Одна людина та 5 хвилин

Микола Ільїнов

Останнім часом частіше чутно риторику, що юридичні особи, та й самі українці, дуже погано платять податки. Спочатку Гетманцев натякнув, що найбільші ІТ-компанії такі як GOOGLE та Facebook треба якось трухануть. Потім Офіс самих простих рішень імені Саакашвілі з’ясував, що українці не заплатили 170 млрд податків із заробітної плати. Потім Гетманцев знову «порадував» тим, що українці безконтрольно накопичили купу грошей, і їх треба обкласти податком, а тут ще і прем’єр-міністр сказав, що якщо у Вас є на депозиті 100 тис гривень, то субсидія Вам не потрібна.

Отже, вітаю Вас, українці, бо Ви, на думку можновладців, багатієте не по днях, а на очах. Виходить з цього, що ті, хто НЕ платять податки в бюджет, повинні жити добре, а той, хто фінансується з бюджету, повинен жити бідно. Але виходить все навпаки: керівники державних збиткових компаній вже отримують матеріальну винагороду більшу, ніж їх колеги в приватному бізнесі, а на потреби української поліції купуються автомобілі MITSUBISHI OUTLANDER, які приблизно в 3-3.5 рази дорожчі за Renault Duster, який купують зазвичай приватні охоронні компанії.

Коли в мене виникає відчуття, що українці мало платять в бюджет, я дивлюся на наш ВВП і порівнюю його з надходженнями в бюджет України, а потім порівнюю з іншими країнами.

Ось, дивіться. ВВП України – приблизно 150 млрд доларів США, а доходна частина бюджету – 37-38 млрд доларів США, тобто приблизно 25-26% від ВВП попадає в бюджет. В Польщі ВВП складає $600 млрд, а доходна частина бюджету Польщі – 90 млрд $ (15% ВВП). В Німеччині – 3,7 трлн ВВП, і приблизно 370 млрд – це дохід бюджету, тобто десь 10% від ВВП.

І ось тут виникає питання: «Як же так сталося, що українці нібито дуже погано платять податки, а частка в бюджеті, в порівнянні з ВВП, достатньо висока?”

Питання в тому, що влада вже давно навчилася брати з нас податки не з доходів, а з витрат, бо коли ти приходиш в супермаркет, то касиру все одно, платив ти податки чи ні, ти все одно заплатиш на касі. Подивиться свій чек, там обов’язково буде написано «у т.ч. ПДВ». Але шановний читач скаже «у всьому світі є ПДВ» і буде правий, але тут є наша національна особливість. Українці приблизно 40-50% свого сімейного бюджету витрачають на продукти харчування, а вони обкладаються ПДВ в розмірі 20%, а ось, наприклад, в Люксембурзі – 3%, в Італії – від 4 до 10%, в Польщі – 7% , в Нідерландах – 6%. Загалом, український бюджет тільки на 20% наповнюється від податків на доходи фізичних осіб та на прибуток юридичних осіб, і приблизно на 50% складається з ПДВ та акцизу, тобто з того, що Ви платите, купуючи товари. Отже, коли Ви бачите, що Україна, як найбільший виробник соняшникової олії продає українцям цю олію по цінам дорожче ніж в Європі, це не означає, що все це – прибуток виробника, хоча, як мені признався власник компанії, один з найбільших виробників курячих яєць: «Мені байдуже, кому продавати, сьогодні я продаю в Україні, бо тут зараз ціна вища ніж в Європі, але раніше я все продав у Єгипет, бо там була ціна вища».

Скажіть, а Вас ніколи не дивувало те питання, що найзбитковіша компанія Нафтогаз в той же час є найбільшим платником податків в бюджет України? Це як раз той яскравий приклад, коли так звана «ринкова ціна» складається з невеликої собівартості та великої кількості податків. Так що Нафтогаз для нашого бюджету цінніший за податкову службу України.

Як Ви бачите, головна проблема бідності українського бюджету полягає не в тому, що українці мало платять, а в тому, що у нас дуже маленький ВВП, він в 4 рази менше, ніж у Польщі, а надходження в бюджет всього в 2,3 рази менше. І ось залучення нових інвесторів, збільшення виробництва – це і є основні завдання влади, а не шукати, кого ще можна трухануть, бо це ненормально, коли у всьому світі багатіють ті, хто впроваджують нові технології, а в Україні, ті, хто дерибанять бюджет.

І в мене є один рецепт, як можна досить швидко залучити багато інвестицій в Україну. Нам треба всього одна людина і 5 хвилин її часу. Людина така є, іноді ми її можемо бачити на екрані телевізора, коли вона зачитує чергові санкції проти невідомо кого.

Ось уявіть собі картину: економічний форум в Україні, виходить на початку форуму ЦЯ людина, вітає всіх учасників з початком форуму і зачитує рішення РНБО про співпрацю з урядом США та арешт всіх активів пана Коломойського. Потім прямо в прямому ефірі в камеру, де сидів Ріфф заводять Коломойського. ЦЯ людина завершує свій виступ словами: «Так буде з кожним, хто буде порушувати закони України», бажає всім успішного форуму і покидає зал.

Наприкінці форуму, інвестори в чергу шикуються з власними пропозиціями щодо інвестицій в українську економіку.

Автор