Хто у кого на гачку
Доволі смішно читати роздуми мастітих експертів, в тому числі типу із дружніх Україні, про обвислий гачок Лаврова, на який вони хотіли підвісити українське керівництво. Ці казки про гачок розповідали з перших днів Мінська. От як Порошенко провів переговори з Путіним, на яких Путін ховався від нього по якихось кімнатах “з широким ліжком”, от прямо на наступний день вже розповідали про оцей гачок.
Не слухайте цю дурню. Гачок був єдиний – український. Тепер Лавров із Путіним і всією їхньою клікою теліпаються на ньому, істерять і бісяться, що ніхто вже 7 рік не поспішає виконувати їхні забаганки.
Російське керівництво – це не Сталін і не царі. Це навіть не Політбюро, яке просрало свою імперію. Це нащадки КДБ. При чому вихідці з середніх і нижчих щаблів КДБ. Обслуга обслуги. Нікого вони переграти не здатні просто в силу свого еволюційного рівня. Гієна лева може з’їсти тільки мертвого. Від живого лева гієна може тільки втекти. Або інший варіант: потрапити більшому хижаку у зуби, якщо не врубилася у своє місце в цьому світі.
Росія нині, якщо ми візьмемо трохи глибше, в своїй історії підійшла і переживає період напіврозпаду. В своєму розвитку ця країна дуже швидко, буквально на наших очах, за життя якогось покоління, скотилася від спроб прикидатися цивілізацією з Пушкіним і балетом до глибокої архаїки. Коли всією країною вони пишаються якоюсь дурнею… типу “Байден звонком прогнулся под Путіна” – це архаїчна свідомість. Така свідомість властива глибоко відсталим і депресивним суспільствам, папуасам, дрібному криміналу, простіше сказати, дикунам.
Росія нині – це дикий КНДР, з Кім Чен Пуєм у вождях, з економікою меншою за Мексику, з вождем, який тільки і того, що не вставив кістки в носа. Її вплив у світі можна порівняти лише з впливом психа у кабінеті психіатра. Психіатр відсахується, коли псих раптом загрозливо вскакує, але не дуже і відсахується. Говорить психіатр примирливо, але рука, ось вона, готова в будь-яку мить визвати санітарів, які міцними ручищами цього дуріка швидко скрутять. А в гамівній сорочці йому вколять 100 кубиків і Свіфта, і ембарго, і арештованих активів кліки.
Все це з Росією сталося дуже швидко, а особливо за останні 7 років. Бо дикуни рипнулися проти України, але не вповні прорахували своє місце в еволюції. Останній раз завідувач ключами від клубу в Дрездені спробував у переговори з професійним дипломатом. Приїхав на переговори непідготовленим, а у опонента освіта Київський інститут міжнародних відносин. І потрапив у пастку. Тепер вся Росія у тій пастці деградує і не знає, як вийти: і санкції треба знімати, бо удушать, але і оте підписане виконати – це ударіть в грязь ліцом. А серед плем’я ж так історічєскі сложилось: вбивають програвших вождів.
Скільки Лавров не буде мріяти про порядок виконання Україною чогось там, головне в цій історії одне: санкції накладені не на Україну. Санкції на Росії. Про що Лавров нехотя і згадав. Хоче Росія зняття санкцій – виконає в тому порядку і так, як скаже Україна. Мріятиме про поступки Зеленського – мріятиме до другого пришестя. Що б він там в Омані не обіцяв, дурних нариватися на кулю від українського патріота нема.
Ждітє. Можете ще головою побитися.
Карикатура Сергей Ёлкин / Радіо Свобода
