осінні яблука, що пахнуть льохом, руки матері, сподівання жінки при надії, перша колискова, будні, свята і знову будні» – То все життєвий цикл. І ця предковічна любов тягнеться незримою ниткою від зародження Божого світу. Я лишень намагаюсь вирвати із темряви забуття ці образи перекладаючи іх мовою кольору і форми надаючи їм ЗНАКОВОСТІ, розвиваючи високу традицію, котру нам полишили предки.»