З 23 листопада обов’язки міністра енергетики покладені на заступника Юрія Бойка. Таким чином він помінявся позиціями з попередницею Ольгою Буславець – вона стала першою заступницею. Судячи зі слів самого нового керівника Міненерго та експертів, вже незабаром варто чекати зростання тарифів на електричну енергію. Радіо Свобода аналізує, в якому стані Бойко «успадкував» енергетичну галузь.
Що відомо про нового очільника Міненерго?
- Юрій Бойко став заступником міністра у травні 2020 року.
- Доти і з жовтня 2014-го він працював заступником директора державного підприємства «Енергоринок». До початку 2019 року воно мало функції оптового постачальника елетроенергії.
- Закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «Автоматичне управління електроенергетичними системами», згодом – Міжнародний інститут менеджменту (бізнес-адміністрування) та Львівський національний університет імені Івана Франка («правознавство»).
- Юрій Миколайович Бойко – майже повний тезка Юрія Анатолійовича Бойка, який очолював Міністерство палива та енергетики з 2010 по 2012 рік, а зараз є співголовою фракції «Опозиційна платформа – За життя» в парламенті.
Поточний стан речей: газ, транзит, вугілля, нова модель для ринку електроенергії
Україна увійшла в опалювальний сезон з рекордними запасами газу. 5 листопада «Укртрансгаз» повідомив, що накопичив 28,3 мільярда кубічних метрів у підземних газосховищах. З цього обсягу 18,3 мільярда належать українським компаніям. Цього, за твердженням оператора, достатньо для опалювального сезону. За оцінками «Укртрансгазу», протягом року українські компанії зазвичай використовували 7,6-12,5 мільярда кубічних метрів палива з ПСГ.
За даними державної компанії, станом на 1 листопада запаси природного газу в підземних газосховищах (на підконтрольній уряду території) становлять 28,1 мільярда кубічних метрів газу, що на 30% перевищує показники минулого року. Торік «Нафтогаз» повідомляв про 21,6 мільярда кубічних метрів газу в запасах на початок опалювального сезону – цей показник теж був визнаний рекордним.
Під час свого першого онлайн-брифінгу Бойко згадав запаси газу, але нагадав, що хоча ціна визначається ринковими умовами і відтак може коливатися.
«Ми будемо вести діалог з «Нафтогазом» щодо можливості згладженої і виваженої політики в частині ціноутворення, але повторюся: на сьогодні тільки теплокомуненерго отримують газ по спеціальній ціні, весь інший ринок працює за ринковим механізмом», – сказав він.
Читайте також: В.о. міністра енергетики: заборгованість перед «зеленими виробниками» становить близько 9 млрд грн
Газопостачальна компанія «Нафтогаз», своєю чергою, задекларувала, що її тариф для її покупців у грудні не зміниться порівняно з листопадом.
А от із транзитом газу не все так добре. «Оператор газотранспортної системи України» на початку листопада відзвітував про 45 мільярдів кубічних метрів газу, які через українські потужності потрапили до Євросоюзу та Молдови. Це, зазначають у оператора, на 45% менше, ніж за аналогічний період 2019 року – 81,5 мільярда кубічних метрів.
«Ключова причина скорочення обсягів транзиту у порівнянні з попереднім роком – запуск нових газопроводів в обхід України, якими російський газ транспортується в Європу. Відповідно, це вплинуло на контрактні обсяги замовлення послуг у Оператора ГТС України», – йдеться в заяві.
Водночас в останню декаду жовтня середньодобовий обсяг транзиту сягнув 180 мільйонів кубічних метрів, що, за оцінкою компанії, перевищує показник 148 мільйонів з початку року.
В липні Міненерго затвердив план підготовки до опалювального сезону. За даними відомства, станом на 26 листопада теплові електростанції та теплоелектроцентралі мають у запасах 1,89 мільйона тонн вугілля. Минулого року на приблизно цей період – 21 листопада – показник становив 2,46 мільйона тонн.
У вступному слові перед журналістами Юрій Бойко сказав, що призначення було несподіванкою для нього самого. Говорячи про плани роботи, він назвав найбільш проблемним сектор електроенергії і зокрема вказав на борги перед виробниками енергії з відновлювальних джерел (ВДК), які сягнули близько 9 мільярдів гривень.
На відміну від газу, тарифи на електроенергію можуть зрости з початку 2021 року, вважає Бойко. Він пояснив, що загалом вартість транспортування електроенергії до споживача включає в себе тариф на передачу «Укренерго», тариф на розподіл оператора системи розподілу і на послуги постачальника, у випадку з населенням – постачальника універсальних послуг.
