Бойового генерала Павловського підозрюють у злочинах. Що відбувається

Державне бюро розслідувань підозрює колишнього заступника міністра оборони Ігоря Павловського, двох ексначальників департаменту міноборони, а також голову правління підприємства "Кузня на Рибальському" Валерія Шандру у змові та організації постачання армії у 2016-2018 роках військової техніки низької якості.

Йдеться про бойові катери та автомобілі невідкладної медичної допомоги, які, як вважають слідчі ДБР, не відповідали встановленим вимогам і не можуть використовуватися у Збройних силах України.

За підрахунками ДБР, такі дії призвели до заподіяння збитків державі на понад 475 млн гривень. Покарання за інкримінованими статтями передбачає від семи до 10 років ув'язнення.

Сам Ігор Павловський усі ці звинувачення заперечує.

Він - бойовий генерал, був учасником боїв за Маріуполь у вересні 2014 року. Потім він став заступником міністра оборони і був на цій посаді впродовж 2015-2019 років.

Співвласником двох підприємств, що фігурують у кримінальних провадженнях ДБР, - "Кузня на Рибальському" та "Богдан Моторс" - був експрезидент Петро Порошенко. Тому опозиційна партія "Європейська солідарність" у переслідуванні Ігоря Павловського вбачає намагання влади прив'язати ім'я Порошенка до звинувачень посадовців у кримінальних і корупційних схемах і вважає підозри ДБР необґрунтованими.

"Кожен брехливий рядок "підозри" буде спростований цифрами, фактами і документами", - запевняє у Facebook депутат парламенту від "Європейської солідарності" Ростислав Павленко.

"Взяти на озброєння неможливо"

Проте у ДБР так не вважають і просять суд арештувати Ігоря Павловського на два місяці або ж внести заставу у розмірі 400 млн гривень.

5 липня Печерський суд столиці арештував на два місяці одного з колишніх підлеглих Павловського, ексдиректора департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки міноборони Андрія Араптанова. Розгляд запобіжних заходів Ігорю Павловському та керівнику "Кузні на Рибальському" Валерію Шандрі суд переніс.

Начальник слідчого відділу ДБР Олег Гриняк розповів журналістам, що у 2016 році для Збройних сил мали виготовити два броньовані десантно-штурмові катери, а згодом - ще один. В одній з профільних установ була виготовлена проєктна документація для формування відповідного замовлення.

"Дізнавшись про такі плани, голова ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" підбурив заступника міністра оборони укласти державний контракт саме з його підприємством", - твердить слідчий.

За його словами, тодішній заступник міністра знав про відсутність документації на будівництво катерів у "Кузні на Рибальському" і перевищив свої службові повноваження, надавши перевагу в отриманні контракту саме цьому підприємству.

Коли катери "Кентавр ЛК" були побудовані, виявилося, що ці судна не відповідають оперативно-технічним вимогам ЗСУ, зокрема щодо водотоннажності, посадки та максимальної швидкості, каже Олег Гриняк.

"Тож на сьогодні взяти катери на озброєння та виконання ними функцій з оборони акваторії неможливо", - заявив слідчий.

Позиція заводу та Павловського

Усі ці звинувачення заперечує і Ігор Павловський, і керівництво судноремонтного заводу "Кузня на Рибальському".

Цим підприємством, яке раніше називалося "Ленінська Кузня", до 2018 року володів Петро Порошенко. Три роки тому він продав його Сергію Тігіпку, але зараз акції підприємства перебувають під арештом.

Починаючи з весни 2021 року, ДБР проводило обшуки на заводі. У відповідь ще у квітні підприємство заявило, що його "тероризують масками-шоу".

"Ці катери - пілотні проєкти, тому зміни до тактико-технічного завдання на їх виготовлення є природними і неминучими. Їх визначає замовник, в цьому випадку міністерство оборони, а завод - зобов'язаний враховувати", - ідеться у заяві "Кузні на Рибальському".

Про це заявляв також і керівник підприємства Валерій Шандра у Печерському суді.

"Ціна цих катерів, в залежності від комплектації, як мінімум в два з половиною рази нижча вартості закордонних аналогів, які до того ж в 2016 році ніхто Україні не продавав. А тим більше і бойові модулі до них, які теж було вирішено виготовляти в Україні, бо в той час західні партнери відмовлялися постачати нашій країні летальне озброєння", - запевняють на підприємстві у відповідь на звинувачення у завищеній ціні держзамовлення.

"Богдани"непридатні?

Начальник слідчого відділу ДБР Олег Гриняк також повідомив, що службові повноваження заступник міністра та його підлеглі перевищили, коли закуповували для армії санітарні автомобілі в компанії "Богдан Моторс". Авто, як твердить слідчий, також не відповідають встановленим вимогам і не можуть використовуватися в армії. Він посилається на судові експертизи, що їх провів ДБР.

Ігор Павловський категорично заперечує зловживання і у ситуації із катерами, і з санітарними автомобілями.

Перед засіданням Печерського суду він поширив заяву, у якій вказав, що на початку бойових дій на Донбасі, коли Україна відмовилася від отримання запчастин з Росії, "автомобілів, якими потрібно було транспортувати військовослужбовців, взагалі не було".

"На першому етапі війни в 2014-му році від трьох до чотирьох годин відбувалася евакуація військовослужбовців. Завдяки тому, що знайшлись розробники в Україні, цей період скоротили до 35 хвилин", - наголошував Павловський, маючи на увазі компанію "Богдан Моторс".

Співвласником компанії донедавна був Петро Порошенко, а нині вона належить Олегу Гладковському, якого вважають бізнес-партнером експрезидента.

"За минулі чотири роки, коли я був заступником міністра оборони, 246 зразків озброєння і військової техніки було поставлено на озброєння, включаючи санітарні автомобілі, яких взагалі не було, а УАЗи випускала Російська Федерація", - наголосив Ігор Павловський.

Проте у 2017 році ЗМІ писали про скандал через непридатність медичних автомобілів Богдан-2251. Зокрема, член ради волонтерів при міністерстві оборони України Валентина Варава у 2018 році заявляла, що зі 100 санітарних автомобілів цієї моделі на фронт передали 50, причому 25 з них зламались, не проїхавши і 10 000 кілометрів.

Не вперше

Наприкінці 2017 року Ігор Павловський вже потрапляв у поле зору правоохоронців, працюючи заступником міністра оборони.

У жовтні 2017 року детективи НАБУ затримали його і через суд домоглися домашнього арешту.

Павловського підозрювали у причетності до розтрати коштів під час закупівлі пального для військової техніки. У цій справі фігурували ще троє чиновників відомства, зокрема директор департаменту держзакупівель міністерства оборони.

Слідчі твердили, що під час закупівель одному з постачальників пального безпідставно перерахували додатково 149 млн гривень бюджетних коштів. У НАБУ кажуть, що це було зроблено після укладення додаткових договорів про збільшення ціни за пальне вже після завершення відкритих торгів. Правоохоронці підозрюють змову між службовими особами міноборони і представниками комерційного підприємства, яке отримало додаткові прибутки.

Тоді Ігор Павловський доводив відсутність складу злочину в своїх діях.

Ця справа досі не завершена. Під час судового слідства сума, яку інкримінували як необґрунтовані витрати із держбюджету, зменшилася із 149 млн гривень до 58 млн гривень.

Із жовтня 2019 року вона перебуває у Вищому антикорупційному суді України.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!