WP: У Косово бачать зв’язок між поведінкою Сербії і російською війною проти України

Поділитися
WP: У Косово бачать зв’язок між поведінкою Сербії і російською війною проти України © ADEM ALTAN/AFP via Getty Images
У Приштині допускають, що Москва може спробувати спровокувати конфлікти в інших частинах світу, і Західні Балкани - дуже зручне для цього місце.

Через кілька місяців після початку вторгнення в Україну Владімір Путін намагався виправдати свою війну прикладом Західних Балкан. Під час зустрічі з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем російський автократ вказав на легітимність вторгнення НАТО в Югославію в 1999 році. 

Тоді союзники бомбардували територію сучасної Сербії і Чорногорії, намагаючись зупинити бійню, яку Белград влаштував проти етнічних косовських албанців.  Коротка війна і подальша миротворча операція призвела до появи фактично незалежної держави Косово, нагадує Washington Post. Путін наполягав, що дії західного альянсу нібито нічим не відрізняються від того, що армія Росії намагається зробити в Україні. Мовляв, російські війська лише намагаються забезпечити незалежність двох так званих «республік» на Донбасі, які створив Кремль. 

«Дуже багато країн на Заході визнали Косово як незалежну державу. Ми зробили те ж саме щодо республік Донбасу», - сказав Путін.

Американське видання пише, що є дуже багато причин, чому спроба провести таку аналогію викликає лише сміх. Хоча б тому, що сама Росія досі не визнала незалежність Косово і голосно засуджувала війну НАТО проти її сербського союзника. Повітряні удари альянсу призвели до жертв серед цивільних в Сербії. Однак, вони також допомогли зудушити етнічні чистки на Балканах і стабілізувати кризу, яка вже коштувала життя тисяч людей, а ще сотні тисяч були змушені тікати від війни. У свою чергу, вторгнення, яке влаштував Путін, супроводжується геноцидною риторикою Кремля і кричущими повідомленнями про звірства російських військ в Україні. Мільйони українців були змушені залишити свій дім.

Президент Косово Вйоса Османі бачить зовсім іншу паралель. На її думку, перемога косовських сил над режимом Слободана Мілошевича в Сербії, здобути яку допоміг НАТО, була частиною битви за права людини, верховенство закону і демократичні принципи.

«23 роки тому ці цінності були поставлені на кін в Косово. Тепер, через 23 роки після тих подій, ці цінності на кону в Україні», - переконана Османі.

Російська агресія проти України, на думку президента Косово, не заслуговує жодного нальоту міжнародної легітимності. Це лише прояв «хворих імперіалістичних схильностей» російського правителя. Washington Post пише, що президент Османі разом з прем’єр-міністром Альбіном Курті минулого тижня була з візитом у Вашингтоні. Вони провели зустріч з Держсекретарем Ентоні Блінкіним і підписали інвестиційну угоду з державною компанію Millennium Challenge Corporation, яка пообіцяла 237 мільйонів доларів на розвиток енергетичної інфраструктури Косово. Під час інтерв’ю для Washington Post Османі вказала на ширшу загрозу, перед якою постав її регіон. Адже Росія історично мала дуже великий вплив на Балканах.

«Мета Путіна - розширити конфлікт на інші частини світу. Оскільки він постійно намагався дестабілізувати Європу, ми можемо очікувати, що однією з його цілею можуть стати Західні Балкани», - вважає Османі.

Washington Post нагадує, що на вихідних між Косово і Сербією знову спалахнула напруга. Етнічні серби в північних регіонах Косово заблокували дороги і влаштували сутички з підрозділами поліції у відповідь на вимогу уряду в Приштині, щоб автомобілі, які приїжджають з території Сербії, змінювали номерні знаки на косовські і навпаки. Аналогічна вимога діє, коли автомобілі з Косово в’їжджають на сербську територію. Бюрократична суперечка дала волю значно глибшій напрузі. Високопоставлені чиновники вступили в «війну слів». Курті звинуватив президента Сербії Александара Вучича в провокації насильства. Вучич сказав, що сторони «ще ніколи не були в складнішій ситуації, ніж зараз». Але він пообіцяв, що перемога буде за Сербією. Невелика місія НАТО в Косово відчула необхідність виступити з заявою про те, що вона «готова втрутитися, якщо стабільність буде порушена».

