Україна програє у війні за здоровий глузд, або Чому ваш сусід не хоче вакцинуватись
В Україні триває державна комунікаційна кампанія за вакцинацію проти COVID-19, але все менше українців готові щепитись.
Чому і кому програє наука
Чому і кому програє наука
Україна програє у війні за здоровий глузд, або
Чому ваш сусід не хоче вакцинуватись
Чому ваш сусід не хоче вакцинуватись
В Україні триває державна комунікаційна кампанія за вакцинацію проти COVID-19, але все менше українців готові щепитись.
Чому і кому програє наука
Чому і кому програє наука
Понад 55% українців не планують щеплюватися від коронавірусу, а найефективнішим засобом від COVID-19 вважають миття рук. Більша частина населення не підтримує карантинні обмеження. А 71% українців взагалі вважають, що коронавірус – штучно створена хвороба.
З таким “меню” у мізках співгромадян та лише 13% вакцинованого населення Україна входить в третю хвилю пандемії. І що найгірше – Україна, здається, програє війну за здоровий глузд і науковий підхід. Якщо у листопаді минулого року щеплення від COVID-19 були готові зробити 55% населення, то у вересні 2021-го 55% – НЕ хочуть вакцинуватись.
LIGA.net спробувала розібратися, чому наука, вчені, експерти, комунікаційники та держава Україна програють у війні за щеплення. І що треба зробити, щоб українці погодилися вакцинуватися.
LIGA.net спробувала розібратися, чому наука, вчені, експерти, комунікаційники та держава Україна програють у війні за щеплення. І що треба зробити, щоб українці погодилися вакцинуватися.
Хто зривав вакцинальну кампанію в Україні
У антивакцинаторів потужна армія. Головне поле бою – соціальні мережі. Крім тих українців, хто щиро не вірить у вакцини і охоче розганяють будь-що на підтримку свого світогляду, в країні є десятки тисяч ботів. У березні 2021-го, LIGA.net разом з компанією Artellence провели розслідування, скільки тисяч ботів “топить” проти щеплення на сторінках найбільших медіа та блогерів у Facebook.
Основні результати такі:
Проте всі співрозмовники LIGA.net зазначили, що один з найбільших впливів на “масову” думку громадян чинять не боти чи фанатики-антивакси, які вірять в рептилоїдів та чіпування, а цілком притомні й поважні науковці, лікарі, які не підтримують або сумніваються у безпеці чи доцільності вакцинації.
У багатьох з них є в руках козир – науковий ступінь, медична освіта і практика. А у соцмережах вони мають десятки тисяч підписників, журналісти вважають їх обізнаними експертами. Їх охоче запрошують на телебачення, де вони у прайм тайм поширюють інформацію, яка суперечить міжнародним рекомендаціям, науковим даним, а іноді буває подана в такому світлі, що підсилює страх населення до вакцинації та недовіру до неї.
Наприклад, лікар Тарас Жиравецький має понад 96 000 підписників у Facebook. Взагалі-то він спеціаліст у сфері урології та андрології, але активно висловлює у соцмережах ідею – тим, хто перехворів на коронавірус та мають антитіла, щеплюватися непотрібно.
Він вважає, що вакцинуватися проти COVID-19 непотрібно вагітним та підліткам. Також просуває думку, що після цього щеплення обов'язково потрібно здавати певні аналізи, наприклад на Д-димер. За словами Жиравецького, це має попередити утворення тромбів внаслідок щеплення. Тут у нього є конфлікт інтересів: він має власну лабораторію.
Як пояснює лікар-гематолог Ростислав Лозинський, в жодних міжнародних рекомендаціях ви не знайдете поради масово здавати аналіз на Д-димер.
Основні результати такі:
- 7 700 ботів активно писали про вакцинацію під постами 2 050-ти найбільших акаунтів і сторінок;
- майже 70% їхніх коментарів і постів негативні;
- кожен бот у середньому залишає дев'ять коментарів;
- кожен п'ятий коментар під постами про вакцини написаний ботами;
- це не політичні боти – ми не знайшли підтвердження участі в політичних кампаніях;
- єдиного центру управління немає.
Проте всі співрозмовники LIGA.net зазначили, що один з найбільших впливів на “масову” думку громадян чинять не боти чи фанатики-антивакси, які вірять в рептилоїдів та чіпування, а цілком притомні й поважні науковці, лікарі, які не підтримують або сумніваються у безпеці чи доцільності вакцинації.