«Сумарно доставка вартує 1,03 гривні, а середньозважена ціна 1 кіловат-години для побутового споживача за останні два місяці статистично становить 1,04 гривні. Тобто, по суті, в рамках поточної моделі покладання спеціальних обов’язків (ПСО), за якою «Енергоатом» та «Укргідроенерго» продають електричну енергію для гарантованого покупця, а він перепродає постачальникам, які, власне, і здійснюють постачання для населення – по суті оплачується винятково поставка», – пояснив він.
Попередниця Бойка Буславець анонсувала запровадження фінансової моделі ПСО для ринку електроенергії. За словами нового очільника відомства, ця модель передбачає повністю конкурентні засади роботи ринку. При цьому ціна на транспортування електроенергії зросте.
«Якщо ринкова ціна близько 1,4 за кіловат-годину, додамо транспортування з 1 січня – 1,37, отримуємо 2,77. Продаємо за умовно 1,03 гривні. Різницю порахуєте самостійно, множимо на обсяг населення. Я ставлю питання: хто може знайти 65-70 мільярдів гривень для того, аби наторгувати електроенергії і віддати постачальникам, аби збалансувати їхню діяльність в рамках фінансового ПСО?» – риторично питає він.
Таким чином, для переходу на ПСО, міркує Бойко, спершу уряд мусить знизити обсяги перехресного субсидування.
Коротке посадове життя і проблеми ринку
Народний депутат від «Слуги народу» і голова комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус на запитання Радіо Свобода про те, чи контактував уряд із депутатами щодо затвердження кандидатури Бойка, послався на офіційну процедуру.
«Прем’єр-міністр робить подання по кандидатурі до парламенту, голова Верховної Ради розписує це подання на профільний комітет, комітет приймає рішення, і тоді в залі також приймається рішення… По закону не передбачається, що прем’єр-міністр має проводити якісь консультації», – відповів парламентар.
Українська енергетика увійшла в зону турбулентності півтора роки тому, констатує експерт в галузі Юрій Корольчук. Він вважає, що Ольга Буславець взяла на себе частину відповідальності за ситуацію, коли погодилася очолити відомство в період скорочення споживання електроенергії через епідемію та приріст «зеленого» виробництва енергії.
«Певною мірою треба було шукати компроміс між всіма учасниками ринку, це той же Ахметов, Коломойський, Пінчук, на ринку газу – той же Фірташ. В нас їх люди часто називають олігархами, але це люди, яким належить частина майнового комплексу, який задіяний у виробництві електроенергії. Тому з цим треба працювати. Тому вона свою роль виконала на тому етапі, який був необхідний», – припускає він.
Водночас кардинальної зміни ситуації в галузі зі зміною в.о. міністра Корольчук не очікує. Крім того, він очікує, що Бойко доведеться почати роботи з непопулярних реформ – до таких можна віднести й збільшення тарифів на електроенергію.
«Якщо він про це вже говорить, то він не каже щось нове, в тому середовищі вже є розуміння – тарифи треба було підвищувати ще два роки тому назад. Це все, що зараз озвучується чи буде озвучене ним – це радше констатація факту».
За оцінкою експерта, основна проблема полягає в стані мереж – їх по Україні 1,1 мільйона, і 90% цієї довжини, стверджує він, вже зношені. Повна заміна обійшлася б у 40 мільйонів доларів, яких в уряду немає. Відтак ціну для побутового споживача Корольчук слідом за головою Міненерго називає занизькою.
Замість 90 копійок має бути ціна десь 1,5-2 гривні. Те, що більше 100 кіловат – грубо кажучи, замість 1,68 має бути 2,5 гривніЮрій Корольчук
«І 1,68 гривні за кіловат, і 90 копійок вже не відображають економічну ефективність виробництва електроенергії для населення. Замість 90 копійок має бути ціна десь 1,5-2 гривні, все залежить від того, як вони порахують. Те, що більше 100 кіловат – грубо кажучи, замість 1,68 має бути 2,5 гривні. Хоча з іншого боку той же ринок електроенергії має продукувати різні ліміти тарифів. Тобто нічний тариф взагалі має бути дешевий. Якщо туди вийде «Енергоатом» – так, він може продавати ту електроенергію населенню за великим рахунком і по 20, і по 30 копійок за кіловат, і виграють люди, які палять електричне опалення вночі», – каже він. Але одразу додає: навантаження на мережі вночі також вдарить по них в силу зношеності.
