Мусить прийти хтось інший (відео)

BBC News: Володимир Зеленський: якщо не закінчу війну, потрібна інша людина

Це просто велика ганьба.

Президент країни дає інтерв’ю найбільшому телеканалу Великої Британії BBC і розповідає про «поганого Порошенка». Велика частина діалогу – це «Порошенко вважає, що він президент», «Порошенко володіє телеканалами», «Порошенко розганяє брехню».

Зрештою, від незручних питань Зеленський просто зривається, переходить на нервовий та неврівноважений сміх та хамство.

Подивіться ці півтори хвилини і ви зрозумієте, що це не рівень президента найбільшої держави Європи. Він ганьбить себе та всю країну, адже Порошенко не президент вже півтора роки, а звітувати Зеленському немає про що. Лише підлі звинувачення, щоб прикрити повний провал всієї політики в Україні.

* * *

Зеленський так і не став президентом, не зрозумів, де він і як себе потрібно поводити хоча б для картинки. Він і досі перебуває в парадигмі «кварталу» та «розсміши коміка». Нормальне та гостре питання одного з найшанованіших журналістів світу викликало сміх та хамство. Стів Сакур ще ніколи не зіштовхувався з таким глибоким невіглаством та непрофесіоналізмом.

Проте де тому професіоналізму взятися? На початку 2019 року всі попереджали: ця людина не має жодного стосунку до держави, політики, громадської діяльності чи навіть елементарного патріотизму. Це людина, що сміялася з Майдану, знущалася з української мови та виставляла нас всіх забитими селюками порівняно з «інтелектуальними» росіянами.

Це ганебне інтерв‘ю, що немає нічого спільного з реальністю, – просто остаточний показник, що Зеленський за півтора роки так і не став президентом і на 1%. Він живе в своїй реальності, теплих ваннах олігархнічних ЗМІ та оточенні «слуг народу», які щодня приносять ще більш ганебні зашквари.

Тепер ми ще більше мусимо розуміти, в якій небезпеці держава і все суспільство. В якій небезпеці лікарі, вчителі, бізнес, культура, наука та вся державна структура.

Ви думаєте, це останнє «інтерв‘ю» такого штибу? Таких буде ще багато. Адже весь світ зрозумів, всі усвідомлюють масштаби провалу в Україні, тому питань до Зеленського ставатиме все більше, а Україна асоціюватиметься з країною «Розсміши коміка».

Когда Владимир Александрович изволит речи говорить или интервью давать ВВС, мне очень хочется стать сзади, взять в руки дрючок и 3,14дить по спиняке бубочку всякий раз, когда бубочка бреше.

– За 75 дней погиб всего один человек на Донбассе, – и хрясь по горбу дрючком.
– При Порошенко страна катилась в пропасть, – и еблысь с оттягом.

Но низзя.
Это не гуманно, несколько противозаконно, но самое отвратительное – это совершенно бессмысленно. Бубочка заболел на всю голову ровно той же формой ишемии головного мозга, которая перед выборами покосила его электорат: «Надо просто поверить». В Бубочкину борьбу с коррупцией, в то, что оно реально ведёт страну в ЕС и НАТО, в «прекращение» войны. А самое главное – в то, что оно само уйдёт, если не справится.

– Мы приняли закон об импичменте ©

Ну да, приняли. В обход регламента и с дичайшими нарушениями сделали так, что теперь для изменений в Конституции нужно 300 голосов, а для импичмента – 337. То есть президент у нас более защищён, чем основной закон. Прикрыли мудя листиком и скормили народу фикцию о кагбэ выполненном обещании.

– Экономические реформы у нас ©

Та базару нет, реформы – это хорошо. Но почему же, получив страну с ростом экономики, теперь катастрофически не выполняется бюджет, промышленное производство падает, флагманы украинской экономики вдруг перестали приносить прибыль, и в повестке дня всё чаще мелькает волшебное слово «эмиссия»?

– С коррупцией боремся! ©

Да щаз. Вам, кретинам, оставили независимое НАБУ и антикоррупционный суд, по итогу получив в бюджет аж 14 тысяч гривен от реализации имущества коррупционеров. Трудно ж бороться с коррупцией, возглавляя её настолько, что уже депутаты Европарламента охреневают в вежливой форме.
Единственный «коррупционер», с которым вы неистово боретесь, – это Порошенко. Ну как… боретесь… так, чисто нервы попортить. По принципу «не укушу, так хоть гавкну».

– Але ми йдемо за Мінськом. Є таке, треба, щоб Мінськ був трішечки гнучкішим. ©

Так он и был гнучким. При этом мы не отходили на запад, не сдавали позиции, не назначали в ТКГ старых коммуняк, не закидывали идеи про совместные «инспекции» с орками. А ещё реформировали армию, вводили новую систему питания и новые виды вооружения.
А ты, утырок, мало того что ни одной ракеты на Ольху и Нептун не заказал пока Оборонпрому, так еще и решил армию сократить почти на треть.

– Чесно кажучи, ми сьогодні вже стали партнерами НАТО з розширеними можливостями. Ми йдемо до НАТО. ©

«Не ВЫ, а МЫ». Ваши проклятые попередники постелили вам ковровую дорожку в НАТО и ЕС. В то время как ВЫ всячески саботируете этот вектор, покушаясь на независимость НАБУ, САП и НБУ и полностью просрав международную антироссийскую коалицию.

–  З США у нас є двопалатна підтримка України. ©

«Не у ВАС, а у НАС”. Была. Пока ты, дебил, не вляпался в скандал, до всирачки желая посадить Пороха.

– Впливати на президента незалежної України, ким би не була ця людина – я чи хтось інший – неможливо, навіть такій великій державі. ©

Да брось, родной. На тебя не влияет только ленивый. Я вообще удивляюсь, как у тебя во рту столько … тузиков одновременно помещается. Просто талант!

Знаете, можно еще долго писать и размахивать виртуальным дрючком. Но самое унылое в нашей Бубочке одно. Оно необучаемое. Оно до сих пор верит, что папа Вова Путин вернёт ему Донбасс и Крым по мирному соглашению.
Это 3,14дец, улиточка.
Это уже не слова президента Украины, это бред умалишенного. Как там называется заболевание, когда пациент теряет связь с реальностью и искренне верит в то, что сам себе придумал? А, вспомнила. Выборы-2019.

Було б добре, якби ОП підготували Зеленському інформаційну довідку про те, що закон України про засади зовнішньої та внутрішньої політики, який визначив наш курс до НАТО, було прийнято за часів президенства Кучми, коли країна, влада та й народ дуже і дуже спілкувалися з РФ і росіянами.

Наш шлях до ЄС і Альянсу визначається не бажанням чи небажанням з кимось спілкуватися, міжнародна політика – не дитячий садок. А стратегічними інтересами країни. НАТО – це не про спілкування, а про стандарти. В оборонній, безпековій сфері, в екології, антикорупційний, безпеці життя, в армії, в розмінуванні, в питаннях гендерної рівності. Інфантильність української влади дійсно вражає.

Я усвідомлено за вступ до НАТО десь з 1995 року. Та і з росіянами, навіть зараз, готова спілкуватися, наприклад, з Вікторією Івлєвою, яка підтримувала наших бранців в путінських тюрмах, чи Костею Котовим, який зараз в путінській тюрмі сидить за одиночні пікети на підтримку України.

А от в закінчення війни без перемоги над Путіним на дипломатичному фронті, без посилення української армії, без міжнародного тиску, санкцій до режиму кремлівської влади, без міжнародних судів над всіма причетними до окупації Криму і Донбасу – не вірю.

* * *

От був же успішний візит в Велику Британію, який готувався кілька років, коли ще команда Порошенка розпочала переговори про нову торгівельну угоду, коли велика і фахова група дипломатів довгий час працювала над активізацією взаємин. Але ніт, треба було дати інтерв‘ю…

Поки працюють дипломати і фахові інституції, можна виглядати пристойно. Як тільки залишаєшся сам на сам з камерою, й випирає самозакоханість, самовпевненість, інфантилізм, невігластво, некомпетентність, радянськість, дилетантство, невміння стримувати емоції, відразу видно, що король голий.

Але є і прогрес. Цього разу не встиг поскаржитися, що втомився .

Про теля та лева

Зеленський як вогню боїться давати інтерв’ю українським ЗМІ, але його помічники на кшталт Подоляка та Тимошенка із задоволенням пишуть йому методички для іноземних. Проте найстрашніше не те, що Зеленський ретранслює посили Єрмака – страшне, що він в них вірить!

І коли в нього питають, чому він призначив до ОП посібника Захарченка Олега Татарова, президент відповідає, що дану тему «порушують лише ЗМІ, якими володіє Порошенко». Мовляв, він (Порошенко) фінансує різні видання і не може заспокоїтися, що вже не президент.

Вже півтора роки минуло, як Голобородько розмахує своєю кіношною булавою, а Порошенко все ще сидить у нього кісткою у горлі. Настільки сидить, що наразі він дав команду до кінця року прибрати Венедіктову, якщо та не знайде щось нового на П’ятого президента. І це на тлі того, що в ОГПУ відверто зізнаються: справа Семочка розвалиться в суді, “нова” команда прокурорши, як і раніше, зачепитися особливо не має за що, а підготовлені свідки дають не ті свідчення, на які сподівалася Венедіктова.

Ще Зеленський у цьому інтерв’ю заявив про шлях до НАТО. На словах перед виборами не те ще заявиш, на ділі ж – мир в очах Путіна, Сивохо, Татаров, Єрмак, Маша Фокіна зі своїм дідом, кишенькове правосуддя, посадка патріотів, постійне порушення презумпції невинуватості та роззброєння армії.

І це на тлі того, що за останній рік відбулось падіння світових позицій України. Воно стало прямим наслідком брехливої кампанії проти “партії війни”. У країні, що чинить опір агресії військової наддержави, не може бути “партії війни” за визначенням. Україна не може звільнити окуповані території силовим шляхом. Але її збройні сили здатні сьогодні запобігти просуванню агресора, зробивши ціну такого просування неприйнятною для російського суспільства.

Таким чином в Україні існують тільки дві партії: партія опору агресії та партія капітуляції. Напередодні виборів хочу ще раз нагадати: постійне повторення колективним Зєрмаком кремлівської шпаргалки про таку собі “партію війни” на чолі з Порошенко є зрадою країни, яка бореться з агресором, і націлена на підрив системи її міжнародних союзів, в найтяжчих умовах створених українською дипломатією у 2014-19 роках.

Проте нічого у них не вийде. Тому що у людей, які п’ять років війни займалися тим, що зображено на першій світлині, кишка тонка обламати того, хто ці п’ять років робив те, що зображено на другій. Останні перемагатимуть навіть у меншості. Поки ж здоров’я Гетьману, якого сьогодні виписали з лікарні.

І останнє. Теля може лежати поруч з левом, але заснути не зможе. Хто лев, а хто теля, здогадайтеся самі.

Пробігся по інтерв’ю Зеленського BBC – його там добряче поганяли, грамотний зубатий журналіст (“HARDtalk” як-ніяк). Президент знову обіцяє завершити війну, або піти з посади:

“ВВС: Отже, якщо ви зазнаєте невдачі на посаді президента, ви підете і скажете своєму народу: “Знаєте, я зазнав невдачі, я більше не можу представляти вас?”

