Звірства російських загарбників в Україні: ґвалтування, вбивства, знущання

мах

Фото: Кладбище в Буче Фото: АБАКА/ПАП

Мільйон примусово депортованих українців в рф. Тисячі мирних, які пережили катування і ґвалтування. Сотні вкрадених дітей. Десятки військовополонених, які повернулися з ампутованими кінцівками.

Всі дані документуються, як військові злочини, і у майбутньому будуть використані в судах. Щоденно працює гаряча лінія, куди вже звернулося понад 33 тисячі людей.  Як окупанти ґвалтували дітей у передмісті столиці, чому змушують людей в Маріуполі розкопувати братські могили і в якому стані повертаються додому українські військовополонені.

Про це все Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова розповіла в інтерв’ю польському виданню Onet.

— У вас працює декілька гарячих ліній. Одна з загальних питань, друга з надання психологічної допомоги жертвам війни. Скільки людей вже звернулося? 

— Так, у нас працює гаряча лінія з першого дня війни. На неї ми отримали вже 33, 5 тисячі дзвінків. Також за підтримки ЮНІСЕФ з 1 квітня працює лінія психологічної підтримки. Щоденно на звернення відповідають координатор і два психолога. Станом на вчора ми отримали 830 дзвінків. Кількість людей, які звертаються, постійно збільшується. За психологічною допомогою звертаються, в першу чергу, зґвалтовані. Спочатку телефонували люди з передмістя столиці, тепер багато з Чернігівської області. Це не тільки жінки, але й чоловіки.

— Чи існує загальна статистика щодо сексуального насильства, яке скоювали російські війська проти українців? 

— Скільки всього людей постраждало від сексуального насильства ми наразі не знаємо. Але розуміємо, що це точно набагато більше, ніж 830, які вже зателефонували. Росіяни ґвалтували жінок, чоловіків, підлітків і дітей. Багато 13-14-літніх дівчат тепер вагітні і не можуть зробити аборт. Багато зґвалтованих маленьких хлопчиків. Також потребують психічної допомоги люди, які бачили ці знущання. Сексуальне насильство мало дві основні риси.

По-перше, вони ґвалтували одну і ту саму дівчину десятки разів поспіль. Жертви розповідали, що при цьому «рашисти» кричали, що будуть знущатися так довго, щоб вона ніколи вже не змогла завагітніти чи ніколи не захотіла цього робити, і не народила від українського чоловіка.

По-друге, вони робили це публічно. На очах батьків ґвалтували дітей, а на очах дітей – їх батьків. У нас є випадок, коли на очах 6-річного хлопчика ґвалтували його маму. Він повністю посивів, а жінка померла. Є випадок, коли 11-річного хлопця 10 годин поспіль ґвалтували на очах його мами, яку прив’язали до стільця. Сестри розповідали, що двоє ґвалтували одну з них, а третій тримав іншу так, щоб вона це бачила. І в цей час вони кричали, що так буде з «кожною нацисткою повією». Вони роблять це на вулицях. У масках. Жертви розповідають, що по голосу зрозуміло, що ґвалтівники  — молоді люди 20-25 років. І тепер у цих українців шалений страх зустріти свого ката на вулиці і не впізнати його.

Сексуальне насильство — це також зброя росіян, яку вони використовують для знищення українського народу. Це геноцид.

Читайте також: Звірства московитів. Руїна і страх в селах Вишгородського району

Похороны погибших на кладбище в Буче. Фото: КЕН СЕДЕНО / PAP

Похороны погибших на кладбище в Буче. Фото: КЕН СЕДЕНО / PAP

— Наразі дуже складана ситуація залишається в Маріуполі. Що зараз там відбувається? Скільки цивільних ще залишаються у місті? 

— Місто практично знищено. Частина окупована «рашистами». Туди приїжджали високопосадовці з рф. Вони оглядають місто перед парадом на 9 травня. Мирних місцевих планують перевдягнути у форму Збройних Сил України і зробити начебто «парад полонених». Під виглядом військовополонених вони будуть вести по вулицях Маріуполя звичайних людей.

«Азовсталь» залишається під нашим контролем. Свідки з Маріуполя, які телефонують на гарчу лінію, розповідають, що зараз рф намагається знищувати докази своїх злочинів. Вони змушують місцевих розкопувати братськи могили, куди скидали вбитих місцевих, а потім спалюють ці тіла. Там працюють мобільні крематорії. Під Маріуполем є братська могила розміром 300 метрів. Складно навіть уявити, скільки там цивільних! Тому що ми всі пам’ятаємо скільки було тіл у могилах в Бучі. То ж скільки в 300 метрах?! А вони знищують ці тіла і родичі загиблих можуть ніколи не дізнатися про долю своїх близьких. Навіть поховати не зможуть! Також масово вивозять тіла фурами з міста.

Читайте також: Росія — країна мародерів та ґвалтівників. Про причини російських звірств та мародерства

— Відомо, що багато людей з Маріуполя примусово вивозять до РФ. Скільки українців вже були депортовані? Яка їх доля? 

—  Понад 200 тисяч маріупольців були примусово депортовані з України в рф. Перед цим вони проходять фільтраційні табори. Доля людей, які не пройшли ці табори, — невідома. Більш того, я достовірно знаю, що рф складала списки на розселення наших громадян по всій своїй території ще до початку війни. У документах дані, скільки людей і де саме вони мають розселити у кожному окрузі. Тож наразі примусово вивезені українці знаходяться майже у всіх областях росії. У нас в розшуку понад 16 тисяч наших громадян, чверть з них – це саме маріупольці. Наразі ми намагаємося допомогти цим людям виїхати з рф до Європи. Але у них відібрали паспорти і важко підтверджувати їх особистості. Загалом, за даними російських змі, «рашисти» вивезли вже понад мільйон українців. З них — 200 тисяч дітей. А також понад 2 тисячі сиріт з інтернатів. Вони просто крадуть наших дітей. Їх вчать російській мові, видають російські документи. Вони знищують їх національну ідентичність. І це ж також ознака геноциду.

— Ми проводимо обмін військовополонених. У якому стані повертаються наші захисники? 

— Понад 100 українських військовослужбовців вже звільнили. До нас вони потрапляють просто в жахливому стані. Наприклад, частину взяли в полон в Маріуполі, їх катували кадирівці. Їм надягали мішки на голови, очі заклеювали скотчем, а руки прив’язували до столу і вмикали бензопилу. І люди не розуміли, який палець чи руку їм зараз будуть відрізати. Вони тільки чули цей жахливий звук. Потім їх відвезли в так звану ДНР, де тримали пораненими без води, їжі і медикаментів. Дві людини були у дуже тяжкому стані, але їм навіть знеболюючого не дали. Потім цих полонених вивозили в Ростов, Курськ, Таганрог, Брянськ. Місяць їх допитували слідчі ФСБ. На 30 людей давали 1,5 літри води на добу. Постійно принижували. Не виводили до туалету.

Тільки після цього їх доставили в Севастополь, де вперше нагодували і взагалі зареєстрували. Люди потребують психічної допомоги, вони мають багато розладів. Після полону ми лікуємо їх, адже нормальна людина не може такого витримати.

Був ще великій обмін – 86 людей, коли ми повернули в Україну захисників Зміїного острову. Так знаєте, як там знущалися? При захопленні у полон, «рашисти» забирали у чоловіків чоботи, наповнювали їх водою і знову взували. А потім в’язні лежали обличчям до землі на холоді по три-чотири дні. З обмороженими кінцівками та зав’язаними очима чоловіків переправляли до російських таборів, де допитували по 3-4 рази на добу і жорстоко били. Цих важкохворих, з ампутованими внаслідок обморожень кінцівками та пальцями ніг, окупанти погодились обміняти. П’ять годин вони везли їх на обмін на вантажних залізничних платформах.

Принижували військовослужбовців-жінок. Їх підстригли і повністю оголили у присутності чоловіків. На мові агресора — це називається «опустити». Приниження нелюдські. росія постійно порушує Женевську конвенцію. Не може бути такого відношення до полонених!

