Сьогодні у суспільстві жваво обговорюється  наказ  Міністерства  охорони здоров’я України  від 03.09.2017 №1073 «Про затвердження  Норм  фізіологічних  потреб населення  України в  основних харчових речовинах та енергії» (далі –Наказ),   яким дещо змінені норми харчування для населення України.

Норми харчування для населення не переглядались останні 18 років, хоча, відповідно до Закону   України  «Про прожитковий мінімум»,  норми споживання основних харчових продуктів та енергії  повинні переглядатись не частіше як один раз  у 5 років.

Очевидно, основними причинами  внесення змін до норм харчування для населення є високий рівень захворювань  серцево-судинної   та ендокринної систем, зменшення фізичної активності  серед дітей та  дорослого населення, автоматизація виробничих процесів під час трудової діяльності,   середня тривалість   життя.   Враховано рекомендації і стандарти ВООЗ та Європейської агенції з харчової безпеки, зокрема –  зменшення норми калорійності для дітей різного віку. Проблема надмірної ваги та ожиріння у дітей і підлітків дуже актуальна для України.  За даними Центру медичної статистики МОЗ України, щороку фіксують 15,5 тис нових випадків ожиріння у дітей. Загалом таких дітей в Україні близько 70 тис. (за даними 2016 року).

Відповідно до Наказу  добова потреба у енергії для дитячого населення  у віці від 1 до 17 років зменшилась   в середньому на  320 ккал.   Дітям у віковій категорії  від 1 до 6 років Міністерство охорони здоров’я України  рекомендує споживати менше харчових продуктів, які містять  вуглеводи, а  у структурі білкової їжі перевагу  віддавати  білкам тваринного походження.

Дівчатам та юнакам у віці 14-17 років  рекомендовано  зменшити споживання їжі багатої вуглеводами і збільшити  споживання жирів та  білків тваринного походження. Кількість вуглеводів  у раціоні дітей цієї вікової категорії має зменшитись  на 100 грамів.

Внесені зміни також і до норм  потреби дитячого населення у мінеральних речовинах та вітамінах.  Зокрема,  норма отриманого йоду разом із продуктами харчування  для  новонароджених  та у віці до 6 років зросла  до 90 мкг на добу.  Для дітей грудного віку зросли норми споживання селену  з 15 до17 мкг.

Міністерством охорони здоров’я  України   збільшена   норма  вітаміну D у 2 рази для  дітей у віці з 7 до 17 років, з 2,5 мкг до 5,0 мкг, а також встановлені норми біотину та пантотенової кислоти.

Відповідно до Наказу   змінився коефіцієнт  фізичної активності  для ІV та V груп працездатного населення.  Для працівників важкої  фізичної праці  (ІV група ) зменшився з 2,3 до 2,2, а для працівників  особливо важкої  фізичної праці (V група) зріс з 2,2 до 2,5.

Добова потреба дорослого населення у  енергії  не змінилась як для чоловіків так і для жінок,  проте  рекомендовано вживати для усіх вікових категорій   більше білків і  жирів та зменшити  споживання вуглеводів на 30-60 грам.

У документі додатково визначені норми харчування  для вагітних та для жінок, що годують грудьми немовлят. Відповідно до фізичної активності та віку  норми для такої категорії жінок мають бути збільшені на 350-500 ккал.  Також рекомендовано споживати більше харових продуктів, що містять відман D, фолієву кислоту та магній.

Для осіб похилого віку МОЗ  рекомендує  зменшити вживання жирів  та збільшити у раціоні харчові продукти, які містять кальцій та фолієву кислоту.

Слід нагадати,  що норми харчування для певних категорій населення             (навчальні заклади різних типів, заклади соціального захисту, військовослужбовці Збройних сил, установи виконання покарань та інші) затверджуються постановами Кабінету Міністрів України чи наказами профільних міністерств, отже, і зміни  до норм харчування   мають  бути внесені  цими органами.

За науковими даними зменшення  вуглеводів у раціоні усіх категорій населення,  збільшення білків тваринного походження, жирів, а також усіх згаданих мікронутрієнтів та вітамінів сприяє зміцненню імунітету, знижує ймовірність появи захворювань серцево-судинної, ендокринної та кістково-м’язевої систем, зменшує психо-емоційне напруження, регулює рівень  цукру у крові.

Відповідно до   рекомендацій  лікарів,  у раціоні українців  мають  переважати  м’ясо, риба,  молочні продукти, бобові,  різноманітні горіхи,  фрукти,  овочі, у тому числі і зелені листові.

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я вважають, що  стан здоров’я  населення  залежить на 30 % від  способу харчування, тому слід ретельно  підгодити до  формування повсякденного набору харчових продуктів, а також  пам’ятати, що харчування має бути раціональним та збалансованим.

 

Олена Аранчій – головний спеціаліст відділу безпеки середовища життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням  санітарного законодавства