Олігархи встановили диктатуру

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Поки суспільство збурювалося через вирок одеському громадському діячеві Сергію Стерненку, майже непоміченими лишилися дві важливі події. Перша – Шевченківський суд столиці продовжив відмазувати заступника голови ОПУ Олега Татарова від звинувачень у корупції, чим викликав збурення самого аж Центру протидії корупції. Почути, як Шабунін реве та стогне «За Порошенка такого не було!», це дорогого варте.

Друга новина – українські топ-олігархи руками зеленої команди повністю узурпували владу. Як? Слідкуйте за руками.

Фракція «Слуга народу» спільно з групою «Довіра» та «За Майбутнє» прийняли поправки президента Зеленського до закону про «Держслужбу». Офіційно – поправки повертають конкурси для призначення держслужбовців на посади. В реальності – Офіс президента нарешті здобув змогу призначити повноцінним міністром енергетики Юрія Вітренка. Інших методів у Офісу Зеленського не лишилося, а для самого Зеленського це призначення перетворилося на ідею-фікс.

Призначити Вітренка намагалися вже двічі. Обидва рази його кандидатуру провалили з багатьох причин. По-перше, саме на початку роботи Вітренка в статусі ТВО сталося збільшення тарифів на комунальні послуги. Вже після цього Вітренко став токсичним для багатьох депутатів – вони не хочуть брати на себе відповідальність за таке призначення.

По-друге, практика показала, що Вітренко – зовсім не політик. Він категорично не слідкує за тим, що й кому говорить. З простотою технократа він рубає журналістам правду-матку про подальше підвищення тарифів. Він не розуміє, що його слова викликають нервовий тик у мінімум 75% громадян, які вже нездатні платити за тарифами, що зросли у 1,4-2 рази від часів президента Порошенка.

Зрештою, по-третє, проти кандидатури Вітренка виступили топ-олігархи. Отут було смішно. Під час першого голосування Вітренка в міністри протягнути намагалися депутати Коломойського, а на перешкоді їм стали нардепи Ахметова – Ринату Леонідовичу не кортіло здобути міністра енергетики «від Коломойського». Наступного разу за Вітренка голосували депутати Ахметова, а проти – депутати Коломойського. На телеграм-каналах з’явилася інформація, що Вітренко з тою самою простотою технократа побіг домовлятися про призначення зі структурами Ахметова – Коломойським це було сприйнято як зрада.

Депутати Коломойського й прийняттю президентських поправок опиралися. Але раптом передумали. Мережею вже поширили інформацію, ніби зговірливим Коломойського зробило затримання екс-заступника голови «ПриватБанку» Володимира Яценка. Це очевидна нісенітниця. Яценка затримало НАБУ, з яким ОПУ зараз в глибокому конфлікті. Будь це справді тиск з боку ОПУ, «Плюси» вже перетворювали б рейтинг Зеленського на решето. Очевидно, Ігоря Валерійовича привабили іншим.

Раніше міністрів призначала Верховна Рада, тобто сукупність представників народу, обраних народом у вищій законодавчий орган. Тепер Кабмін має право призначати тимчасово виконуючих обов’язки міністрів на невизначений термін з наданням їм усіх міністерських повноважень. Тобто, по факту, призначення міністрів Верховною Радою відтепер зведено до ритуалу. Хто ж буде міністрами тепер?

Враховуючи те, як старанно Офіс президента обслуговує всіх топових українських олігархів, очевидно, хоч за ритуального схвалення ВР, хоч без нього міністрами будуть ставити осіб, яких погодять між собою топ-олігархи, вхожі до Офісу президента. По факту відучора в Україні остаточно оформлено диктатуру олігархів. З чим щиро вітаю всіх, хто обрав Зеленського у президенти 2 роки тому.

Додати можу лише одне. Вся світова історія свідчить. Влада, яка не спілкується з народом в стінах парламенту, буде змушена спілкуватися з ним на вулицях. Питання лише в тому, що саме стане пунктом неповернення.

Автор