Чергова імітація діяльності для прикриття зради національних інтересів

7 вересня цього року керівник Офісу Президента України А. Єрмак провів установче засідання робочої групи з напрацювання пропозицій щодо окремих загроз у безпековій та енергетичній сферах України. Робоча група має напрацювати “пропозиції щодо заходів із запобігання та мінімізації негативних наслідків для держави у зв’язку з будівництвом магістральних газопроводів в обхід України».

Загроза втрати Україною свого статусу транзитера російських енергоносіїв через будівництво газогону «Північний потік-2» виникла не вчора. Але ні президент, ні підконтрольне йому зовнішньополітичне відомство не здійснили жодних практичних кроків до блокування запуску нового російського газопроводу.

І лише тоді, коли він фактично завершений, і загрози для національної безпеки перейшли з розряду ймовірності у реальну площину, президент вирішив зімітувати діяльність.

Він створив робочу групу для підготовки пропозицій щодо «заходів із запобігання та мінімізації негативних наслідків для держави у зв’язку із будівництвом магістральних газопроводів в обхід України».

Статус і повноваження цієї групи відповідним Розпорядженням президента ніяк не врегульовані. Терміни подання і формат пропозицій – також. При цьому склад робочої групи на 80% дублює склад РНБОУ, яка, до того ж, наділена набагато ширшими повноваження та можливостями у сфері національної безпеки.

Усе це наштовхує на думку, що головною і єдиною метою створення робочої групи (окрім звичної для чинної влади імітації діяльності) є наділення глави президентської канцелярії новими повноваженнями.

Зокрема, маючи статус керівника робочої групи, він може мати офіційну причину для зустрічей, скажімо, з заступником глави адміністрації Путіна Д. Козаком. Після демаршу Козака Єрмак не мав змоги офіційно перетнутися з ним під прикриттям Нормандського формату чи переговорів у Мінську.

Тепер же Єрмак матиме офіційні повноваження для переговорів, основною метою яких вбачається відновлення експорту газу з РФ в Україну. На практиці означає пряме фінансування бюджету країни-агресора, про що вже неодноразово зазначала партія Порошенка «Європейська солідарність».

На початку цього року Єрмак та Козак вже зустрічалися в Берліні в рамках зустрічі політичних радників «нормандського формату». Офіс президента України назвав зустріч непростою, але конструктивною, а Козак заявив, що остаточних рішень досягти не вдалося.

Тоді ж т. в. о. міністра енергетики Ю. Вітренко серед пропозицій щодо вирішення проблем на ринку газу запропонував розблокування транзиту газу з Середньої Азії та експорту газу «незалежними компаніями з Росії».

Окрім реалізації інтересів країни-агресора в Україні та наповнення її бюджету за рахунок українських споживачів газу, ця оборудка може забезпечити режим Зеленського додатковими корупційними надходження за рахунок таємних домовленостей щодо газової ренти для Зеленського та його найближчого оточення.

Єрмак для таких переговорів підходить найбільше. Журналісти-розслідувачі програми «Схеми» ще два роки тому з’ясували, що він пов’язаний із російським бізнесом. І не просто бізнесом, а великим бізнесом з кола російського «Інтерпромбанку» з оточення Путіна. Бізнес-партнер Андрія Єрмака Рахамім Емануїлов через російський «Інтерпромбанк» має зв’язок із «єдиноросом», сенатором Камчатки Пономарьовим, зятем керівника апарату уряду Приходька і через релігійну общину з однокурсником президента Росії Володимира Путіна.

Тим більше що Єрмак вважає, що заступник голови адміністрації Путіна Козак «більше налаштований на діалог з Україною, ніж Сурков».

Отже, слідкуємо уважно.

Джерело