У багатьох з них є в руках козир – науковий ступінь, медична освіта і практика. А у соцмережах вони мають десятки тисяч підписників, журналісти вважають їх обізнаними експертами. Їх охоче запрошують на телебачення, де вони у прайм тайм поширюють інформацію, яка суперечить міжнародним рекомендаціям, науковим даним, а іноді буває подана в такому світлі, що підсилює страх населення до вакцинації та недовіру до неї.
Наприклад, лікар Тарас Жиравецький має понад 96 000 підписників у Facebook. Взагалі-то він спеціаліст у сфері урології та андрології, але активно висловлює у соцмережах ідею – тим, хто перехворів на коронавірус та мають антитіла, щеплюватися непотрібно.
Він вважає, що вакцинуватися проти COVID-19 непотрібно вагітним та підліткам. Також просуває думку, що після цього щеплення обов'язково потрібно здавати певні аналізи, наприклад на Д-димер. За словами Жиравецького, це має попередити утворення тромбів внаслідок щеплення. Тут у нього є конфлікт інтересів: він має власну лабораторію.
Як пояснює лікар-гематолог Ростислав Лозинський, в жодних міжнародних рекомендаціях ви не знайдете поради масово здавати аналіз на Д-димер.
“
Д-димер - дуже неспецифічний показник. Цей аналіз роблять важким хворим з підозрою на тромбоемболію, – пояснює Лозинський.
А Медична спільнота матері та плода (SMFM) та багато інших світових медінституцій рекомендують наразі щеплення проти COVID-19 усім вагітним жінкам, оскільки не виявлено негативного впливу на матір та/чи дитину.
Крім лікарів-практиків є “яскраві” науковці. Наприклад, відеоролики вірусолога Надії Жолобак на YouTube-каналі Ukrlife.TV мають мільйони переглядів. У своїх відео вона, наприклад, порівнює коронавірусні вакцини з вакцинами для котів.
Лікар та науковий редактор Андрій Сем’янків, який багато років займається спростуванням медичних фейків, пояснює, що такі лікарі та науковці не закликають відкрито не вакцинуватись, вони тільки ставлять під сумнів твердження офіційної науки.
Частина з них нібито за вакцини, натомість у них є численні “але”.
Вакцини потрібні… але:
Крім лікарів-практиків є “яскраві” науковці. Наприклад, відеоролики вірусолога Надії Жолобак на YouTube-каналі Ukrlife.TV мають мільйони переглядів. У своїх відео вона, наприклад, порівнює коронавірусні вакцини з вакцинами для котів.
Лікар та науковий редактор Андрій Сем’янків, який багато років займається спростуванням медичних фейків, пояснює, що такі лікарі та науковці не закликають відкрито не вакцинуватись, вони тільки ставлять під сумнів твердження офіційної науки.
Частина з них нібито за вакцини, натомість у них є численні “але”.
Вакцини потрібні… але:
- “не тим, хто перехворів”;
- “здайте декілька аналізів, адже щеплення без цього може бути небезпечним”.
“
На перший погляд, це виглядає, як зважений підхід. І я повністю погоджуюсь, що в кожній складній справі є безліч “але”.
Проблема в тому, що після їхніх “але” часто починається повна маргінальна “отсєбятіна”, яка прямо суперечить загальному науковому, медичному та академічному мейнстриму”, – каже Сем’янків.
Проблема в тому, що після їхніх “але” часто починається повна маргінальна “отсєбятіна”, яка прямо суперечить загальному науковому, медичному та академічному мейнстриму”, – каже Сем’янків.
Ми жодним чином не забороняємо ставити запитання та піддавати сумніву статус-кво – це цілком нормально, це рушійна сила прогресу і так працює наука. Але вчені висувають контроверсійну гіпотезу, вони перевіряють її науковими методами і лише потім роблять висновки.
Українські вчені-антивакцинатори зупиняються на етапі гіпотези, а висновок - одразу у Facebook.
Українські вчені-антивакцинатори зупиняються на етапі гіпотези, а висновок - одразу у Facebook.
Хто грає на боці науки
Переконати українців у доцільності вакцинації намагаються урядові, міжнародні та громадські організації, наприклад, Глобальний альянс вакцин (GAVI), Центр громадського здоров'я України, (ЦГЗ), ГО “Батьки за вакцинацію”, фактчек–проєкти типу “По той бік новин” або “Stop Fake” та десятки інших.
Є також окремі лідери думок – імунологи, анестезіологи, науковці, сімейні лікарі, які публічно обстоюють доказову медицину та спираються на всесвітній науковий консенсус.
Вони - у нерівному становищі: перебороти аргументами дезінформацію - невдячна робота. Дезінформація ж працює не на реальних даних, а на висмикуванні окремих “вигідних” тез із контексту, перекручуванні цифр і неправильному їхньому трактуванні.
Ще і мозок нас підводить.
Є також окремі лідери думок – імунологи, анестезіологи, науковці, сімейні лікарі, які публічно обстоюють доказову медицину та спираються на всесвітній науковий консенсус.
Вони - у нерівному становищі: перебороти аргументами дезінформацію - невдячна робота. Дезінформація ж працює не на реальних даних, а на висмикуванні окремих “вигідних” тез із контексту, перекручуванні цифр і неправильному їхньому трактуванні.
Ще і мозок нас підводить.
Нейрофізіологія - за антиваксів
Як пояснює нейрофізіолог Вікторія Кравченко, коли людина відчуває загрозу чи невпевненість у майбутньому, першими реагують структури мозку, які забезпечують стереотипну поведінку, направлену на подолання неприємної та стресової ситуації.
Передусім реагує мигдалина, вона чи не найперша отримує вхідну інформацію. Потім йде порівняння з “шаблонами”, тобто неприємними ситуаціями, які ми вже пережили.
“У такому випадку ми реагуємо миттєво, не думаючи. Що сильніше активується мигдалина, то важче вмикати раціональне мислення.
Вся ситуація з пандемією, а потім і зі щепленням проходила в контексті повної невизначеності, тому навіть розумні люди потрапляли під вплив емоцій та просто не могли міркувати раціонально”, – пояснює Кравченко.
Передусім реагує мигдалина, вона чи не найперша отримує вхідну інформацію. Потім йде порівняння з “шаблонами”, тобто неприємними ситуаціями, які ми вже пережили.
“У такому випадку ми реагуємо миттєво, не думаючи. Що сильніше активується мигдалина, то важче вмикати раціональне мислення.
Вся ситуація з пандемією, а потім і зі щепленням проходила в контексті повної невизначеності, тому навіть розумні люди потрапляли під вплив емоцій та просто не могли міркувати раціонально”, – пояснює Кравченко.
Але ж в інших країнах ті самі проблеми, там теж є прихильники теорії змов, лікарі та вчені, які сумніваються. “Працюють” російські боти, а «мигдалина» реагує на небезпеку так само, як і в українців.
Що ж пішло не так саме в Україні? Частина відповіді - у комунікаційні кампанії Міністерства охорони здоров’я.
Що відомство зробило не так?
Що ж пішло не так саме в Україні? Частина відповіді - у комунікаційні кампанії Міністерства охорони здоров’я.
Що відомство зробило не так?
Чи вчасно ми зреагували на початку «війни»
Інформаційна кампанія влади не була реактивною, МОЗ із запізненням реагував на інформаційні вкиди, каже головна редакторка фактчек-проєкту “По той бік новин” Альона Романюк.
Рубрику на сайті Центру громадського здоров'я (ЦГЗ), де спростовують найпоширеніші фейки саме про вакцини, запустили лише в березні 2021 року, тоді як кампанія зі щеплення в Україні стартувала 24 лютого.
Головний санітарний лікар Україні Ігор Кузін пояснює це так: “У січні 2021-го ми вважали недоречним запускати рубрику “Міф та правда”, оскільки, не знаючи, яка буде вакцина, незрозуміло, які будуть циркулювати фейки”, – каже він.
Але основний набір міфів виник чи не у той самий тиждень, як Pfizer оголосив про успішний другий етап досліджень РНМк-вакцини (листопад 2020-го).
І ці міфи виявились універсальними для майже всіх типів вакцин:
Як результат, вакцинація в Україні розпочалась у березні 2021-го з відставанням на три-чотири місяці від розвинених країн. І весь цей час на державному рівні ніхто не боровся із “західними” міфами, які не чекали, поки в Україну приїде вакцина.
І навіть після появи перших її партій в Україні, держава утрималась від активного просування вакцинування серед населення.
Рубрику на сайті Центру громадського здоров'я (ЦГЗ), де спростовують найпоширеніші фейки саме про вакцини, запустили лише в березні 2021 року, тоді як кампанія зі щеплення в Україні стартувала 24 лютого.
Головний санітарний лікар Україні Ігор Кузін пояснює це так: “У січні 2021-го ми вважали недоречним запускати рубрику “Міф та правда”, оскільки, не знаючи, яка буде вакцина, незрозуміло, які будуть циркулювати фейки”, – каже він.
Але основний набір міфів виник чи не у той самий тиждень, як Pfizer оголосив про успішний другий етап досліджень РНМк-вакцини (листопад 2020-го).
І ці міфи виявились універсальними для майже всіх типів вакцин:
- Вакцини небезпечні, бо їх занадто швидко створили.
- Вакцини змінюють ДНК/шкодять здоров’ю, мають непередбачувані наслідки.
- Від них помре більше людей, ніж від коронавірусу.
- За допомогою щеплення людям вбудовуватимуть чіпи.
Як результат, вакцинація в Україні розпочалась у березні 2021-го з відставанням на три-чотири місяці від розвинених країн. І весь цей час на державному рівні ніхто не боровся із “західними” міфами, які не чекали, поки в Україну приїде вакцина.
І навіть після появи перших її партій в Україні, держава утрималась від активного просування вакцинування серед населення.
“
Не можна активно комунікувати з населенням “йдіть, вакцинуйтеся”, коли доступ до вакцини обмежений. Ми працювали тоді через лікарську спільноту, лідерів думок у ній.
Коли вийшли на п’ятий етап щеплення, розпочали більш агресивні комунікаційні кампанії та закликаємо людей щепитись”, – каже міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Коли вийшли на п’ятий етап щеплення, розпочали більш агресивні комунікаційні кампанії та закликаємо людей щепитись”, – каже міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Глобальний альянс вакцин (GAVI) не підтримав би стратегію українського МОЗ. Ще в грудні 2020 року на сайті GAVI вийшла стаття: “П’ять мантр ефективної комунікації щодо щеплення проти COVID-19”. Першу можна переказати так: “Треба діяти зараз”.
“Багато експертів кажуть: «Почекаймо». У нас немає фінансування для масштабного доступу до вакцин, маємо спочатку організувати канали її постачання. Але є одна важлива умова: ми не можемо чекати.
Лінійний підхід ігнорує факт того, що люди не чекатимуть, поки ви надумаєтеся запускати комунікації, а формуватимуть свою думку тут і зараз. Новини про вакцини скрізь. Люди вже формують своє ставлення та транслюють його іншим”, – йдеться у рекомендаціях GAVI.
“Багато експертів кажуть: «Почекаймо». У нас немає фінансування для масштабного доступу до вакцин, маємо спочатку організувати канали її постачання. Але є одна важлива умова: ми не можемо чекати.
Лінійний підхід ігнорує факт того, що люди не чекатимуть, поки ви надумаєтеся запускати комунікації, а формуватимуть свою думку тут і зараз. Новини про вакцини скрізь. Люди вже формують своє ставлення та транслюють його іншим”, – йдеться у рекомендаціях GAVI.
Треба визнати, що українці були дуже добре “підготовлені” до антивакцинальних ідей, міфів і відвертої маячні.
“В Україні давно є антивакцинальні настрої. Фейки про кір трансформуються у фейки про поліомієліт. Загальні наративи антивакцинаторів стосуються усіх вакцин і щоразу, коли виникає можливість, вони їх активізують”, – каже фактчекерка Альона Романюк. На її думку, розпочинати просвітницьку кампанію потрібно було минулого року, ще на стадії розробки вакцин. “Не важливо, які вакцини прийшли б в Україну цьогоріч, дезінформація про щеплення, і її наслідки вже вкорінилася у свідомості людей”, – пояснює вона.
Недобра новина, що комунікаційні м’язи МОЗ не дуже розвинулись протягом 2021 року.
Свіжий кейс. Нещодавня історія: смерть 19-річного хлопця у день вакцинації, 13 вересня 2021 року. Поки МОЗ зреагувало на смерть поясненням у понеділок ввечері, “зраду” уже за вихідні рознесли мережею.
“Усі ЗМІ писали про це, посилаючись на сайт університету, і це на другий рік пандемії! Хоча мали б посилатися на сайт МОЗ. Це провальна комунікація міністерства, – коментував LIGA.Life лікар-анестезіолог з Роздільної Одеської області Іван Черненко. – Невже не можна було навчитися комунікувати та діяти на випередження? Навіть якщо результати розслідування будуть за місяць – вийдіть і скажіть про це на камеру зараз. А так у нас комунікація – "відсидітися в кущах"”.
“В Україні давно є антивакцинальні настрої. Фейки про кір трансформуються у фейки про поліомієліт. Загальні наративи антивакцинаторів стосуються усіх вакцин і щоразу, коли виникає можливість, вони їх активізують”, – каже фактчекерка Альона Романюк. На її думку, розпочинати просвітницьку кампанію потрібно було минулого року, ще на стадії розробки вакцин. “Не важливо, які вакцини прийшли б в Україну цьогоріч, дезінформація про щеплення, і її наслідки вже вкорінилася у свідомості людей”, – пояснює вона.
Недобра новина, що комунікаційні м’язи МОЗ не дуже розвинулись протягом 2021 року.
Свіжий кейс. Нещодавня історія: смерть 19-річного хлопця у день вакцинації, 13 вересня 2021 року. Поки МОЗ зреагувало на смерть поясненням у понеділок ввечері, “зраду” уже за вихідні рознесли мережею.
“Усі ЗМІ писали про це, посилаючись на сайт університету, і це на другий рік пандемії! Хоча мали б посилатися на сайт МОЗ. Це провальна комунікація міністерства, – коментував LIGA.Life лікар-анестезіолог з Роздільної Одеської області Іван Черненко. – Невже не можна було навчитися комунікувати та діяти на випередження? Навіть якщо результати розслідування будуть за місяць – вийдіть і скажіть про це на камеру зараз. А так у нас комунікація – "відсидітися в кущах"”.
Що ми робили
Несправедливо стверджувати, що з дезінформацією не боролися. Насправді сама комунікація була побудована доволі грамотно та збігалася з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Вона була розбита на етапи, виходячи з пріоритетності вакцинації населення.
Спочатку МОЗ щепило медиків, які працюють з ковідними пацієнтами. Потім, за планом, переходило до літніх віком від 80-ти років. Вони оцінювали настрої населення, видали збірник “100+ відповідей на запитання про вакцинацію проти COVID-19”.
Але логічна схема майже одразу дала збій в Україні.
Вже на першому етапі вакцинації від щеплення почали відмовлятися лікарі. А саме їм найбільше довіряють люди. Вакцина ще не була доступна загалу, а люди вже думали: якщо лікар не хоче, це точно щось погане. І жодні комунікаційні кампанії не працюють, коли люди чують від свого сімейного лікаря: “Я собі цю вакцину не зробила”.
Детальніше про те, чому серед українських лікарів так багато антивакцинаторів, ми писали тут: “Битва лікарів. Чому серед українських медиків так багато антивакцинаторів”.
Якщо коротко, причини такі:
Наразі ситуація з комунікаціями дещо покращилась, порівнюючи з початком вакцинації. За словами Кузіна, в МОЗ та ЦГЗ є автоматичні програми відстеження фейків. Вона дозволяє вчасно реагувати на вкиди в інфопросторі, а загалом з дезінформацією вони борються за допомогою трьох основних напрямів:
1. Є майданчик з перевіреною та правдивою інформацією: сайт МОЗ, соцмережі міністерства, створений при ЦГЗ окремий комунікаційний центр щеплення проти коронавірусу та окремий сайт, присвячений щепленню – vaccination.covid19.gov.ua.
2. Контакт-центр МОЗ. За словами Кузіна, це ключовий напрям, а за номером 0800602019 можна в будь-яку годину доби отримати інформацію щодо щеплення проти COVID-19. Там можна вирішити проблеми, які виникли з отриманням дози вакцини.
3. Робота з лікарями. “Ми це розуміємо, і дослідження показують, що насамперед люди довіряють своєму лікарю. Тому працюємо з медпрацівниками, щоб переконатись, що їм надають перевірену інформацію”.
Кузін каже, що в МОЗ та ЦГЗ розглядають різні канали комунікації, особливо коли йдеться про літніх людей. Проте деякі ідеї наразі лише реалізовують.
Спочатку МОЗ щепило медиків, які працюють з ковідними пацієнтами. Потім, за планом, переходило до літніх віком від 80-ти років. Вони оцінювали настрої населення, видали збірник “100+ відповідей на запитання про вакцинацію проти COVID-19”.
Але логічна схема майже одразу дала збій в Україні.
Вже на першому етапі вакцинації від щеплення почали відмовлятися лікарі. А саме їм найбільше довіряють люди. Вакцина ще не була доступна загалу, а люди вже думали: якщо лікар не хоче, це точно щось погане. І жодні комунікаційні кампанії не працюють, коли люди чують від свого сімейного лікаря: “Я собі цю вакцину не зробила”.
Детальніше про те, чому серед українських лікарів так багато антивакцинаторів, ми писали тут: “Битва лікарів. Чому серед українських медиків так багато антивакцинаторів”.
Якщо коротко, причини такі:
- застаріла та неякісна медосвіта;
- реалії радянського минулого, коли лікарі отримували догани навіть за легкі поствакцинальні реакції у пацієнтів і через інфовакуум робили щеплення не дуже розуміючи, в чому їхня суть;
- велика недовіра до екскерівництва МОЗ;
- провалена комунікація щодо першої вакцини та її екстреної реєстрації.
Наразі ситуація з комунікаціями дещо покращилась, порівнюючи з початком вакцинації. За словами Кузіна, в МОЗ та ЦГЗ є автоматичні програми відстеження фейків. Вона дозволяє вчасно реагувати на вкиди в інфопросторі, а загалом з дезінформацією вони борються за допомогою трьох основних напрямів:
1. Є майданчик з перевіреною та правдивою інформацією: сайт МОЗ, соцмережі міністерства, створений при ЦГЗ окремий комунікаційний центр щеплення проти коронавірусу та окремий сайт, присвячений щепленню – vaccination.covid19.gov.ua.
2. Контакт-центр МОЗ. За словами Кузіна, це ключовий напрям, а за номером 0800602019 можна в будь-яку годину доби отримати інформацію щодо щеплення проти COVID-19. Там можна вирішити проблеми, які виникли з отриманням дози вакцини.
3. Робота з лікарями. “Ми це розуміємо, і дослідження показують, що насамперед люди довіряють своєму лікарю. Тому працюємо з медпрацівниками, щоб переконатись, що їм надають перевірену інформацію”.
Кузін каже, що в МОЗ та ЦГЗ розглядають різні канали комунікації, особливо коли йдеться про літніх людей. Проте деякі ідеї наразі лише реалізовують.
“
“Достукатися традиційними каналами до літніх людей важко. Ми окремо започаткували роботу з трьома державними агенціями: Державний пенсійний фонд України, Укрпошта та Ощадбанк. Через Ощадбанк та Укрпошту більшість літніх отримують пенсію. Плануємо поєднати отримання пенсії та інформації щодо щеплення.
Також була окрема комунікаційна кампанія, спрямована на людей певного віку. Але фокус ми робили на їхніх онуків та дітей, щоб через молодь залучати людей похилого віку до щеплення.
Маємо окрему колонку в друкованих медіа, наприклад, газеті “Порадниця”, де відповідаємо на найбільш поширені запитання щодо вакцинації”, – пояснює Кузін.
Також була окрема комунікаційна кампанія, спрямована на людей певного віку. Але фокус ми робили на їхніх онуків та дітей, щоб через молодь залучати людей похилого віку до щеплення.
Маємо окрему колонку в друкованих медіа, наприклад, газеті “Порадниця”, де відповідаємо на найбільш поширені запитання щодо вакцинації”, – пояснює Кузін.
Чого ми не зробили
Масованої телевізійної соціальної реклами, яка б переконувала щепитись, було мало на популярних телеканалах країни. Кузін пояснював ще влітку в коментарі LIGA.net, що наразі крутити соцрекламу не має можливості: квоти міністерства на неї використали ще у квітні. “На топових телеканалах в прайм тайм такої можливості вже немає. Зараз використовуємо квоту областей. Ще ролики крутить Укрзалізниця та Метрополітен”, – розповідає Кузін.
