Інструкція з демонтажу держави під прикриттям народовладдя

Іванна Климпуш-Цинцадзе

Слуги і «Довіра» в другому читанні таки проштовхнули законопроєкт про так зване народовладдя. Деякі експерти вже заспокоюють щодо тривожних норм, наприклад:

– про електронне голосування в часи кібер-війни,
чи тих питань, які можуть бути серед предметів референдуму:
– зміну території країни,
– відміну норм законів чи цілих законів.

Не можу погодитися з усіма заспокійливими аргументами, але навіть це далеко не всі питання до документа. Відкинувши політику, спробую про інше.

Читаємо лише сухий висновок Головного юридичного управління Верховної Ради, де зауваження до законопроєкту розписані на 27-ми (!!!) сторінках.

Юристи Парламенту чітко вказують:

«… наразі держава не в змозі гарантувати і захистити право голосу виборця, який захоче його реалізувати шляхом електронного голосування, від його спотворення чи навіть фальсифікації результатів голосування».

Це вже не кажучи про спотворений залежністю від олігархів медіа-простір та вплив агресорів на медіа в Україні…
Є в законопроєкті цікавий рядок:

«висвітлення офіційної позиції Президента України та Верховної Ради України про проведення всеукраїнського референдуму… не є агітацією всеукраїнського референдуму».

Це так само як намети під час місцевих виборів чи трансляція фільмів із Зеленським напередодні виборів?

Юруправління справедливо зазначає, що Парламент і Президент не уповноважені мати «офіційну позицію» щодо такого референдуму:

«за таких умов будь-яка «офіційна позиція» Верховної Ради України чи Президента України безумовно впливатиме на волевиявлення виборців, а отже фактично буде агітацією…».

Далі більше.

«Суб’єкти подання – прихильники та опоненти питання всеукраїнського референдуму – мають право на пропорційну частку кожної категорії керівних посад в окружних комісіях з всеукраїнського референдуму. Однак, така вимога не передбачена положеннями проекту…».

Тобто на місцях такі комісії зможуть утворювати лише з «потрібних» людей, а щоб не було кадрового голоду, перестрахувалися можливістю брати в комісії… судимих.
Судимих, Карл!

Знову цитую висновок Управління ВРУ:

«…здійснення повноважень члена комісії може бути покладено на особу, яка має судимість за вчинення умисного нетяжкого кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг або відбуває покарання у виді громадських робіт, виправних робіт, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю тощо за інше правопорушення».

А щоб таким «чесним» членам комісій було кому допомогти, то зі спостерігачів знімається будь-яка відповідальність за втручання в процес волевиявлення:

«У разі порушення офіційним спостерігачем вимог пункту 3 частини другої цієї статті комісія з всеукраїнського референдуму, на засіданні якої присутній офіційний спостерігач, робить йому попередження».

Попередження, Карл!

Для особливо оптимістичних юристи тут же пояснюють:

«Таким чином, офіційний спостерігач, якому… заборонено заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) бюлетень для голосування, а також бути присутнім під час заповнення виборцем бюлетеня для голосування у кабіні для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування, може порушувати зазначені заборони без жодних юридичних наслідків».

Законопроєкт пробує дати визначення «питання загальнодержавного значення» (котре може бути предметом всеукраїнського референдуму) як «питання, вирішення якого впливає на долю всього Українського народу та має загальносуспільний інтерес». На думку юристів, це визначення є:

“дискусійним та таким, яке важко буде застосувати на практиці, оскільки завжди буде залежати від суб’єктивної оцінки”.

Ну, і як вишенька на тортик:

“всупереч конституційному припису порядок проведення референдуму буде встановлюватися не законом, а підзаконним актом, яким є рішення ЦВК”.

Тому не знаю, де люди беруть приводи для оптимізму. Мене цей документ лякає, бо він точно не про безпосереднє здійснення влади народом.

Це нашпигована чорними лазівками інструкція з демонтажу держави…


Ірина Геращенко

Аналіз закону Зеленського про референдум.

Мій прогноз: нас чекає парад популізму в 2022-2024, коли Зеленський і Ко спробують в такий спосіб наростити рейтинг перед майбутніми виборами.

І будуть вам референдуми в стилі «5 питань від президента» про скорочення депутатів, відрубування рук корупціонерам, чи хочете ви хороші дороги, за все хороше проти всього поганого.

Олігархічні телеканали, освіта імені Шкарлета, відсутність критичного мислення в великої кількості населення і готовність підтримати що завгодно за пакет гречки допоможуть сформувати необхідну думку.

Й зав’язне країна в цій імітаційній рутині, замість рухатися вперед.


Михайло Забродський

Вчора Верховна Рада протягом одного дня відпрацювала всі працевтрати за час вимушеної перерви в роботі. А якщо вести мову про правлячу монобільшість, то і за майже півтора роки, які пройшли після президентських виборів.

Передовий загін народних обранців в складі монобільшості, групи, яка бореться за наше майбутнє, і декількох позафракційних депутатів більшістю голосів, за відсутності підтримки інших політичних сил, прийняв історичне рішення про прийняття в цілому славнозвісного Закону про народовладдя. Незважаючи на пафосну офіційну назву закон більш відомий широкому колу наших громадянам як Закон про референдум. Так, мова саме про нього. Здається все логічно і природно. Президентською більшістю виконана ще одна передвиборча обіцянка президента.

Спробуємо розібратися, що віднині робить обов’язковим для виконання всіма громадянами і державними органами зазначений Закон. Зупинимось лише на трьох найбільш принципових його елементах.

По-перше, схвалений текст Закону не забезпечує рівних умов для прихильників та опонентів питання, яке винесене на всеукраїнський референдум. Він прямо визначає преференції лише для політичних партій, які утворили депутатські фракції у ВРУ, під час формування окружних та дільничних комісій з референдуму, а також в питаннях контролю за виготовленням бюлетенів для голосування. Інші, втому числі й впливові, національні політичні сили будуть позбавлені такої можливості. Що це може означати? З одного боку, це спроба зберегти хоч якийсь вплив на процес з боку Парламенту. З іншого, ні що інше як пряме намагання “замкнути” політичне життя країни, зокрема в розрізі найважливіших питань, що виносяться на референдум, лише в межах правлячої політичної сили та її сателітів.

По-друге, окремі положення Закону зазначають, що:

“текст законопроекту про втрату чинності законом України… не може бути змінений після його затвердження більшістю зареєстрованих учасників зборів щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою”.

Таким чином Верховну Раду України та її органи загалом усунуто від процесу опрацювання проекту закону, що виноситься на референдум, як з точки зору змістовного аналізу, так і в частині перевірки викладення тексту відповідно до усталених правил законопроектної техніки. І це не просто зауваження щодо запобіганню “крючкотворству” або застосуванню брудних парламентських технологій! Це пряме потурання можливому подальшому перешкоджанню вступу закону в дію або його блокуванню.

По-третє, Законом, серед іншого, серед питань, що можуть бути винесені на всеукраїнський референдум, зазначене питання про ЗМІНУ ТЕРИТОРІЇ України, рішення про яке затверджується простою більшістю виборців, які взяли участь у голосуванні. В той же час згідно з пунктом 32 частини першої статті 85 Конституції України надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів України є предметом виключної юрисдикції парламенту. Але відтепер питання про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України, прийнятого Верховною Радою України, потребуватиме затвердження на всеукраїнському референдумі, що прямо суперечить Конституції! Можна легко уявити, яку загрозу територіальній цілісності потенційно несе в собі зазначене положення.

Додатково, не зважаючи на прямі застереження Венеційської комісії та Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, які рекомендували виключити з проекту Закону положення про електронне голосування, відповідні пропозиції правок були відхилені профільним комітетом і не знайшли належної підтримки в сесійній залі. Таким чином схвалений Закон передбачає запровадження електронного голосування на всеукраїнському референдумі попри відсутність чітко визначених прозорих процедур! Так, наприклад, не зрозуміло, як саме відбуватиметься електронне голосування, яким чином ідентифікуватиметься особа виборця, як забезпечити таємність такого голосування та інше. За таких умов держава не в змозі гарантувати і захистити право голосу виборця від його спотворення чи навіть фальсифікації результатів голосування, що ставить під загрозу реалізацію виборцями їх права! До речи, практику відмови від електронного голосування в умовах постійної кіберзагрози вже застосовували декілька провідних країн Європи. Вочевидь нам до вподоби виключно наш власний гіркий досвід…

Можливо, найближчим часом нас чекає непроста, суперечлива і… захоплююча процедура імплементації нового закону. Приймався-то він здається не “для галочки”. Будемо чекати. А ще будемо пам’ятати, що кожен народ гідний тієї влади, яку він обрав…


Володимир Ар’єв

Вчора ВР відкрила двері охлократії та олігархократії вкупі. Бо те, що подано під соусом «народовладдя», насправді руйнує демократичний процес і конституційний устрій.

Референдум тепер може приймати рішення щодо законів, хоча в правових державах такого немає і близько.
Референдум може скасовувати закони, хоча в правових державах це прерогатива правників у відповідних судах, які трактують конституційне право.

І це далеко не всі «іновації»!

А тепер уявіть, що всіх експертів, фахівців, які беруть участь в роботі над законодавством, замінить телевізор. Який контролюють здебільшого олігархи.

Уявили? От і добре. Тому цей закон просто зобов‘язаний бути скасований Конституційним судом в частинах, де він грубо суперечить основному закону. Або олігархи з обробленим охлосом тепер не лише обиратимуть клоуна президентом, а й будуть ухвалювати закони. З таким самим результатом для народу і для них самих як зараз, коли народ стрімко бідніє, а коломойські та ахметови отримують профіт за профітом.


Helgi Sharp

Во время обсуждения законопроекта о Всеукраинском референдуме Рада провалила поправку, согласно которой, на обсуждение нельзя будет выносить вопрос об уменьшении территории Украины.

Сам референдум может назначить парламент (моностадо), и теоретически на него смогут вынести вопрос об уменьшении территории украинских земель.

Ещё раз хочу подчеркнуть, что прямое народовластие – утопия, и его внедрение в слабых демократиях очень опасно. Процедура любого общегосударственного референдума в случае её подконтрольности номинальному большинству и непрозрачности проведения, открывает широкие возможности для манипулирования и легитимизации решений, выгодных Коломойскому, Зеленскому, а через них и Путину. В частности, это касается Крымско-Донбасского кейса.

Напомню также, что во многих странах (например, в Германии) общенациональные референдумы под запретом.

Нынешняя власть, ежедневно теряя поддержку, настолько торопится, что продавливает антиукраинское законодательство в ускоренном режиме.

Одна надежда на Конституционный суд, но с учётом того, кто там засел… В этой ситуации даже Шарп не зарядит вас оптимизмом. Разве что дядюшка Сэм…

Гіфка © Fill Feaouill


Валерій Прозапас

74% українців вважають, що країна рухається в неправильному напрямку, а “слуги” проштовхують закон про “референдум”.

Ну що ж, їхні економічні “реформи” закінчилися крахом.
“Борьба за мір” – приниженням армії та втратою авторитету держави в світі.
Обіцянки “посадіть корупціонерів” – наступом поліцейщини та поверненням мафіозної системи.

Чим обернеться “народовладдя” під час війни та наступу реваншу, спрогнозувати неважко.
“Хуже будєт”, але це тільки справедливо, – може, наступного разу обиратимуть не клоунів.


Юрій Бірюков

Народовладдя…

Понимаете, наш мудрый народ умудрился избрать Верховным Главнокомандующим воюющей страны клоуна… отставить… шоумена. Ага, мудрость прям прет.

И теперь народовладдя решили расширить и углубить, причем это сделали по законопроекту свадебных фотографов.

Твою дивизию.


Андрій Смолій

Зелена Рада проголосувала «за» Закон про референдум. 255 голосів. Абсолютно сирий і недолугий законопроект, що має масу недоліків та небезпек, тепер ухвалений остаточно. Що це означає?

Перше. «Референдуми» від Зеленського – це пряма загроза державності, зважаючи на те, як стрімко набирають обертів проросійські сили в Україні, та, головне, наскільки міцнішає російський інформаційний простір імені Медведчука. В цей же час завдяки діям влади державна система та інституції деградують та стають нездатними чинити опір агресії як всередині країни, так і ззовні.

Друге. Згідно з цим «законом», реалізувати його зможуть лише потужні фінансово-олігархічні групи або сама ж влада. Як у нас «реалізовують» різні опитування, вже було продемонстровано на виборах 25 жовтня. Маю на увазі так звані «5 запитань», що по суті стали великою аферою та брехнею.

Третє. Подивіться на сайт президента та на якість петицій. А головне на те, як влада реалізує самі петиції. Та ж петиція щодо закону «про колабораціонізм» просто ігнорується другий місяць.

У «референдуми» Зеленського можна буде запакувати що завгодно. Від питань Донбасу та війни до російської мови, від скасування певних посад до ліквідації інституцій. Зважаючи на те, в чиїх руках ЗМІ, все це дуже небезпечно.

Тепер маємо ще одну загрозу під час війни.
Куди вже гірше?


Елена Подгорная

Про референдум. Это закон Зеленского, и парламент поддержал его в целом большинством голосов (255 штук).

Предметом всеукраинского референдума могут быть вопросы:

  • об утверждении изменений в разделы I (Общие положения), III (Выборы и референдум), XIII (Внесение изменений в Конституцию) Конституции;
    *сразу обращаю внимание на вот это – “внесение изменений в Конституцию.” Позволить нашему избирателю менять Конституцию под влиянием телевизора от олигархов – ну такое себе рисковое дело…
  • о решении вопросов общегосударственного значения;
  • об утверждении закона о ратификации международного договора, предусматривающего изменение территории Украины;
    *вау! Жир – да?
    Нардеп Матусевич предлагал внести правку, что если на референдум будет выноситься вопрос об изменении территории Украины, то чтобы речь шла только о ее увеличении. Но правку не внесли.
  • о прекращении действия закона Украины или отдельных его положений.

На референдум нельзя выносить вопросы:

  • противоречащие положениям Конституции Украины, общепризнанным принципам и нормам международного права, закрепленным в первую очередь Общей декларацией прав человека, Конвенцией о защите прав человека и основных свобод, протоколами к ней;
  • направленные на ликвидацию независимости Украины, нарушение государственного суверенитета и территориальной целостности Украины.
    *и как тут пляшет вот это:
    “на референдум можно выносить вопрос об утверждении закона о ратификации международного договора, предусматривающего изменение территории Украины”, создание угрозы национальной безопасности Украины, разжигание межэтнической, расовой, религиозной вражды?;
  • относительно законопроектов по вопросам налогов, бюджета, амнистии;
    *хитрые какие. Знают, что мудрый нарид первым делом ломанётся налоги и сборы отменять. 🙂
  • отнесенные Конституцией Украины и законами Украины к ведению органов правопорядка, прокуратуры или суда.

На референдум одновременно может быть вынесен только один вопрос, который сформулирован чётко, понятно, не должен допускать разночтений и вводить избирателя в заблуждение.

Для того, что бы референдум состоялся, на нём должны проголосовать не менее 50% избирателей.

Референдум про изменения в Конституции и референдум по народной инициативе может назначать президент. А референдум про  изменения территории Украины – Парламент.

Вот как ни крути этот закон, всё равно получается 3,14дец.

Так что мой комментарий остаётся в силе – с народными республиками вас, господа, пані та панове…


Олексій Осипенко

Вот сейчас Вова выждет полгода где-то и объявит какой-нибудь референдум.

Тогда интеллектуальное большинство припрется на него и проголосует так, как ему велит его вековая народная мудрость.
И все станет плохо.

И тогда Вова (или кто там будет сидеть на Банковой) объявит второй рефенедум, чтобы исправить результаты первого.
И все станет еще хуже.

А виноват будет Порошенко. Потому что, во-первых, это он Зеленского к власти привел, а во-вторых, потому что почему путч не устроил, и нарид от самого себя не спас?! Мало крови народной попил этот упырь?!


Гліб Бабіч

Все просто. І вам про це вже не раз говорили. Закон “про народовладдя” – просто чергова (але велика) віха на шляху знищення України. В найнадійніший спосіб – шляхом передачі її в руки сил, оріентованих на головного ворога.

Простий план дає деякі збої, завдяки чому нам стає видно “підкилимну” частину процесів. За цим планом всю брудну роботу і всі “зашквари” повинна взяти на себе монокоаліція і “найвпливовіший”. Саме тому у ОПЗЖ було таке собі “вільне голосування”. Де 7 утрималися та аж 15 проти. Ну, для своїх виборців у них є аргумент. Вони хотіли, щоб в законі були прописані ще й регіональні референдуми (привіт ДНР! Як живеш, ЛНР?). А ще їм немає ніякого сенсу палитися. Якщо (коли) прийде їхній час, вони скажуть “не ми цього хотіли – ви хотіли”.

Владна “партія тих, хто йдуть до прірви”, панікує і шле сигнали ОПЗЖ про готовність до злиття в будь-якому з екстазів. Ось і новоспечений “рот влади” Арестович слідом за майстром контекстів Арахамією говорить про те, що партія Бойко – дуже українська партія.

І відкриття нових справ на Порошенка та Байдена (перше – звично і смішно, друге – суіцидально), і виграш Портновим суду першої інстанції по знищенню згадок про Майдан із шкільних підручників саме з цієї обойми.

Просто одні готові перестати “працювати під прикриттям” і об’єднатися з другими.

Але “другим” це не потрібно. “Більшості” давно видали лопату. І її завдання закопати себе самим і взяти на себе всю повноту “народного гніву”. А заодно й вирити фундамент для того, що побудують “нові українські патріоти” з російським ухилом.

Що до закону, ви вже бачили сто детальних аналізів. Там теж просто.

Народу пропонують замінити парламетаризм із завжди поганими депутатами (бо пишуть якісь дурні закони) на “пряме управління”. Найчеснішими, чистими і все знаючими людьми – усередненим народом. Якими тепер легко буде маніпулювати будь-якій владі. Яка зможе виносити потрібні їй питання, минаючи номінальний парламент. Маніпулюючи привченими до маніпуляцій людьми. І підтасовуючи результат в незрозумілому “електронному варіанті”.

А наявність головного пункту “про зміну території” – найпростіше питання. Якби територію не збиралися “змінювати”, цього б пункту взагалі ніколи не виникло б, навіть в самому ідіотському законі. Є простий розрахунок на максимально можливий результат таких референдумів. Якщо завтра винесуть перше питання “Чи хотіли б ви визнати “незалежність” Донбасу і виключити його зі складу України, і війна відразу закінчиться?”, захоплена більшість заволає “Тааааак!”. А коли післязавтра їм запропонують офіційно відмовитися від Криму в обмін на дешевий (на якийсь час) газ із Росії та зменшення комуналки, крик “Таааак!” буде ще голосніше.

Десь там, в зовнішньому світі, тихо знімуть санкції з росії, і чудовисько розправить плечі. А всередині країни перестане існувати народ і будь-які зачатки Нації. Залишиться керований “охлос”, що пожирає власну країну та себе. Якому будуть підкидати смачні ідеї. Від “відняти і поділити” по волі народу до оголошення поза законом будь-якої частини суспільства за будь-якою ознакою.

Це все вже проходили протягом тисячоліть. І тільки ми прийшли до цього в найбільше просунуте століття.

Все питання в тому, що у них залишилося мало часу. І цей закон має відновити і консолідувати розпливчатий електорат. Який повинен “докошмарити” владу на “майданах за миску”, після чого кермо можна прибрати до рук “російської української опозиції”.

А плюсом є те, що до свідомої та по-справжньому української частини суспільства поступово доходить необхідність залишити захоплюючу гризню між собою і повернуться на бойові позиції. Тим більше що навіть статистика говорить про те, що маятник впевнено рухається на нашу сторону.
І наша консолідація важить на порядок більше умовної “консолідації” будь-якої “умовної” більшості.
І відкотити і виправити все, що навернув це цирк, ми теж зможемо досить швидко.

Біда тільки в тому, що більша частина з Нації здатна на дії тільки тоді, коли спільний корабель зануриться вже наполовину і почне черпати воду бортами. Правда, ми вмудряємося виплисти і тоді. Правда, в цей раз в нашому борті вже не колупають, а рубають грунтовну діру. А скоро спробують підірвати наш корабель під три чорти. “За бажанням пасажирів корабля”. Той, хто змирився з напівзатопленим станом, обов’язково піде на дно.

Так що не дивуйтеся, що відбувається. Дивуйтеся тому, як ми це все допустили.
І ще. Всім прихильником “негайних дій” і криків “Доки?”.
Про що ви? Я вам на військовій мові скажу (і це не про переворот, пане майоре). Там, де можливо діяти тільки силами умовного батальйону, силами умовної роти нічого не вийде. Крім героїчної загибелі роти.
А нас поки і роти не набереться.
Подумайте про це на дозвіллі. Без референдуму.

* * *

У моєму ранковому пості про “торжество референдуму” окремо варто відзначити коментарі про “ви нагнітаєте” і “ви лякаєте”.

Гаразд, любі мої. Я ще навіть не починав.

А ось тепер, вибачте, інсайд, якому я повністю довіряю.
В одній мононкоаліцїі після прийняття “Закону про народовладдя”активно обговорюється можливість першочергового винесення на референдум …
…барабанний дріііііб. …
ТЕКСТУ НОВОЇ КОНСТИТУЦІЇ. Повністю переписаної. Без всієї цієї нудної недоторканності Основного Закону і пов’язаних з цим обмежень.
Це ж нічого страшного, правда?

А далі не нагнітаю. Кожному буде дано по мірі його уяви, тверезості та реалізму.
Насолоджуйтесь.

Автор