Без компенсацій та капітуляцій: рецепт перемоги у війні з Nord Stream-2

П'ятниця, 9 липня 2021, 15:04 — , заступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції (2014-2019)
Фото: AFP/East News
Північно-східна Німеччина, процес будівництва газопроводу "Північний потік-2", березень 2019 року

Для завершення будівництва Nord Stream-2 залишилося добудувати 48 кілометрів. Проте, вже не чекаючи завершення, росіяни скинули маски з написом "давайте робити бізнес" і почали банальний шантаж.

Обмеження постачання газу влітку, коли є величезний попит на газ та закачування його у сховища, згвинтило ціни до рекордних 450 доларів. Таких цін не було з 2013 року.

При цьому заповненість газосховищ в ЄС теж рекордно низька – об’єм газу вдвічі менший, ніж торік.

З такими темпами закачки Європа на початок опалювального сезону матиме заповнення лише 79% відсотків замість мінімально необхідних 92%. Про нашу закачку поки промовчу.

На додаток прямо посеред цього піку попиту та цін росіяни зупиняють на ремонт спочатку "Турецький потік", потім "Ямал-Європа" а потім і "Північний потік-1".

Меседж дуже простий: це Кремль буде контролювати, скільки газу і за які гроші він постачатиме в ЄС.

Виключення президентом Байденом консорціуму Nord Stream-2 з-під застосування санкцій тільки розпалило апетит Кремля до "підвищення ставок" у порушенні правил. Вони навіть не збираються приховувати свої наміри щодо відвертого нехтування вимогами сертифікації та, вочевидь, вимагатимуть виключити новий газогін з-під дії норм ЄС.

І справа не в грошах. Мета росіян – змусити європейців забути про правила та верховенство права, аби лише "включили газ". Вони робили це в 2009 році, дехто ще добре пам’ятає позицію тодішнього прем’єра Чехії Тополанека, який приїжджав в Україну вирішувати газовий конфлікт. Його цікавило одне: "як включити газ". За якими правилами та на яких умовах не мало жодного значення, бо "Європа замерзає".

Різниця з 2009 роком лише в тому, що банальний шантаж з боку Росії став очевидним вже влітку, а не посеред зими. Фактично вони лише додатково підсвітили те, що Nord Stream-2 це ніякий не "бізнес-проєкт", а інструмент тиску і геополітики.

На політичний шантаж можна відповісти тільки політичними методами. І вони повинні бути достатньо жорсткими. Інакше Росія не зрозуміє.

Найгірший для нас варіант: домовленості ЄС та Росії без врахування інтересів України.

Поки що ми можемо тільки здогадуватися щодо реальних планів наших партнерів, адже надаємо перевагу перемовинам з партнерами шляхом публічних закликів: "визначитися з датою вступу в НАТО", "захистити Україну…" Все це добре для новин, але не наближає до результату. 

І є велика небезпека, що рішення в Берліні вже написано без України. І нашій державі в ньому відведене скромне місце "отримувача компенсації", про яку несміливо починають говорити навіть у нас.

Така "компенсація" може бути загорнута в красиві назви, наприклад: "Ініціатива трьох морів" чи "потенційні інвестиції у водневу стратегію" та в обіцянки грошей на закриття шахт.

Як би красиво це не називалося, реальних гарантій не зможе дати ніхто.

Це буде ще один "Будапештський меморандум", тільки в енергетиці.

І це буде саме те, чого хоче Росія. Вона, можливо, занадто високо підняла ставки. В найкращому варіанті шантаж спрацює, і Європа пожертвує верховенством права заради того, щоб "включили газ негайно". В найгіршому – "всього лиш" поверне під контроль Україну.

Але такою є стратегія Кремля багато років – підвищувати ставки, щоб відступити, але натомість взяти під контроль нашу державу.

Все це не означає, що ми вже програли – вікно можливостей все ще відкрите.

Європа та США вміють діяти спільно, коли це стосується їх безпекових питань. І цілком можуть перемагати Кремль, як доводить історія з побудовою "Південного потоку", який зробили "золотим" для Кремля та змусили відповідати європейським правилам.

А на додачу - ми все ще є партнерами з ЄС та США, нас все ще чують. І якщо Україна привезе в Берлін та Вашингтон дорослу, зрозумілу, фахову пропозицію, ми можемо знайти рішення проблеми спільно.

В іншому випадку, нам просто озвучать чужі.

Що має містити така пропозиція?

Перше: вона повинна містити реальні можливості для розвитку бізнесу в спільних інтересах. Якщо Росія ламає правила заради політики, то ми повинні використовувати їх заради спільної вигоди.

Саме тому вже на зустрічі в Берліні та Вашингтоні команда президента Зеленського повинна привезти конкретні пропозиції щодо співпраці в нових умовах. Серед них має бути і пропозиція щодо створення спільного консорціуму, який перетворить українську "трубу" з джерела головного болю в джерело прибутку і для України, і для Європи та США.

Всі напрацювання для цього є, є навіть пілотний проєкт, який можна продемонструвати. Найближчим часом запрацює реконструйована компресорна станція "Бар", оновлена за кошти Deutsche Bank. На відміну від "Північного потоку – 2" цей проєкт збільшує надійність поставок і приносить прибуток як Україні, так і міжнародним інвесторам.  

Також серед пропозицій мають бути такі перспективні напрямки, як розвиток енергоефективності та робота над декарбонізацією. Кожен із цих напрямків відповідає інтересам об'єднаної Європи.

Друге: ми повинні показати відданість самої України європейським правилам прозорості в сфері енергетики, відданість реформам та реальну деолігархізацію.

Що це означає на практиці прямо і без натяків оголосив цього тижня державний секретар Блінкен. Боротьба з корупцією, незалежність інституцій та корпоративне врядування.

Третє: показати чітке розуміння того, що саме відданість прозорим ринковим правилам дозволяє захищатися від російського шантажу. Як і в 2014-му, ми можемо отримати значно більше, ніж просто газ та транзит.

Запобіжником подальшої ескалації є повне зняття монополії "Газпрому" та застосування до всіх маршрутів постачання газу в Європу норм ЄС.

Саме тоді ми збережемо перспективи отримувати прибутки від української ГТС.

Звісно, Кремлю така ідея дуже не подобається. Звісно, лише шляхом серйозного політичного тиску та домовленостей на вищому державному рівні можна отримати такий результат.

Розуміння того, що таке рішення конфлікту є в найкращих інтересах України демонструють вже і в нас.

Щоправда, не всі розуміють, що без останнього пункту – підтвердження того, що нам можна довіряти – все це просто слова.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.