У пресцентрі міністерства пояснюють, що кожна медіагрупа сама вирішує, скільки рекламного часу може виділити на конкретний соціальний ролик. Зобов’язання виділяти до 5% ефірного часу мають лише ті ЗМІ, які частково або повністю фінансуються державою.
20 вересня 2021-го, міністр Віктор Ляшко в ефірі програми "Свобода слова" заявив, що уряд може додатково виділити кошти, щоб Міністерство культури та інформаційної політики закупило рекламу на телебаченні для промоції вакцинації від коронавірусу.
6 жовтня МОЗ опублікувало повідомлення, що уряд таки схвалив виділення 25 млн гривень на підсилення інформаційної кампанії щодо щеплення від коронавірусу на телебачені. Як це змінить ситуацію – будемо спостерігати.
У пресцентрі міністерства пояснюють, що кожна медіагрупа сама вирішує, скільки рекламного часу може виділити на конкретний соціальний ролик. Зобов’язання виділяти до 5% ефірного часу мають лише ті ЗМІ, які частково або повністю фінансуються державою.
20 вересня 2021-го, міністр Віктор Ляшко в ефірі програми "Свобода слова" заявив, що уряд може додатково виділити кошти, щоб Міністерство культури та інформаційної політики закупило рекламу на телебаченні для промоції вакцинації від коронавірусу.
6 жовтня МОЗ опублікувало повідомлення, що уряд таки схвалив виділення 25 млн гривень на підсилення інформаційної кампанії щодо щеплення від коронавірусу на телебачені. Як це змінить ситуацію – будемо спостерігати.
Деякі ролики на українські телеканали все ж потрапили. Переважно ті, які мали б спонукати щепитись літніх людей. У березні крутилися ролики про небезпеку дезінформації. Рекламні ролики виходили і за підтримки Офісу президента.
LIGA.net надіслала запит, щоб уточнити, на яких саме каналах, в який час, та як часто транслювалась ця соціальна реклама. Проте відповіді досі не отримала.
LIGA.net надіслала запит, щоб уточнити, на яких саме каналах, в який час, та як часто транслювалась ця соціальна реклама. Проте відповіді досі не отримала.
Що можна і треба зробити зараз
На руках МОЗ, ЦГЗ та Кабміну програшні карти, вважає експертка з питань комунікацій Ярина Ключковська. Коли справа дійшла до щеплення, люди вже були зневірені і переконати їх раціональними аргументами важко. Потрібні поведінкові стимули, і уряди багатьох держав вже вдаються, як до методу батога, так і до методу пряника”, – каже вона.
Уряд йде до добровільно-примусових дій. Наприклад, затвердили перелік професій, для яких щеплення обов'язкове. Але чи це працюватиме на практиці, наразі сказати важко.
Андрій Сем’янків також погоджується, що МОЗ мало, що могло зробити, в плані переконання населення вакцинуватися. Важливим елементом комунікації щодо вакцин Сем’янків називає заохочення, яке активно практикують уряди інших країн. Якими тільки способами не заохочують щепитись!
Наприклад, безоплатним пивом чи можливістю отримати спецпозначку в акаунті в Tinder та інших платформах для знайомств. І ці, на перший погляд, дивні міри – працюють.
Як показують дані платформи для знайомств Okcupid, чотири людини з 10 скасують побачення з тим чи тією, хто не хоче щепитись від коронавірусу. А от пиво за вакцинацію “роздавав” губернатор американського штату Нью-Джерсі, Філ Мерфі.
Чи могли б такі методи бути ефективними в Україні?
Наразі з “пряничних” методів заохочення до вакцинації впроваджують фінансове заохочення для лікарів. 9 серпня 2021 року МОЗ повідомило, що в Україні розробляють стимули для сімейних лікарів активніше комунікувати з пацієнтами про вакцинацію від коронавірусу. Для цього розглядають можливість нараховувати бали безперервного професійного розвитку за високі охоплення серед підопічних, а разом з НСЗУ розглядають можливість і фінансового заохочення.
Цікаво, що це планують робити і з рутинними щепленнями. З 2021 року сімейний лікар, який має 95% щеплених пацієнтів, матиме грошові доплати, каже Ляшко. А освітян заохочують розіграшами, в яких можуть взяти учать школи, де щеплено 80 та більше відсотків персоналу.
