Доступність посилання

ТОП новини

«Референдуми Путіна»: перший день ганьби


Зображення президента Росії Володимира Путіна на плакаті під час однієї з акцій протесту проти масштабного російського вторгнення до України
Зображення президента Росії Володимира Путіна на плакаті під час однієї з акцій протесту проти масштабного російського вторгнення до України
(Рубрика «Точка зору»)

Перший день проведення так званих референдумів на території окупованих Росією регіонів України продемонстрував, що цього разу Москва навіть не змогла підготувати прийнятну «картинку» незаконного голосування. Я неодноразово наголошував, що Путіну зовсім не складно провести «плебісцит» у будь-якому окупованому регіоні – досить просто збудувати декорацію. Але зараз не вдалася навіть вистава.

І це – важливий доказ того, що так звані референдуми готувалися поспіхом. Так, про можливість їхнього проведення говорили буквально з першого дня після того, як Володимир Путін визнав «незалежність» окупованих частин Донбасу, де діють угруповання «ДНР» та «ЛНР». І навіть робилися практичні кроки, щоб ці псевдореферендуми готувати.

До окупованих регіонів неодноразово приїжджав перший заступник глави адміністрації президента Росії Сергій Кирієнко, у Луганську нещодавно відбулася нарада російських силовиків під головуванням заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва. Але дату проведення голосування так і не було визначено. Більше того, після звільнення українськими військами території Харківської області стверджувалося, що ця дата перенесена на невизначений термін. І раптом – такий поспіх!

«Бліцкриг» зазнав фіаско

Як на мене, такі зміни планів російського керівництва пов’язані із підсумками саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Самарканді. Російський президент розраховував, що зустрічі у старовинному узбецькому місті допоможуть йому продемонструвати, що жодної міжнародної ізоляції немає. А на практиці виявилося, що його партнери з ШОС не зацікавлені у продовженні війни.

Путін почав гарячково фіксувати свої «воєнні здобутки» політичними кроками

І це, до речі, було неважко передбачити. Адже економічна криза, яка багато в чому спровокована вторгненням Путіна в Україну, позначається і на інтересах таких країн, як Китай чи Індія. Так, можливо, якби «бліцкриг» Путіна вдався б, у Пекіні чи Делі не висунули б російському президенту претензій. Але «бліцкриг» зазнав фіаско. А довгостроковий конфлікт – явно не те, що потрібне голові КНР Сі Цзіньпіну, прем’єр-міністру Індії Нарендрі Моді або президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану.

Так званий референдум – це і предмет шантажу

Із зустрічей в Узбекистані президент Росії міг винести просте переконання: він не зможе довго воювати. Саме після цього Путін почав гарячково фіксувати свої «воєнні здобутки» політичними кроками.

Тепер так званий референдум – це вже зовсім не красива картинка, яка має ілюструвати мрії про «русский мир». Це і предмет шантажу – якщо йдеться про можливість застосування ядерної зброї. І можливість торгу – якщо виникне нагальна необхідність припинити війну та змиритися з тим, що Кремль не зможе перешкодити існуванню суверенної демократичної України.

А до ганьби Путіну не звикати.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG