Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на тлі протестів у країні прийняв відставку уряду, повідомляє офіційний сайт глави держави. Тимчасово виконувати обовʼязки премʼєр-міністра буде Аліхан Смаїлов, перший заступник голови уряду. Члени уряду продовжать виконання своїх обовʼязків до затвердження нового складу уряду.
Перед оголошенням про відставку уряду президент Токаєв запровадив надзвичайний стан і оголосив комендантську годину в Алмати (це колишня столиця і найбільше місто Казахстану) та Мангістауській області, де розпочалися протести 2 січня.
Напередодні також влада заявила про зниження ціни на газ, однак протести не припиняються.
Спочатку жителі вийшли на вулиці через підвищення цін на скраплений газ більш ніж у півтора раза, з 70 до 120 тенге за літр, проте поступово їхні вимоги набули більш політичного характеру, зокрема, йшлося про відставку уряду та відхід від керування державою 81-річного колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який нині формально є головою Ради безпеки Казахстану, але фактично контролює ухвалення всіх важливих рішень, зазначають фахівці.
Під час протесту напередодні люди, зокрема, закликали викорінити корупцію та кумівство, розпочати будівництво фабрик та заводів, скоротити безробіття. Люди також скандували «Старий, іди»: це гасло часто звучить на мітингах стосовно Нурсултана Назарбаєва. Декілька людей вийшли на вулицю із банером «Без Назарбаєвих!», повідомляє телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Напередодні, намагаючись погасити протести, влада Казахстану вже оголосила про зниження цін на газ більш ніж удвічі, до 50 тенге за літр. Водночас президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав учасників протестів «не слідувати закликам деструктивних осіб», які нібито зацікавлені «у підриві стабільності та єдності нашого суспільства».
«Звертаюся до молоді: не псуйте свої життєві шляхи, не отруюйте життя близьким. Усі законні прохання та вимоги з вашого боку будуть уважно враховані, будуть ухвалені відповідні рішення», – заявив Токаєв у своєму зверненні.
Голова фонду «Ліберті» Галим Агелеулов в інтерв'ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», наголосив, що за різким підвищенням цін на газ стоять інтереси правлячих еліт Казахстану, насамперед сім’ї першого президента країни Нурсултана Назарбаєва. Проте змучені дворічною «ковідною» економічною кризою споживачі не можуть і не хочуть платити за газ більше (у Казахстані він використовується не лише для опалення, а й у автомобілях). Побачивши, що влада їх не чує, вони масово вийшли на вулиці: спочатку на заході Казахстану, де йде основний видобуток, а потім і в інших регіонах.
«Народ у Казахстані втомився від авторитарного правління, яке не зважає на громадянське суспільство, не дає саме громадянам країни реалізувати своє право на управління країною. Воно просто придушує громадянські ініціативи, – пояснює Галим Агелеулов. – Тому що нинішній владі не потрібна громадянська нація. Їм потрібні залежні піддані, які просто працюють у їхніх нафтових компаніях та обслуговують еліту».
«Насправді ж нинішня влада чудово може знизити ціни на газ, тому що все в її руках. Контроль за нафтою і газом у Казахстані належить сім’ї Нурсултана Назарбаєва: це чоловік його середньої дочки Тимур Кулібаєв, це ймовірний чоловік старшої дочки Назарбаєва Даріги Кайрат Шаріпбаєв», – наголошує політолог.
Агелеулов припускає, що зростання цін на газ для споживачів у Казахстані, ймовірно, відбулося через те, що компанії, які контролюють Шаріпбаєв і Кулібаєв, продають за готівку газ, що видобувається в Казахстані, на Оренбурзький газопереробний завод у Росії. Він наголошує, що з продажу цього газу не сплачуються податки у Казахстані.
«Сума становить близько $750-850 мільйонів, про це говорив онук президента Назарбаєва. Відповідно, всі ці відкати йдуть за рахунок зниження надходжень до бюджету Казахстану, які він мав отримувати за рахунок продажу казахстанського газу», – зазначає експерт.
Політолог окремо підкреслює, що нинішній протест у Казахстані не має явного лідера, і каже, що у багатьох містах протестувальники виступають колективно. Їхні настрої ніхто не підігріває «ззовні», як це намагається зобразити Токаєв та інші представники влади.
«Активних лідерів одразу ж затримали, як це сталося в Атирау з Максом Бокаєвим, який має підтримку. Але у Жанаозені немає явного лідера, там люди виступають колективно і не висувають когось у лідери, бо знають, що будуть репресії. Звичайно, за тридцять років прошарок публічних лідерів громадянського суспільства в Казахстані активно знищувався владою: я маю на увазі людей, які публічно виступають за політичні реформи, за демократизацію», – каже Галим Агелеулов.
Акція протесту у Жанаозені почалася 2 січня, на неї прийшли сотні місцевих жителів. Ніч вони провели на міській площі, 3 січня там зібралося вже понад тисячу людей. Протест підтримали у різних містах Казахстану: Актау, Алмати, Актобе, Уральську, Таразі, Шимкенті, Кокшетау та Нур-Султані. Згідно з інформацією, що розповсюджується в соцмережах і месенджерах, найчисленніші мітинги відбулися в Актау (там зібралися близько 16 тисяч осіб) і в Жанаозені – близько 10 тисяч протестувальників. В Актау протестувальники встановили на площі намети та юрту. До міста прибули також жителі сусідніх регіонів, у тому числі з Актобе та Уральська. Четвертого грудня в Казахстані були перебої з інтернетом: до цього способу, кажуть місцеві фахівці, влада регулярно вдається під час масових протестів у країні.
Наразі, зокрема, триває протест в Актау – там стоять тисячі людей, повідомляє місцева служба Радіо Свобода – Радіо Азаттик, які вимагають припинити переслідування протестувальників. Міністерство внутрішніх справ Казахстану заявило про затримання «понад 200 осіб» під час розгону масових протестів у ніч на 5 січня. Спостерігачі кажуть, що заявлена поліцією кількість затриманих є заниженою.
Протестувальники в Актау знають про відставку уряду. Вони кажуть, що зміна одних чиновників на інших не принесе результатів, і вимагають, щоби весь склад уряду залишив коридори влади. Присутні заявляють, що і парламент має бути розпущений. Учасники протесту, з якими говорила місцева кореспондентка Радіо Свобода, сказали, що знають про придушення акцій в Алмати та регіонах. Вони вимагають не переслідувати тих, хто виходить на протести.
У Жанаозені, де 2 січня розпочалися нинішні протести, які потім охопили інші міста, люди також продовжують перебувати на площі, повідомляють місцеві кореспонденти Радіо Свобода. Жанаозенці висувають політичні вимоги: повна відставка уряду, зміна виборного законодавства для допуску до виборів незалежних кандидатів-самовисуванців, обмеження президентських повноважень та розширення повноважень парламенту, повернення до Конституції 1993 року.
