Шок і радість у звільнених селах України

Обличчя Наталії світиться, коли вона згадує момент свого визволення - коли ненависних окупантів вигнали з її села Нововознесенське, що на півдні Херсонщини.

Вона господарювала там у мирі й тиші, доки 29 березня не прийшли росіяни. Що не знищили, те вкрали, каже вона, виделки та ложки, взуття з ніг пенсіонерки.

"Вони - як сарана", - каже вона мені, заламуючи руки, заново переживаючи свою травму.

2 вересня нарешті прийшла свобода.

"Коли прибули наші війська, ми були в підвалі, - розповідає 50-річна жінка.

"Вони питали українською "є хто живий?". І я зрозуміла, що це - наші, вони такі гарні, такі гарні, особливо в порівнянні з фашистами (так вона називає російські війська)".

"Я не знала, що з ними робити - обіймати їх чи тримати за руки? Я торкалась їх і була дуже щаслива".

Після місяців глухого кута українці та росіяни стають свідками нової реальності. У найбільшій війні в Європі з часів Другої світової настає переломний момент.

Українські війська просуваються вперед, а росіяни поспішно відступають зі стратегічних місць на сході Харківщини. Вони втратили важливий логістичний вузол Куп'янськ та Ізюм, який був плацдармом для атак.

"Російська армія поспішає прославитися як найшвидша армія у світі, - написав у твіттері керівник офісу президента Андрій Єрмак. - Продовжуйте втікати".

Соціальні мережі переповнені зображеннями покинутих або знищених російських позицій та українських сил, які піднімають свій прапор у нещодавно звільнених районах.

Швидкість - і широта - контрнаступу здивувала окупантів, та й багатьох українців. Один український колега заявив, що "приємно шокований".

"Нам потрібна була гучна перемога, щоб підняти настрій, - каже він, - і, схоже, в Харкові діє ефект доміно. Але у них все ще є зброя, війська і багато нашої території. Люди все одно розуміють, хто наш сусід, але тепер вони мають менше страху і більше впевненості".

Успіхи контрнаступу відкривають друге дихання у втомленій війною нації після значних втрат на Донбасі влітку.

Коли ми робили репортаж звідти у червні, не було жодних ознак того, що українські сили зможуть здійснити такий потужний контрнаступ. "Це військове диво", - каже 38-річний ІТ-інженер Михайло.

"Дива" вдалося досягти за допомогою великої кількості іноземної зброї, зокрема реактивних систем залпового вогню великої дальності та іноземної розвідки.

Схоже також, що українці змогли перехитрити росіян, почавши обговорювати плани контратаки на півдні Херсонської області.

Кремль, вочевидь, проковтнув наживку, передислокувавши туди деякі сили й залишивши свої позиції під Харковом небезпечно відкритими.

Але наступ також показав, що українці можуть перемогти росіян на полі бою, вважають західні військові експерти.

"Ми бачимо, що вони не лише перехитрили росіян, а й перемагають їх на полі бою", - каже професор Майкл Кларк, колишній директор Королівського інституту об'єднаних служб. Він вважає це "початком поворотного моменту".

У суботу президент Зеленський заявив, що з початку вересня збройні сили його країни повернули близько 2000 кв. км. У неділю вранці армія назвала ще більшу цифру - 3000 кв. км.

Журналісти, у тому числі й BBC, не мають зараз доступу до передової, тому перевірити усі заяви України ми не можемо. Але Росія визнає, що її війська відійшли з частини Харківщини, за її словами, з метою "перегрупування", а не відступу.

Утім, росіяни все ще утримують близько п'ятої частини України - зокрема місто Херсон.

Це було перше велике українське місто, яке російська армія захопила після вторгнення, воно лежить на північ від Кримського півострова, який Росія анексувала у 2014 році.

Нам вдалося зв'язатися з жінкою, яка все ще живе там, і вона каже, що росіяни починають ховатися. Ми не називаємо імені заради її безпеки.

"За останні два-три дні військові, здається, трохи затихли", - розповідає вона.

"Їх менше видно в кафе і ресторанах. Якщо почнуться вуличні бої, тут буде дуже небезпечно. Але я буду сидіти в підвалі днями чи тижнями, якщо буде потрібно. Я хочу побачити нашу армію тут і подякувати їм. Я хочу побачити перемогу".

На перемогу чекає й мережа херсонських активістів, які чинять опір росіянам у місті. Вони збирають розвідувальні дані про позиції росіян і передають їх українським військовим.

Учасник руху опору, імені якого ми не можемо назвати, сказав нам, що на них полюють.

"Росіяни знаходять місця, де було зроблено фото, - каже він. - Відбуваються масові обшуки в квартирах поблизу стратегічних місць. За останній тиждень було два випадки, коли людей забирали з вулиці".

Але він каже, що новини з передової вселяють надію. "Люди зараз дуже підбадьорені просуванням навколо Харкова, - сказав він нам. - Багато хто сподівається, що ми будемо наступними".

Битва за Херсон - ключова, але й досягнуті вже успіхи вселяють віру в українців та обнадіюють їхніх західних прихильників. Якщо здобутки контрнаступу збережуться, це стане переломним моментом у війні.

Ніхто не очікує, що Путін швидко здасться. Коли мова заходить про Україну, його плани - довгострокові й одержимі.

Але на деяких ділянках фронту сили Росії розбиті, а її війська втекли. Це не просто поразка. Це приниження.

Ви завжди можете отримувати головні новини в месенджер. Достатньо підписатися на наш Telegram або Viber.