Популістичне ярмо українців

Колись більшовики знищили українську державу, а українців нарекли “товаріщамі” та загнали в колгоспи і табори, морили голодом та змушували мільйонами вмирати в своїх “освободітєльних походах”, змалоросійщили та привчили до злиднів, але навіть після падіння СРСР українці десятками років вперто обирали собі за владу саме комуністів.

Тому не варто дивуватися підтримці калькованих з більшовиків “слуґ народу” – історія завжди повторюється через невивчені уроки, іноді у вигляді фарсу, як зараз.

Той же “вождь” і “духовний лідер” – тільки карикатурний.
Те саме Політбюро – тільки з продюсерів, шахраїв і збоченців.
Ті самі обіцянки “свєтлого будущєго” – тільки “конца епохі” та “економічного прориву”.
Такі самі “народні органи правопорядку” – тільки Антон Геращенко і “на 100% око государєво”.
Та сама газета “Правда” – тільки “Г+Г”.
Такий самий вбогий телевізор – тільки “Свати”.
Ті самі претензії до всього світу – тільки про “почіму ми нє в НАТО?”

Дивна риса українців раз по раз вляпуватись в популістичне ярмо, дуже дивна, але обкатана століттями, тому так важко даються зміни.

Знову повторюся, місія нашого покоління розірвати це порочне коло та нарешті знищити холопський менталітет “слуґа-хозяїн” – інакше станемо ще одним сумним прикладом історії.

Тому як завжди є за що битися.