Також занепокоєння викликає ситуація в Боснії і Герцеговині. Складна політична система країни, яка об’єднує етнічне боснійське, хорватське і сербське населення, сьогодні здається хиткою, як ніколи. Аналітики переконані, що лідер Республіки Сербської в складі федерації Боснії і Герцеговини Мілорад Додік просуває ідею від’єднання. І це може стати потрясінням для всього регіону. Наміри Додіка підтримують Москва і Белград.

Зрештою, Сербія - історичний російський союзник і, за словами Османі, вона грає роль «благодатного ґрунту» для операцій впливу Путіна. Якщо більшість лідерів Європи покарали Кремль за вторгнення в Україну, Вучич цього не зробив. Він відмовився приєднатися до санкцій ЄС проти Росії. Натомість Белград підписав з Москвою вигідну угоду про поставки газу на початку літа в той час, як весь континент намагається позбутися залежності від російських енергоносіїв. Також націоналістичне правління Вучича призвело до ерозії сербської демократії і зростання занепокоєнь щодо свободи преси. Вучич також дозволив російським пропагандистським каналам залишитися в Сербії. Вони грають велику роль у посиленні поляризації в регіоні.

«Замість ідеї про приєднання до мирної, процвітаючої Європи з’явилося дедалі більше відчуття стагнації, в якому історичні образи кожної з країн гнояться, стаючи невід’ємною частиною передвиборчих кампаній і потенційними рушіями конфліктів. Лідери роздувають цей вогонь за допомогою агресивної риторики, намагаючись відвести увагу від млявих економік, низьких стандартів життя, корупції і кумівства», - йдеться в звіті організації International Crisis Group.

Османі розглядає поведінку Вучича як дії автократа, якого не можна задобрювати. Окрім сербських територіальних претензій в Косово вона вказує також на причетність Белграду до спроб спровокувати нестабільність в Боснії і Герцеговині, а також участі в спробі Кремля влаштувати переворот в Чорногорії у 2016 році з метою не допустити вступу країни в НАТО. Вучич керується давніми уявленнями про «велику Сербію». В неділю член правлячої партії у сербському парламенті також написав у Twitter, що його країні «доведеться почати денацифікацію Балкан». Таким чином, він повторив риторику Путіна, якою російський автократ намагався виправдати вторгнення в Україну.

«Вучич вважає наші країни тимчасовими і намагається заперечити наше існування. Саме так Путін ставиться до України, Молдови й інших країн. Це та ж сама стратегія», - сказала президент Косово.

На відміну від Росії, Сербія - кандидат на членство в ЄС. І вона займає більш складну позицію в Європі. Але нова геополітика, спровокована російським вторгненням в Україну, загнала Вучича в куток.

«Вони обрали свій шлях. На даний час шлях Путіна і шлях ЄС - це абсолютно протилежні напрямки. І не можна одночасно йти кожним з них. Коли є сусід, який вирішує бути на не тій стороні в історії у ці дуже складні часи для Європи і не тільки, це шкодить всім нам», - додала Османі.

Косово, тим часом, добре знає, яким шляхом збирається йти, але це буде не просто. Країні бракує визнання ООН, і вето Росії в Раді безпеки залишається ключовою перешкодою.

Значна частина міжнародної спільноти все ще не визнала суверенітет і незалежність Косово. Навіть в ЄС є п’ять країн, які цього досі не зробили. Президент Османі вважає, що ситуація може змінитися в нинішньому середовищі, оскільки війна в Україні також пожвавлює євроатлантичну інтеграцію Косово. Вона вказала на те, як Швеція і Фінляндія швидко рухаються до членства в НАТО.

«Ми всі добре знаємо, що бути в безпеці означає бути в НАТО», - наголосила Османі, закликавши країни альянсу «зробити кроки для пришвидшення приєднання також Косово і Боснії» до альянсу.

Також цього року Євросоюз через пришвидшену процедуру надав Україні статус кандидата на вступ в об’єднання, що стало символом захоплення Європи українською боротьбою. Деякі критики на Західних Балканах боялися, що це лише затягне процес вступу їхніх країн в ЄС, які вже давно отримали статус кандидатів. Але Османі з цим не згодна.

«Надто довго ми слухали про втому від розширення в країнах ЄС. Відкритість, яку Євросоюз продемонстрував у ставлені до України, змінила цю ситуацію. ЄС нарешті почав розглядати процес розширення як геостратегічний процес, а не бюрократичний», - переконана президент Косово.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі