Автор — Тимур Литовченко
«Договір, підписаний з Росією, не вартий паперу, на якому він написаний», — нібито сказав одного разу Отто Едуард Леопольд фон Бісмарк-Шенгаузен. Втім, якщо хтось захоче з’ясувати, де саме, коли і за яких обставин це було сказано (а головним чином — з приводу якого договору?..), то швидко стане очевидним, що «залізний канцлер» і національний герой Німеччини саме таких слів не говорив. Але що ж він тоді сказав насправді?! Адже диму без вогню не буває, хіба не так?..
«Ніколи не вірте росіянам, бо росіяни не вірять навіть самим собі», — нібито сказав Бісмарк початком Берлінського конгресу 1878 року. На той час він став першим райхсканцлером Німецької імперії. Достовірність цього вислову є спірною, однак тут вже відомо, де, коли, за яких обставин і з якого приводу висловився видатний німецький державник, політик і дипломат. І все ж таки, саме перший варіант вислову набув великої популярності в широких масах інтернет-користувачів. Хоча він є фейковим так само, як і мудрування Володимира Ульянова-Леніна про важливість пропаганди в Інтернеті.
Отож саме перший варіант вислову згадався після прочитання новини, джерелом якої є Міністерство закордонних справ України — https://mfa.gov.ua/news/ukrayinski-diplomati-vidnajshli-v-osmanskomu-arhivi-originalni-teksti-brest-litovskogo-mirnogo-dogovoru-1918-ta-ratifikacijnoyi-gramoti-getmana-pavla-skoropadskogo:
«Українські дипломати віднайшли в Османському архіві унікальні оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору (1918) та ратифікаційної грамоти Гетьмана Павла Скоропадського».
Читаючи цю новину, подумав я не тільки про те, що Брест-Литовський мирний договір, одним із підписантів якого була більшовицька Росія, і справді не вартував навіть паперу, на якому він був написаний. Адже минуло лише півроку, і цей документ втратив чинність. А вже в 1919 році Червона армія вдерлася на терени незалежної УНР — що заднім числом почало іменуватися в радянських підручниках з історії «гражданской войной на Украине». Тоді чого варта знахідка, про яку повідомило МЗС?!
Насправді, вартість її важко переоцінити.
По-перше, вислизнувши з лабет СРСР в 1991 році, нам досі буває важко подумки виходити за межі колишньої радянської імперії. Зокрема, якщо йдеться про історію, включно з архівною справою, то ми пригадуємо, які українські артефакти перебувають в Державному архіві Російської Федерації, в Центральному архіві ФСБ Росії, в Російській державній бібліотеці (Москва), Російській національній бібліотеці (СПб), в петербурзькому Ермітажі тощо. Однак зрозуміло, що українським вченим і дослідникам навіть доступитися до тамтешніх фондів найближчими десятиліттями буде… скажімо так — дуже проблемно. Не враховуючи того, що ці фонди час від часу загадковим чином стають жертвою пожеж чи інших прикрих напастей.
Між тим, прецедент зі знахідкою оригінального тексту Брест-Литовського миру та ратифікаційної грамоти Павла Скоропадського підтверджує необхідність активного дослідження архівів, розташованих в інших країнах. Наприклад, той-таки Османський архів налічує понад 90 млн документів. А враховуючи давню історію українсько-турецьких відносин, там можна відшукати ще не один приємний сюрприз.
По-друге, ці знахідки демонструють послідовність і передбачуваність української влади. Справді, Брест-Литовський мирний договір підписали представники Української Центральної Ради 3 березня 1918 року. Але внаслідок квітневого перевороту, з 29 квітня 1918 року УНР припинила існування, натомість була встановлена Українська Держава — гетьманат Павла Скоропадського. По суті, українську республіку змінила українська монархія. Тим не менш, ратифікаційна грамота Скоропадського підтвердила вірність міжнародним зобов’язанням, взятим його попередниками.
