Капкан для Зеленського. Як Онуфрій рятує УПЦ МП

Замість виправляти власні помилки, синод УПЦ МП вирішив нагнітати ненависть до Порошенка та ПЦУ

Російська православна церква в Україні заговорила мовою релігійної ненависті. 12 травня синод Української православної церкви Московського патріархату заявив про те, що “в країні розпалюється внутрішній, релігійний фронт”.

Особливо стурбований синод тим, що “активізувалися захоплення храмів Української Православної Церкви”. “Усі ці факти є наслідком помилкової релігійної політики часів президентства П.О. Порошенка та руйнівної ідеології так званої Православної Церкви України. Переконані, що саме така діяльність попередньої влади та “ПЦУ” і стала одним з приводів військового вторгнення в Україну“, – йдеться у заяві. .

На думку синоду, “злочинні дії, направлені проти Української Православної Церкви, мають ознаки підривної та диверсійної діяльності”. У зв’язку з цим синод закликав Володимира Зеленського “вжити необхідних заходів проти беззаконних дій щодо Української Православної Церкви”.

Розрахунок Онуфрія

Фактично синод сформулював виправдання російської агресії: мовляв, одним із приводів для вторгнення РФ стали вчинені в Україні “беззаконні дії щодо УПЦ”, а винні у цьому Порошенко та ПЦУ. За логікою синоду, якби не дії Порошенка та ПЦУ, то вторгнення можна було б уникнути, але Порошенко та ПЦУ змусили Путіна вторгнутися.

Предстоятель УПЦ МП Онуфрій виявив прямо-таки диявольську підступність. Синод підбурює Зеленського вдарити по ПЦУ, спокушаючи його тим, що це буде ударом по Порошенку. Автори заяви сподіваються, що Зеленський підтвердить їхню тезу, яка виправдовує Путіна: мовляв, в агресії РФ винні ті (в т.ч. Порошенко та ПЦУ), хто створив приводи для вторгнення.

Підступність ще й у тому, що якби Зеленський потрапив у цей капкан, то він і сам теж став би винним у російському вторгненні. Адже він також створив привід — своєю заявою 19 лютого на Мюнхенській конференції, що “Будапештський меморандум не працює і всі пакетні рішення 1994 року поставлені під сумнів“. (В той пакет 1994 року входило і приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.) Нагадаємо, що 21 лютого, обґрунтовуючи своє рішення про визнання “ДНР” та “ЛНР”, Путін заявив: “Вже прозвучали заяви про те, що Україна збирається створити власну ядерну зброю, і це не порожня бравада… Україна дійсно має всі радянські ядерні технології та засоби доставки такої зброї… появою в Україні зброї масового ураження ситуація у світі, в Європі, особливо для нас, для Росії, зміниться кардинальним чином. Ми не можемо не реагувати на цю реальну небезпеку”.

За тією ж логікою, у російському вторгненні винні також депутати Верховної Ради другого скликання (вони записали в Конституції державну мову українську та не дали офіційного статусу російській мові) та восьмого скликання (вони включили до Конституції курс на вступ до НАТО). Адже Путін вважав “утиски російської мови” та прагнення України в НАТО теж приводами для вторгнення.

Якщо дотримуватись логіки синоду, то взагалі не можна робити нічого такого, що не подобається Путіну. Але це означає повну втрату Україною суб’єктності та перетворення на сателіта РФ.

У чому Онуфрій прорахувався

Об’єктивно кажучи, УПЦ МП зараз у глибокій кризі. Повномасштабне російське вторгнення поставило цю церкву перед викликом, на який вона не спромоглася знайти відповідь.

Під одним церковним дахом опинилися люди, котрі дотримуються антагоністичних поглядів. Так було й раніше, до 24 лютого. На окупованих територіях Криму, Донеччини та Луганщини було зафіксовано безліч випадків тісної співпраці священиків УПЦ МП із окупаційною владою, благословення російських воїнів, освячення російської військової техніки тощо. Після 24 лютого такі випадки стали фіксуватися і в інших районах, які вдалося захопити окупантам. Водночас, на територіях, підконтрольних Україні, деякі священики УПЦ МП ведуть прокремлівську пропаганду.