Читайте також:  Московити гірше орди

Службы перемещают тела погибших в Буче. Фото: EPA/АНДРИЙ НЕСТЕРЕНКО/PAP

Службы перемещают тела погибших в Буче. Фото: EPA/АНДРИЙ НЕСТЕРЕНКО/PAP

— А в яких умовах Україна тримає захоплених російських військових? 

— До полонених має бути людське відношення, щоб вони отримували харчування, медичну допомогу. У нас в Україні російські військовополонені на такому ж забезпеченні, як і українські солдати. І поки їх не переводять до міст утримання, вони знаходяться у тих самих частинах, де наші військові. Я і моя команда відвідуємо їх також. Вони всі ситі, доглянуті, вилікувані. Ми не звірі.

— Щоденно через вас проходять сотні жахливих історій про злочини РФ на території України. Який день з початку війни був для вас найбільш емоційним? 

—  Кожен день і кожен злочин вражає своєю жорстокістю. Але ніколи не забути поїздку в Бучу, куди я потрапила відразу після деокупації. Могили, калюжі крові. Так багато крові, що земля її вже не вбирає. Вона просто стоїть. Будинки, де жили кадирівці, були просто огидні. Вони там їли, спали, справляли природню потребу в одному місці. І там же катували звичайних мирних людей. Вони їх били і різали, а потім виводили у двір і розстрілювали. І це сотні тіл. І там ти бачиш маленькі кросівки 33-го розміру. Ти береш їх у руки і розумієш, що тут були діти. А біля храму – братська могила. Вони просто скидали туди людей. І ти бачиш, що з землі виглядає маленька ручка. І на цій маленькій ручці – браслет з тканини з сердечками. Коли ти дивишся на це, не можеш зрозуміти, ким взагалі треба бути, щоб таке робити. А ще Чернігів. Там є ціле поле, де заховані люди. Поле, уявляєте? Вони Чернігівську область бомбардували з ранку до вечора. Цивільні будинки. Людей там просто знищували. А українці між обстрілами робили такі канави, де ховали загиблих. І ставили таблички з іменами. І це поле загиблих людей.

— Наразі під окупацією РФ знаходиться Херсон. Там вже зникло багато журналістів і активістів. Ви розповідали, що росіяни побудували спеціальну тюрму для катування. Чи маємо ми якусь інформацію з Херсону? 

— У мене там є два працівника і ми отримуємо від них інформацією. У Херсоні у нас є слідчий ізолятор і три в’язниці. Звичайно ув’язнені люди також наші люди, які вже відбувають покарання. А склалася дуже небезпечна ситуація, тому що «орки» хочуть дати ув’язненим зброю і змусити їх воювати з ЗСУ. А їх там понад 2 тис! У цих містах позбавлення волі живуть 700 працівників, які нікуди не виходять. Вони поки що мають їжу і воду. І тримаються. Адже, якщо вони підуть з цих установ, ув’язнених точно заберуть.

Потім окупанти створюють в Херсоні катівні. Вони, наприклад, зараз заарештували колишнього мера міста. Намагаються змусити його співпрацювати. Він тримається дуже мужньо. Але ніхто не знає скільки він ще витримає.

Людей хапають прямо на вулицях. Вони зникають. Окупанти хочуть провести примусову мобілізацію, щоб відправити українців на фронт. І всі розуміють, що вони хочуть ставити їх попереду, як гарматне м’ясо. А уявіть, що це буде означати для української армії, яка не може стріляти в своїх людей, яких примушують йти проти них.

— Відомо, що з окупованих територій росіяни вивозять врожай, який відбирають у фермерів. Чи загрожує це голодом? 

—  Українські території, де не ведуться активні бойові дії, зараз засаджуються. Запустили програму «Сади перемоги». Люди зараз саджають овочі на клумбах, у парках, на балконах. Але ризики голоду в Україні залишаються. Адже з окупованих територій вже вивезли чверть запасів для посадки, овочі зі складів вивозять у Крим і Краснодарський край. Але сподіваюсь, що нам вдасться уникнути голоду. І точно знаю, що ми витримаємо і обов’язково переможемо!

і