12 травня, Кабінет міністрів прийняв постанову про створення Бюро економічної безпеки (БЕБ). До цього в кінці лютого стало відомо, що президент Володимир Зеленський таки підписав Закон №1150-IX "Про Бюро економічної безпеки України", який Верховна Рада прийняла 28 січня. 

Найголовніше, що передбачає цей закон – ліквідацію Державної фіскальної служби України (ДФС). Натомість – має створитися БЕБ, яке повинно розпочати свою роботу не пізніше шести місяців з дня набрання чинності закону. Отже, є висока ймовірність, що новий орган реально запрацює не пізніше жовтня поточного року. 

На сайті президента зазначено, що основною функцією БЕБ буде аналітична робота, а не силові повноваження. Та чи дійсно це так? Давайте з’ясуємо.

БЕБ – це податкова міліція з новою назвою?

Не зовсім.

По-перше, БЕБ буде відокремленим органом, який не входить до структури податкових та митних органів.

По-друге, закон про БЕБ містить низку положень, які характеризують його ширше, ніж просто орган досудового розслідування. Його діяльність буде включати інформаційно-аналітичні функції, до прикладу, пов’язані з оцінюванням ризиків, загроз економічній безпеці, а також ступеня її вразливості та рівня негативного впливу на неї.

Для цього будуть створюватись аналітичні продукти, бази даних та існуватимуть посади аналітиків.

Однак робити акцент на аналітичній роботі БЕБ, наслідуючи у цьому представників влади, не варто. Його ключова функція – розслідування економічних злочинів.

По-третє, підслідність податкової міліції значно вужча та зводилась, в основному, лише до податкових правопорушень. Наразі немає чіткого розуміння, якою буде підслідність БЕБ, але до неї планують включити значно більше злочинів у сфері економіки.

Чи буде БЕБ ефективнішим за податкову міліцію

Після внесення змін у Податковий кодекс наприкінці 2016 року і до сьогодні тривають дискусії про повноваження податкової міліції. Незважаючи на те, що уряд своїми підзаконними актами намагався її оживити, без внесення змін у законодавство, які б чітко регулювали статус та повноваження, діяльність ДФС продовжує бути дискусійною.

Мені відомо з практики, що самі працівники ДФС інколи намагаються офіційно не підписувати процесуальних документів, щоб уникнути в майбутньому питань до їхніх повноважень та здобутих доказів. 

Успішність БЕБ буде залежати від очільника та команди. В експертів наразі є претензії до процесу відбору. Також є прогнози, що значна кількість колишніх працівників податкової міліції буде "переведена" до БЕБ, а, відтак, методи та підходи до роботи не зміняться. Не останню роль відіграє фінансування, мотивація та технічне забезпечення.

Бізнес остерігається чергового тиску. Ймовірний сценарій, за яким БЕБ бажатиме одразу показати "результативність" – шляхом реєстрації значної кількості необґрунтованих кримінальних проваджень.

Очевидно, що наймасштабніша економічна злочинність є міжнародною. А отже, відкритим залишається питання, чи зможе БЕБ налагодити міжнародне співробітництво та отримувати докази з інших юрисдикцій.

Які злочини буде розслідувати БЕБ

Очікується прийняття додаткового закону, який врегулює це питання. Також законодавством передбачено внесення змін щодо  економічних злочинів, які буде розслідувати БЕБ.

Наприклад, пропонується нова стаття щодо податкового шахрайства, яка стосуватиметься незаконного відшкодування ПДВ. Також у парламенті активно просувається криміналізація контрабанди, яку теж планують включити до підслідності БЕБ. Обидві ініціативи справедливо критикують.

Як буде відбуватися збір доказів під час розслідувань

Ефективність розслідувань БЕБ буде також залежати від комунікації з ДПС, ДМС, АМКУ, НБУ, Державною службою фінансового моніторингу, Центральним депозитарієм цінних паперів та іншими. Саме ці структури є держателями основної економічної та фінансової інформації, яким бізнес зобов’язаний звітувати з багатьох питань. Якщо раніше податкова міліція де-факто сиділа в "сусідньому кабінеті" з податковими інспекторами, то БЕБ як відокремлений орган повинен буде налагодити цю взаємодію.

За загальним правилом, БЕБ матиме безпосередній та автоматизований доступ до інформаційних і довідкових систем, реєстрів і баз даних інших органів. Також БЕБ буде використовувати державні засоби зв’язку і комунікацій, мережі спеціального зв’язку та інші технічні засоби. Проте порядок та механізм доступу визначатиметься відповідними міжвідомчими угодами, спільними наказами, що на практиці може виявитись не таким і простим завданням. 

Важливим є положенням закону, яке зобов’язує інші органи, яким стало відомо про можливе вчинення економічного злочину, – передати необхідну інформацію до БЕБ.

На етапі прийняття закону точились дискусії щодо безперешкодного та прямого доступу з боку БЕБ до банківської таємниці (наприклад, транзакцій компаній) та систем Державної служби фінансового моніторингу. Проте, враховуючи делікатність такої інформації, передбачено, що така інформація отримується з урахуванням спеціалізованого законодавства (як запобіжник від зловживань).

Недоліки закону №1150-IX

Звісно, закон не є ідеальним. Не зовсім зрозуміло, як до аналітичної концепції нового органу вписуються спеціальні квазі-військові звання співробітників, що, очевидно, є радянським пережитком.

Також, на жаль, не передбачена участь міжнародних експертів у складі комісії з проведення конкурсу на обрання директора БЕБ, участь яких для подібних посад завжди мала позитивний ефект. Положення закону щодо конфлікту інтересів працівника БЕБ нечітко розкривають поняття "близьких осіб".

Окремим пунктом звіту про діяльність БЕБ закон виділяє кількість виправдовувальних вироків. Тобто, закон уже натякає на те, що останні є чимось ганебним, а працівники БЕБ мають вчинити усе, щоб цього не допустити. Як це відбувається на практиці – адвокатській спільноті добре відомо, і прив’язка до подібних показників не сприятиме неупередженості та всебічності розслідування.

БЕБ буде єдиним органом для розслідування економічних злочинів

Законом вносяться зміни до повноважень СБУ, у якого, начебто, забирають "економічні злочини", а БЕБ повинно стати єдиним органом досудового розслідування у цій сфері. Проте на практиці, ймовірно, будуть непоодинокі випадки, коли вказаною категорією справ займатимуться й інші.

"Комплексність" епізоду вчинення одночасно декількох пов’язаних злочинів, які кваліфікуються за різними статтями, дозволяє "жонглювати" справою між підслідністю різних органів, або одним органам досудового розслідування "залазити на територію" інших. Варто лише пригадати, як СБУ використовувала кваліфікацію "фінансування тероризму" для розслідування будь-яких справ, які не віднесені до її компетенції.