Наприклад, місяць тому Дніпропетровська обласна прокуратура повідомила про затримання настоятеля храму УПЦ МП “за фактом пособництва у плануванні, розв’язанні та веденні агресивної війни та дій, спрямованих на розпалювання національної та релігійної ворожнечі”. За даними слідства, починаючи з 24 лютого “священнослужитель під час молитовних богослужінь перед своєю паствою та відвідувачами підтримував позицію патріарха РПЦ Кирила та дії окупаційної влади РФ, виправдовував військове вторгнення агресора, надавав вказівки прихожанам щодо надання допомоги збройним силам РФ “.

Є в УПЦ МП і пристойні люди, які дотримуються протилежних поглядів. Тоді ж, місяць тому, понад 400 священиків УПЦ МП підписалися під зверненням до предстоятелів помісних православних церков із закликом “притягнути патріарха Кирила до відповідальності та позбавити права обіймати патріарший престол“.

Ці священики відчувають настрої людей. Вони розуміють, що якщо церква займатиме двоїсту позицію, то парафіяни будуть йти з неї.

Від цього проукраїнського крила УПЦ МП можна було почути очікування, що синод однозначно відмежується від агресора. Зокрема, пропонувалися такі кроки: внести зміни до статуту церкви та скасувати залежність від РПЦ; припинити поминати Кирила у богослужіннях; покарати священиків, які ведуть антиукраїнську, прокремлівську пропаганду.

Проте синод зайняв зовсім іншу позицію. Замість виправляти власні помилки, він вирішив нагнітати ненависть до Порошенка та ПЦУ.

За даними наших джерел, у перші два місяці повномасштабної війни Онуфрій був сильно наляканий і вважав цілком реальною перспективу заборони УПЦ МП за прикладом заборони проросійських партій. Тим більше, що й законопроект відповідний з’явився.

Але наприкінці квітня стало відомо, що депутати дійшли консенсусу про те, що це питання не треба порушувати. “Ми довгий час обговорювали це питання в рамках наших політичних фракцій та груп… Ми домовилися так: під час війни ми не маємо права приймати жодного закону, який розколює українське суспільство”, — повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук.

Схоже, Онуфрій розцінив це як прощення гріхів і вирішив перейти в наступ. Тому спробував створити капкан для Зеленського, розраховуючи на примітивну реакцію на слово “Порошенко”. Очевидно, автори звернення синоду сподіваються, що Зеленський потрапить у цю пастку та оголосить якісь рішення на захист УПЦ — наприклад, проголосить мораторій на переходи громад до ПЦУ “під час воєнного стану”. Якби це сталося, кремлівська пропаганда могла б одразу похвалитися, що Київ визнав свою провину та розпочав відступ на релігійному фронті. Наголосимо, що “релігійний фронт” — це термінологія синоду УПЦ МП.

Зрозуміло, що ці розрахунки не виправдаються. Онуфрій не отримає бажаного. Але все ж таки звернення синоду не можна залишити без уваги. Бо там викладено позицію, яка знімає провину з Путіна та перекладає її на українців.

Також у своїй заяві синод жодним словом не дорікнув тим священикам УПЦ МП, які виправдовують Путіна чи взагалі стали помічниками ворога. Але таких фактів чимало, і їм слід додавати розголосу, бо саме вони викликають обурення людей і спонукають їх переходити до ПЦУ.

Синод намагається зробити винною владу у своїх проблемах, хоча винна виключно УПЦ МП. І ось за цю спробу перекласти на інших свою провину треба карати насамперед у інформаційному просторі. Не можна допустити, щоби під час війни московська церква диктувала Українській державі свою політику.

 

і

цікаве