ТРІЙЦЯ, ЗЕЛЕНІ СВЯТА: ПРО ЩО РОЗПОВІСТИ ДІТЯМ?
Атрибут свята – клечання, букети з трав і квітів, віха
Символічне значення свята. Відзначення переходу від весни до літа, вшанування предків
Словничок: віха, Куст, клечання, клен, липа, в’яз, любисток, м’ята, русалка, полотно, намітка.
Опис традиції
Образ Трійці українці шанують ще з дохристиянських часів. Він відобразився у трисвічнику, що зветься “трійця”, колядках про створення світу трьома голубами, гаївках-веснянках про дзвіницю з трьома дзвонами, троїстому знакові на писанках.
За народним календарем, Трійця збігається з дохристиянським циклом Зелених свят. Це проводи весни і зустріч літа. Тиждень перед Трійцею називається «Зеленим», «Клечальним» або «Русальним».
Зеленими Святами називаються три останні дні цього тижня і три перші дні по Трійці.
У давнину в цей час влаштовували моління про дощ. У сьомий четвер після Великодня, як вважається, відбувається Русалчин або Мавський великдень. У традиційному світогляді русалками ставали ті, хто помер не своєю смертю (а за віруваннями деяких регіонів – і всі померлі). За стародавніми переказами, у час, коли цвіте жито, душі померлих линуть до людських домівок і на поля. Вважалося, що де потанцюють русалки, там буде добрий урожай. Щоб вшанувати русалок, на їх честь справляли обід на полі або клали хліб на межу. На вікнах домівок розкладали гарячий хліб, гадаючи, що його парою пригостяться русалки.
У суботу житло прибирають по-особливому – клечають зеленню. Це чебрець, полин, любисток, м’ята, лепеха (татарське зілля), а також гілки клена, липи, в’язу. Найперше прикрашають ікони і портрети родичів прикрашають. Розвішують святкові рушники. Отже, раз на рік українські домівки перетворюються на гай або ж рай. Таким чином вшановуть невмирущість життя і невичерпність його Джерела.
У суботу справляють поминальну вечерю. Згадують тих, хто помер не своєю смертю. Вшановують пам’ять героїв. які загинули, захищаючи рідний край. Готують кашу (коливо) та інші поминальні страви: налисники з сиром чи маком, голубці, пиріжки з капустою, квасолею, маком, узвар.
У неділю люди йдуть до церкви з букетами квітів і зелені: любистку, м’яти, татарзілля (лепехи). У такі букетики вставляють свічку. У християнській символіці зелена барва листя й пагонів символізує вічне оновлення життя.
По обіді діти й молодь сходяться на галявину чи майдан, де встановлена віха. Віха — це висока жердина з колесом від воза нагорі, увита гірляндами із трав і квітів. Іноді замість тички вкопують невеличкий явір або його гілку. Довкола втикають у землю гілки клена, липи й берези. Молодь водить довкола віхи хороводи, грає в ігри-веснянки, співає зеленосвятські пісні.
На Поліссі зберігся стародавній троїцький обряд водіння Куста. Дівчата вибирають з себе найгарнішу, вбирають її у вінки з листя й обходять оселі з привітаннями й побажаннями щастя й багатства господарям.
А ми водим Куста від хати до хати,
Будьте, господарі, і щасливі, і багаті…
У Троїцький понеділок русалок урочисто, з піснями проводжають з людського світу – у світ потойбіччя, “до бору”.
Алгоритм святкування.
1) Русалчин Великдень, завивання вінків
2) Клечання
3) У неділю – до церкви
4) Розваги молоді
5) Водіння Куста (тополі)
Народні календарно-обрядові пісні
Русальні
Веду русалку із дому до бору. https://homin.etnoua.info/novyny/vedu-rusalku/
Сиділа русалка на білій березі.
Кустова
Ой а ми були у великому лісі. https://www.pisni.org.ua/songs/7184941.html
Громадське значення.
Родина, суспільство, церква – це також образи святої Трійці, адже “оживлюються” в спілкуванні й пошані, і тримаються разом тоді, коли визнають єдину для всіх спільність – Джерело Життя.
“Кожна Особа в Бозі є “Я”, зверненим абсолютно для “Ти”. Особа переходить в спільноту, а спільнота цілковито повертається в окремість Осіб, в реальну окремість Трьох “Я”, – пояснює богослов, підкреслюючи суспільний характер життя в Пресвятій Трійці. Богослов Володимир Ковалковський зазначає: «Суспільство стає правдиве тільки тоді, коли відкривається на внутрішність кожної індивідуальної особи, коли служить окремим особам, щоб вони змогли розвиватися до своєї повноти».
Особистісний вимір
Для кожної людини є важливо відчувати себе водночас і незалежною, і залученою до суспільства.
Словникова робота
Рекомендуємо дидактичну карткову гру на основі усталених виразів. На окремих аркушах написати назви дерев, на інших – епітети до них. Діти мають скласти з цих слів пари. Наприклад: могутній дуб, білокора береза, духмяна липа, довгокоса верба, тендітний клен.
Народні традиційні ігри
Рожаниця – Обряд “Водіння Куста” HD
Трійця. Обряд «Водіння Куста». Фольклорний колектив «Мальва» Палацу дітей та юнацтва., м. Новоград-Волинський, Житомирська область.
Рожаниця – “Рано” (русальна, ладкання)
Віха. Культ предків. Епізод 11. Троїцька субота: віха.
Культ предків. Епізод 13. Проводи русалок.
Кухня
«Козулі» – хліб у вигляді вінка.
Майстерки
Лялька-панянка з трави. https://www.youtube.com/watch?v=ESo2MPCheHs
Ілюстрації, зображення
Іван Коваль. Клечають хату.
Юрій Павлович. Заклечана хата.
Троїцьке клечання. Інтер’єр хати з с. Солониця, лубенського р-ну Полтавщини. Національний музей народної архітектури та побуту України, Київ.
Освячення зелені в церкві Національного музею НАПУ.
Юрій Павлович. Віха.
Література про свято
• Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – К: Оберіг, 1993.
• Радик, Ольга. «На Зелені свята водили «Куста» – як на Волині Трійцю святкували. 26 травня 2018. https://pershyj.com/p-na-zeleni-svyata-vodili-kusta-yak…

 

Від admin