Й нарешті по-третє, історія цих документів зайвий раз підтверджує: війни виграються і програються, насамперед, на дипломатичному «полі бою». Так, Берестейський мир дозволив Україні (спочатку у вигляді УНР, потім — Української Держави, або гетьманату) вийти з І Світової війни. Окрім того, Російська Радянська Республіка (майбутня РРФСР) тим договором зобов’язувалася «…негайно укласти мир з Українською Народною Республікою і визнати мирний договір між цією державою і державами Четверного союзу». До того ж, територія України мала бути негайно очищена від усіх російських військ, а будь-яка російська агітація чи пропаганда проти уряду або громадських установ УНР — припинялася.
Однак Четверний союз (Німецька імперія, Австро-Угорська імперія, Османська імперія та Болгарське царство) ту саму IWW програли — отже, Україна опинилася на боці переможених і, в підсумку, була поділена й окупована на багато десятиліть. А це нагадує про необхідність дуже ретельно добирати міжнародних союзників. Особливо не слід забувати про це тепер, коли деякі «українські» політики (місце яких насправді за ґратами) ратують за перетворення нашої незалежної держави на «Київську губернію» РФ.
Ну, і про вартість паперу, на якому пишуться договори з Росією — не забуваємо також.
Найденные документы-это другой мирный договор без участия россии. В это-же время там-же шли другие переговоры с участием бооьшевиков, результатом которого и был подписан договор, известный как Брест-Литовский. Найденный договор не имел подписанта россию, но имел подписанта Османскую империю. И по этому договору УНР получила независимость под патронатом Германии.
Дякую за роз’яснення. Та в будь-якому разі, всі три імперії, що входили до Четверного союзу, програли І Світову війну. Брати їх в союзники за півроку до катастрофи, що насувалася невідворотно – то було погане дипломатичне рішення, за яке Україна дуже поплатилася. 🙁
В 1917 році зазнала катастрофи Російська Імперія, не в останню чергу в результаті війни проти Німеччини, Австро-Угорщини та Туреччини. Дії української влади були логічні і раціональні. Геть від Імперії та союз із переможцями цієї імперії.
За підсумками І Світової війни вижила Британська імперія. Отже, курс “геть від Московії” був вірним… Разом з тим, налагодити стосунки зі “старою англійкою” теж було конче треба.
Так, Британська Імперія тоді була б найкращим варіантом. Але Британія на той момент була союзником Росії, і думаю, противником розвалу Російської Імперії. Українським політикам потрібно було б геніями щоб заручитись підтримкою Британію і відстояти незалежність української держави. В новітній історії найкращими союзниками України могли би бути США, Британія, Канада, а ситуатвними союзниками-Польща, Туреччина, Ізраїль.
увы, Британия поддержала Польшу, но не Украину! их расчет не оправдался, за счет ресурсов Украины новый монстр стал опасным и агрессивным, и Польша со временем не справилась с функцией сдерживания большевизма. а вместе ( да да “бгатушки славяне” , ” за нашу и вашу свободу” и т.п.) могли б остановить империю зла!!!
Дуже актуальна стаття! Просто складно перебільшити її важливість. Дякуємо, шановний пане Тимуре! Хотілось би додати про прикінцеві рядки статті. Дай Боже, щоб іх почули ті, від кого залежать прийняття рішень, якщо вони мають вуха та мізки. Ну, а якщо мізків немає, то Бог їм суддя. Хоча стародавня мудрість каже, що за все людина має відповідати не на тому світі, а ще за свого життя.
та мізки.\\\\\\
какое противное словечко архаичное. может на староруськой писать лучше вообще? там кроме мизгов есть много чего. тьху. кривляются блин, просто замечаю это уб*жество уже и плююсь.
\\\\\\\\Дай Боже\\\\\\(как “дал” в 32-33-х и далее??)
\\\\\то Бог їм суддя\\\\\\\(как был “ссудьей” 40-ка детям, так “муд.ро” “судил” что разорвал их заживо?)
