Традиції комсомолістського окозамилювання відроджені «командою Зе»

Заступник керівника Офісу Президента України Юлія Свириденко під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Трудові ресурси» красиво розказала, що держава запропонувала ефективні заходи для того, щоб запобігти потенційному зростанню безробіття у країні та стабілізувати ситуацію через пандемію коронавірусної хвороби COVID-19. За її словами, завдяки державним програмам підтримки роботодавці під час кризи не лише змогли зберегти робочі місця, а й навіть створити нові.

Однак факти свідчать про інше.

З приходом Зеленського до влади розпочався період законодавчого (передовсім, податкового, адміністративного) наступу на бізнес. Нова влада ще напередодні коронавірусної кризи дала чітко зрозуміти бізнесу: їй потрібні виключно податки і штрафи, а не інвестиції, робочі місця і зарплати.

Уособленням цієї політики є голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетманцев і його законодавчі ініціативи.

Фактично всі пропозиції Гетманцева – це кардинальне посилення прав податківців і кардинальне зниження їхньої відповідальності, це специфічні фіскальні «винаходи» на кшталт: «правила ділової мети», які множать корупцію і ліквідовують права бізнесу (№466-IX – більш відомий як «закон про податковий терор»); закони про обов’язковість реєстраторів розрахункових операцій (РРО), які передбачають штраф за кожне, навіть мінімальне порушення по РРО – разом із такими показовими «нововведеннями» як кешбек особам, які «донесуть» на представників малого бізнесу, якщо помітять порушення використання РРО.

Апофеозом політики «закручування гайок» може стати формування Бюро економічної безпеки (відповідний закон було підтримано «СН» і Зеленський його підписав 22 березня 2021 р.).

Фактично в Україні створюється «податкова міліція» 2.0. При цьому якщо функції податкової міліції були більш-менш чітко прописані в Податковому кодексі, то щодо нового органу немає навіть цього. Зокрема, категорично проти нового органу виступила Європейська Бізнес Асоціація.

Показово, що напередодні прийняття цих скандальних законопроектів Президент Зеленський у жовтні 2019 р. обіцяв виділити «півгодини», аби зустрітися з представниками малого бізнесу і обговорити ці ініціативи. Але навіть 30 хвилин він не знайшов.

Непродумані дії влади під час карантину, пов’язаного зі зростанням захворювань на COVID-19, лише посилили негативний ефект від «нової економічної політики» Зеленського.

З березня по травень 2020 р. значну частину українського бізнесу було «вимкнуто». Держава не змогла пом’якшити удар карантину – навпаки, зробила його більш болісним – і повторювала цей удар знову і знову («карантини вихідного дня» у листопаді 2020 р., 3-тижневий локдаун у січні 2021 р., масові регіональні локдауни у березні 2021 р.).

Через відсутність вчасних і достатніх компенсаційних заходів з боку держави, за даними Союзу українських підприємців, станом на квітень 2020 р. (тобто лише за перший місяць карантину) були змушені повністю закрити свій бізнес 6% українських підприємців.

За даними Європейської Бізнес Асоціації, 77% українських компаній заявили, що в перші місяці 2020 р. втратили приблизно три чверті свого доходу.

За даними навіть народних депутатів від «Слуги народу» (Н.Потураєв), через карантин в Україні ліквідувалися 12 тис. закладів громадського харчування (чимало з них були оформлені саме як ФОПи або малі підприємства) – або 40% від усіх кафе, барів, ресторанів, що працювали в Україні.

Ці величезні жертви з боку бізнесу по суті були марними. Карантин, який мав бути використаний державою для підготовки лікарень і лікарів до основних хвиль коронавірусу, був по суті витрачений даремно – і час, і гроші (які замість оснащення лікарень пішли близьким до влади фірмам начебто на ремонт доріг, на Нацполіцію тощо).

З Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт доріг витратили в 9 разів більше (!), ніж на забезпечення лікарень.

Держава робила лише поодинокі та несистемні спроби підтримати підприємців. Але ці спроби були явно недостатніми, а іноді виглядали як відверте знущання.

Хоча карантин в Україні почався ще з березня 2020 р., про те, що людям, які під час карантину вимушено опинилися без роботи, необхідні гроші, аби вижити, влада спромоглася подумати лише в грудні 2020 р., коли менше ніж 0,5 млн. громадян України отримали 8 тис. грн. компенсації. Ця допомога була неповною і невчасною та, на жаль, не змогла допомогти повернути вже втрачений бізнес і ліквідовані робочі місця.

Для усіх груп підприємців, які використовують спрощену систему оподаткування, було підвищено максимальні ліміти річного доходу, що є правильним кроком, але абсолютно не допомагає підприємцям вирішити найбільш гостру проблему різкого падіння доходів через карантин і зниження попиту.

Також було запропоновано тримісячні «канікули» зі сплати єдиного соціального внеску, але по суті це зекономило підприємцям лише 3117 грн., що теж аж ніяк не вирішувало проблему.

То ж активні спроби намалювати райдужну картину альтернативної реальності більше нагадують комсомолістські звіти часів пізнього совка на кшталт «впєрєді планети всєй».

Викладені ж факти (які є лише частиною величезного масиву даних) свідчать про протилежне: несприятливий бізнес-клімат, ускладнений некомпетентністю і корупцією представників владної команди під час пандемії.

Джерело