Електроенергетична галузь влітку цього року переживала кризовий період – скорочення споживання електрики через карантин наклалося на збільшення виробництва енергії з відновлювальних джерел. Компанія «Енергоатом» скаржилася, що атомні електростанції змушені вимикати блоки.
Читайте також: «Атомний вузол»: в Україні розгортається найбільша енергетична криза від початку незалежності – експерти
Іншою проблемою енергосектору, який очолив Бойко, Корольчук називає борги на ринку газу.
«Борги на ринку електроенергії величезні. Закон прийняли, але не випускають облігації внутрішньої позики, треба ОВДП випустити, щоб розрахуватися за попередні роки. Борги «Енергоатому», в них там 10 мільярдів попередніх і зараз 14 мільярдів, сумарно 24. «Зелені» мають борги, там достатньо. А по газу – взагалі, 116 мільярдів гривень боргів. В теорії законопроєкт є, він лежить у Верховній Раді про механізм ліквідації цієї заборгованості», – вважає він.
Скептичніше зміну керівника Міненерго оцінює президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
«Роблячи таку комбінацію чи як її назвати, я думаю, що влада хотіла продемонструвати, що вона веде певну кадрову політику. В чому суть цієї кадрової політики, думаю, лишається незрозумілим, як і в більшості інших кадрових рішень. Це просто, що називається, кадрова чехарда, яка, з одного боку, імітує певну бурхливу діяльність уряду таку показушну, а з іншого – демотивує всіх державних службовців незалежно від того, вони високого чи середнього рангу, оскільки показує, що їхнє посадове життя дуже короткотермінове», – ділиться думками Гончар.
Оцінюючи готовність паливно-енергетичного сектору до опалювального сезону, він зазначив, що відповідальність за підготовку лежить передусім на профільних державних компаніях, а не міністерстві.
«З урахуванням наявних запасів газу і генеруючих потужностей в електроенергетиці, навіть якщо буде холодна зима, то якихось особливих проблем не проглядається на горизонті. Це заслуга держкомпаній енергетичного сектору в першу чергу. Ну а міністерство... в нас якось влада живе в одному такому просторі своїх владних реалій, а компанії працюють в реальному секторі економіки. Тому і бачення урядовців і менеджерів великих компаній часто не співпадають», – міркує експерт.
За оцінкою президента «Стратегії XXI», підвищення тарифів на електроенергію перезріло.
На початку місяця «Бізнес.Цензор» поширив заяву Міністерства фінансів про те, що воно не бачить можливості закласти в проєкт бюджету на 2021 рік виплату компенсацій виробникам ВДЕ – йдеться про 3,86 мільярда гривень. Крім того, Мінфін застеріг Міністерство енергетики від розміщення ОВДП для цих цілей.
Відповідаючи на питання Радіо Свобода на брифінгу щодо цієї ситуації, Бойко зазначив, що проєкт бюджету ще не ухвалений, і його відомство сподівається на співпрацю з народними депутатами.
«Розуміючи ключову роль Мінфіну, ми розраховуємо на підтримку депутатів, ведемо активну роботу. Без бюджетної підтримки буде досить важко збалансувати ринок електроенергії, але альтернативні рішення є. Якщо буде остаточна відмова, значить, будемо переглядати фінансування ринку в цілому», – сказав очільник Міненерго.
Гончар, коментуючи це питання, висловлює переконання, що уряд наразі не має готового рішення. На питання, чи йдеться про перспективу грошової емісії, експерт зауважує, що для цього існує не одна передумова:
«В принципі, багато речей, не тільки в секторі енергетики, коли ми говоримо про відновлювальні джерела, вказують на те, що в уряді, у владі в цілому, на Банковій в думках включили друкарський станок. Тому що зобов'язань по виплатах багато, грошові податкові надходження скорочуються внаслідок скорочення економічної активності через коронавірус, зовнішніх запозичень зробити не можна, тому що залишається? Тому я думаю, що це питання невеликого часу, коли буде запущений друкарський верстат і в тому числі для цих потреб так само».
Що ж до Бойка, то Гончар сумнівається в тривалості його роботи – і справа не в його професійних компетенціях.
«Яким би він не був професійним, він просто потрапив у певний струмінь інтересів, який вивів його на ключову позицію, але, як ми бачимо з попередньої історії останніх півтора роки, цей вітер змін віє в різні сторони і один за одним викидає посадовців. Тому питання компетентності чи некомпетентності того чи іншого посадовця нічого не важить», – підсумовує він.