Чего ты тут “божаешь”, если тут не то что большинство, а даже Автор – не раб Яхве? Иди в храм и там кривляйся и камлай к одному из миллионов этих ссуществ(самому подлому, жестокому, завистливому и т.д.)
Не стоит так.
Да, слишком частое обращение к мудрости некой божественной сущности, то по неведомым причинам должна разгребать горы трупов и кучи проблем, обусловленных мерзопакостными свойствами собственно представителей рода человеческого, могут раздражать.
Поскольку таковые служат обоснованием ничегонеделания и даже никогданедумания вполне ощутимой (судя по нашим украинским выборам последнего времени, например) части человеческой популяции.
Это при том, что страны, где, кроме нахождения на определенной, отнюдь не доминирующей, позиции в социуме, религиозные догматы поощряют и ответственность и предприимчивость индивидуума, абсолютно четко видны впечатляющие достижения в качестве жизни населения.
То же время, страны, где можно наблюдать существенно иные отношения религии и социума, аж никак не могут похвалиться существенными достижениями в этом плане.
Зато в части агрессии против инакомыслящих там нет недостатка.
К великому сожалению, слишком уж большая увлеченность религиозными аспектами общественной жизни с неизбежностью приводит как минимум к отставанию в развитии.
Но наша мировоззренческая позиция не может оправдать агрессивной лексики в адрес тех, кто придерживается иных взглядов.
Хотя бы по той причине, что обсуждение реально существенных вопросов в таком случае уходит в сторону от разума, и становится контрпродуктивным.
Может вам лучше удержаться от раздачи “мудрости” ? Тем более , что в такой тональности только преподы политэкономии в совковых ВУЗах читали “краткий курс” .
Преподы политэкономии читали политэкономию, краткий же курс читали преподы по истории отой капэсэсэ.
Разница, должен заметить вполне существенная. Кстати, именно такой тональности я и не припомню. Все выглядело куда как более агрессивно
Что ж до раздачи, то каждый реагирует на грубость по своему.
Я предпочитаю такой способ.
Шановний Медж!
Як щодо Вашоъї поваги до інших тут присутніх?
Якщо у Вас поганий настрій – не треба його тут “вихлюпувати”.
Щиро дякую, якщо поставитеся з розумінням.
Медж. Твое место на мацковских ибинях.
П.С. Медж vs Parabellum?
Чуєш, шматою тхнуло?
То тварюки вишкір.
Для москалячой пихи
Вже мізки то надмір!
На моє глибоке переконання, Україна не повинна мати ніяких відносин із РФ, окрім дипломатичних. Ніяких економічних стосунків та повна інформаційна ізоляція України від РФ (реалізувати це на практиці тяжко, але потрібно намагатись це зробити). Це – питання виживання народу, держави та питання майбутнього. Бути чи не бути. Українцям варто вибрати таку стратегію боротьби яка існую в Ізраілі та у народа Ізраїлю.
Добросовестный перевод с немецкого фразы Бисмарка насчёт “цены бумаги” содержит смысл, едва ли не диаметрально противоположный тому, который сейчас принято обсуждать и комментировать. Причём авторский смысл того изречения, в его ПОЛНОМ и НЕИСКАЖЁННОМ варианте, скорее лестный для русских и России. Перестаньте уже дёргать фразы из контекста… Озадачьтесь, возьмите первоисточник, отработайте, разберитесь… Всё же доступно…
Исторически уже доказано, что эта фраза истинна – независимо от того, произнес ее впервые Бисмарк, или кто-то другой.
Здесь иногда Марку Аврелию приписываются высказывания об Интернете – и что?
Разумные люди понимают суть, а для стремящихся к разумности – такой “когнитивный диссонанс” является ступенечкой “для подумать”. Умышленно поставленным противоречием.
Так?
Шановний пане Андрію! В першому ж абзаці мого матеріалу сказано: “…швидко стане очевидним, що «залізний канцлер» і національний герой Німеччини саме таких слів не говорив”. Отже, шановний пан Игорь стукається у відчинені двері.