Ярина Ключковська вважає, що з деякими категоріями населення без заборон та заохочень не обійтись: “Може спрацювати розуміння того, скільки родина повинна буде витрачати на ПЛР-тести. Хорошою мотивацію може бути доступ вакцинованих до громадського транспорту під час локдауну”.
Уряд йде до добровільно-примусових дій. Наприклад, затвердили перелік професій, для яких щеплення обов'язкове. Але чи це працюватиме на практиці, наразі сказати важко.
Андрій Сем’янків також погоджується, що МОЗ мало, що могло зробити, в плані переконання населення вакцинуватися. Важливим елементом комунікації щодо вакцин Сем’янків називає заохочення, яке активно практикують уряди інших країн. Якими тільки способами не заохочують щепитись!
Наприклад, безоплатним пивом чи можливістю отримати спецпозначку в акаунті в Tinder та інших платформах для знайомств. І ці, на перший погляд, дивні міри – працюють.
Як показують дані платформи для знайомств Okcupid, чотири людини з 10 скасують побачення з тим чи тією, хто не хоче щепитись від коронавірусу. А от пиво за вакцинацію “роздавав” губернатор американського штату Нью-Джерсі, Філ Мерфі.
Чи могли б такі методи бути ефективними в Україні?
Наразі з “пряничних” методів заохочення до вакцинації впроваджують фінансове заохочення для лікарів. 9 серпня 2021 року МОЗ повідомило, що в Україні розробляють стимули для сімейних лікарів активніше комунікувати з пацієнтами про вакцинацію від коронавірусу. Для цього розглядають можливість нараховувати бали безперервного професійного розвитку за високі охоплення серед підопічних, а разом з НСЗУ розглядають можливість і фінансового заохочення.
Цікаво, що це планують робити і з рутинними щепленнями. З 2021 року сімейний лікар, який має 95% щеплених пацієнтів, матиме грошові доплати, каже Ляшко. А освітян заохочують розіграшами, в яких можуть взяти учать школи, де щеплено 80 та більше відсотків персоналу.
Ярина Ключковська вважає, що з деякими категоріями населення без заборон та заохочень не обійтись: “Може спрацювати розуміння того, скільки родина повинна буде витрачати на ПЛР-тести. Хорошою мотивацію може бути доступ вакцинованих до громадського транспорту під час локдауну”.
Чи вирівняється ситуація зі щепленням в Україні
Як показує досвід з вакцинацією від кору, – це можливо. За даними UNICEF, станом на серпень 2016 року в Україні лише 30% дітей отримали повний курс щеплення проти кору. У 2019 році цей показник зріс до 93%.
Зміни на краще – очевидні. Протягом цих років МОЗ і громадські об’єднання вели дуже активну загальнонаціональну комунікаційну кампанію.
Але батьки відвели на щеплення своїх дітей не тільки через вдалі комунікації Уляни Супрун, яка тоді очолювала МОЗ.
Сильний спалах кору у 2018-му забрав життя понад 40-ка дітей.
На жаль, у ситуації з коронавірусом, ціна за мотивацію смертями буде набагато більшою: на 11 жовтня його жертвами в Україні стали 58 700 людей.
Зміни на краще – очевидні. Протягом цих років МОЗ і громадські об’єднання вели дуже активну загальнонаціональну комунікаційну кампанію.
Але батьки відвели на щеплення своїх дітей не тільки через вдалі комунікації Уляни Супрун, яка тоді очолювала МОЗ.
Сильний спалах кору у 2018-му забрав життя понад 40-ка дітей.
На жаль, у ситуації з коронавірусом, ціна за мотивацію смертями буде набагато більшою: на 11 жовтня його жертвами в Україні стали 58 700 людей.
Дата: 13 жовтня 2021 року
Текст: Наталя Бушковська
Редактор: Борис Давиденко
Інфографіка: Олександр Надельнюк
Верстка: Тетяна Павлушенко
Фото: depositphotos.com
Текст: Наталя Бушковська
Редактор: Борис Давиденко
Інфографіка: Олександр Надельнюк
Верстка: Тетяна Павлушенко
Фото: depositphotos.com
© 2021 Усі права захищені.
Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