😀
Що тут зробиш!.. Є люди, які звертають увагу на виділені фрази і поспіхом строчать коментарі на кшталт: “Перестаньте уже дёргать фразы из контекста…” – хоча вони тим же самим і займаються! Є люди, які патологічно не дочитують тексти до кінця й раз-у-раз лають початок. Саме такі люди проявилися під 1-2 частинами мого минулого матеріалу “Evil empire” – бо якщо Ви звернули увагу, я дискутував лише з тими, хто дочитав до кінця (під 3 частиною), а під 1-2 частинами не відповідав нікому принципово.
😀
Отож ставтесь до подібних недоліків філософічно! Ідеальних людей не існує, а на “ЛО” зібралися наші. Звісно, тролів це не стосується… але про тролів подбає Andriy Moderator. Принаймні я на це сподіваюся.
😀
Шановний Тимуре!
Я сам був таким – молодим та гарячим (швидким на дії та рішення), та менш розумним.
Для всього свій час, і для кожного він свій.
Я з повним розумінням ставлюсь, з цієї точки зору, до кожного з нас – що кожному свій час.
А в нас є спільні ідеї, потреби та вимоги. Це нас об’єднує в спільних діях, де кожен діє своїми інструментами та можливостями.
Це нас взаємодоповнює. Шануємось та єднаймось, і діймо разом.
Запись оппонента в тролли – один из видов троллинга. И – да, что это вы сразу за модератора хвататься? Я что, какие-то контрреволюционные вещи тут рассказываю? Вам немецкий текст привести с гуглоподстрочником? Его есть у меня… Какие “открытые двери”, о чём вы? Скорее – болото беспросветное…
Вот нормальный английский перевод с языка оригинала. Немецкий надо искать. Так что пока вот:
“Do not expect that once taking advantage of Russia’s weakness, you will receive dividends forever. Russian has always come for their money. And when they come – do not rely on an agreement signed by you, you are supposed to justify. They are not worth the paper it is written. Therefore, with the Russian is to play fair, or do not play.”
Вам перевести, или сами Гуглём воспользуетесь? Ну и где здесь смысл о “никчемности договоров с русскими”, который на страницах этого паблика регулярно склоняет уважаемый верховный Автор? По факту имеем смысл практически противоположный расхожему толкованию, причём явно ПОЗИТИВНЫЙ для русских, и заключается он в заключении (прошу пардону) – в последнем предложении: “С русскими – или играть честно, или не играть вовсе.” Точка.
Приём.
http://www.softpanorama.org/Skeptics/Quotes/bismarck_quotes.shtml
They are not worth the paper it is written. – Они не стоят той бумаги, на которой написаны.
Это если я правильно понимаю написанное по-английски.
По сути, Вы согласны с этим высказыванием?
They are not worth the paper it is written. Therefore, with the Russian is to play fair, or do not play.
Они не стоят той бумаги, на которой написаны.
Следовательно, если с русскими не получается честно – то не иметь с ними дело вообще.
Так правильно?
Нет. Вы игнорируете вступление! )) Поймите, я не фанат “Русского мира”, не маргинал, не националист какой-либо нации. Не полковник ФСБ, куда меня уже здесь успешно произвели. Мне просто нравится НАУЧНЫЙ ПОДХОД. Потому что пропаганды – ЛЮБОЙ – уже вроде как наелся досхочу.
Имеем кусок текста. Заметьте – СМЫСЛОВОЙ кусок. Т.е. содержащий в себе законченную мысль. И вот из этого куска вырывается ОДНО предложение, и … перекладывается на злобу дня. И мне это активно не нравится. Вот и всё! Вот и весь мой троллинг…
В начале что сказано? ПЕРВОЕ предложение, вводное? Оно ведь задаёт тон всему абзацу! Так нельзя, граждане. А может и можно… Здесь ведь окоп. Ну, значит, не в кассу мои рассужденья…
Я вижу так: “Договор с русскими, ЗАКЛЮЧЁННЫЙ С ПОЗИЦИИ СИЛЫ, в конечном итоге не будет стОить бумаги, на которой написан. Русские всегда брали своё. И вот когда они придут за своим – не стОит полагаться на те бумажки с вашими подписями. С русскими – или играть честно, или не играть вовсе.” Это ОЧЕНЬ вольный перевод, “своими словами”, но при этом точно передающий МЫСЛЬ писавшего эти слова человека. Ну, то есть – Я в этом сейчас убеждён. Попробуйте переубедить! ))
Мораль вывожу такую: ЧЕСТНО с ними играть НЕ получится, потому что в этом мире – кто силён именно СИЛОЙ – тот и честен, тот и прав… А потому – НИКАК не играть не надо. И всё вам будет “по Бисмарку”…
Коротко: согласен.
Только, на будущее, прошу, пишите в дальнейшем текст ответа, используя кнопку Відповіcти.
Я, например, могу пропустить ответ на свой пост, если он не расположен в кластере под моим постом.
“Русские всегда брали своё. И вот когда они придут за своим – не стОит полагаться на те бумажки с вашими подписями. С русскими – или играть честно, или не играть вовсе” (с)
*****
Ай браво! Ай класно!
ОК, відкинемо Берестейський мирний договір, який втратив чинність з завершенням І Світової війни – бо її завершила не РРФСР… Два інші приклади:
1. Переяславські статті 1654 року Гетьманщина (Україна XVII століття) укладала з Московським царством (Росією XVII століття) НЕ з позиції сили, а з паритетних позицій. І що?! Москалі прийшли на українські терени і взяли НЕ СВОЄ.
2. Будапештський меморандум 1994 року, за яким Україна відмовлялася від ядерної зброї, а РФ стала одним з гарантів її безпеки. Й ось РФ (гарант безпеки) влаштував гібридну війну проти України, погрожуючи російською ядерною зброєю (починаючи з плану “Механічний апельсин”). Знов-таки почала відбирати НЕ СВОЄ.
І що?! Хіба Переяславські статті та Будапештський меморандум вартували паперу, на якому були написані?.. До того ж, в обох випадках московити брали ЧУЖЕ.
🙁 🙁 🙁
Якщо Ви вважаєте це “ПРОПАГАНДОЙ”, якою Ви “уже вроде как наелись досхочу” – хоча російською правильно було б сказати “уже вроде как наелись ВВОЛЮ”… Ну що ж, подумайте, чи в тому окопі Ви опинилися! Бо Вам, можливо, варто переміститися до тих, хто хоче “просто перестать стрелять” чи встановити вздовж українсько-російського кордону святковий стіл, за яким триватиме нескінченне свято “двох братніх народів”.
🙁 🙁 🙁
Ви знаєе, шановний Тимур, в додаток до Вашого допису мені просто хочеться сказати наступне.
Чхати я хотів і на трактування бісмарків і на всіх інших, хто так, чи інакше намагається навести уточнення на єрєфійців.
Станом на сьогоднішній день то є ворог. Ворог не тільки мій, як українця. Реальність показала, що ерефія являє собою ворога всього світу. Не залежно ані від віросповідання, ані від географії.
Застосування бойових отруйних речовин, відкрите глумління над принципами моралі, коли отой їх ватажок прямо заявляв, що будуть використовувати жінок і дітей для прикриття своїх бандитів.Погрози ядерною зброєю…
Чи не досить для розуміння суті цієї нечисті,
З якого дива тут дискутуються нюанси висловів, що мали міце (чи не мали його) сотню років тому?
З метою наукової коректності,?
Мені здається, що, в найкращому випадку, з причини нерозуміння того, що насправді відбувається.
Перепрошую, мабуть таки забагато емоцій.
Шановний Евгений О.!
!!!
Не важно писал ли Бисмарк эти слова, либо не писал. Писал или говорил их кто-нибудь иной. Фактом является то, что никакой договор с Россией ничего не стоит и ничего не значит ибо эта страна была, есть и будет недоговороспособной во веки веков.
Идеальный вывод!