В.З.: Ви знаєте, це не є проблема для мене. Я одразу говорив, що я не чіпляюсь ні за рейтинги, ні за владу.
Якщо я не зможу закінчити війну, значить потрібно, щоб прийшла інша людина, яка спроможна закінчити цю трагічну історію між нашими країнами”.

Цирк. Так і досидить до кінця терміну, бо ж “завершення війни у процесі”. Або максимально “приморозять” лінію зіткнення і заявлять, що завершили. Із всеохопним перемир’ям же здебільшого так і прокатило.

Та для чого знову і знову давати обіцянки, реалізація яких не залежить від тебе від слова взагалі – риторичне питання. Піде він, ага, уже.

За означення агресивної наступальної війни РФ проти України як “трагічної історії між нашими країнами” – окреме питання.

Звичайно ж, ми у редакції читаємо всі інтерв’ю та дивимося публічні виступи Зеленського. І давно вже робимо це без особливих емоцій, так лікар незворушно дивиться розшифровку аналізів чи розглядає плівку рентгену.
Ми вивчаємо цю хворобу і шукаємо слабкі місця для атаки.

Ефір ВВС HARDtalk був найскладнішим пунктом програми перебування Зеленського у Британії. Ні попередні офіційні переговори, ні підписання пролонгованої угоди, ні навіть візит до подружжя Кембриджів в очах Зеленського не порівняні з інтерв’ю одній із найбільш рейтингових програм світу.

Що ж ми побачили, розуміючи, що ефіру передували багатогодинні репетиції та підготовка зі залученням усього, прости, Господи, інтелектуального потенціалу ОП?
На жаль, не злетів.

Він поплив на другому питанні. Бадьоро стартонув з переліку досягнень своєї каденції – їх у нього всього три, вже від зубів відскакують. Це закон про імпічмент, земельна реформа та антикорупційний суд. Лишаємо за дужками оцінку цих «досягнень» всередині країни, просто приймемо до уваги, що він ними хвалиться.
І далі заговорив про режим припинення вогню і мирне врегулювання на Сході.
Власне, на цьому все, інтерв’ю можна було завершувати.

Співрозмовник одним реченням зрізав Вову і повернув його з паралельної планети у нашу реальність. Яке припинення вогню, що ти несеш? 1400 порушень режиму тиші, починаючи з липня, зафіксовані ОБСЄ. Ти взагалі адекватний?

«Пане президенте, це не зовсім так. Миру немає, тиші немає… Ви стверджуєте, що обмін полоненими та припинення вогню змінили ситуацію. Насправді цього немає».

Вова здувся фізично, прямо в кадрі. Не знаю, як це можливо, але він поменшав, навіть щоки опали. Почав затинатися, йорзати, хіхікати, розмахувати руками, хапати себе за носа, косити поглядом… Подарунок для фізіономіста, жива ілюстрація до мови жестів і тіла, еталонний брехун.

Тоненька плівка, яка відокремлює Вовине свідоме від несвідомого, порвалася. І далі він уже говорив інстинктами. Про те, що вірить путіну. Про те, що ненавидить Порошенка. Про те, що страшенно боїться і крутиться як вуж на сковорідці, що молиться усім богам, аби тільки не заглиблюватися у тему американських виборів.

Треба сказати, що Стівен Сакур повівся досить компліментарно, він не став добивати лежачого.
Під час інтерв’ю не прозвучало питання про «плівки Деркача» і знамениту прес-конференцію, на якій Вова підтримав цього московського агента. Не згадали про справу вагнерівців. Не зачепили особу Єрмака. Нічого не запитали про справу Шеремета і про Ріфа, який уже майже рік сидить за гратами з прямої подачі Зеленського.

Є два пояснення такій поблажливості. Можливо, славетна медіа-акула просто злякалася, що Вова намочить крісло під собою, а меблі там добротні, заміна обійдеться недешево.
Або це продовження європейської політики по відношення до Зеленського персонально: ми все бачимо, все знаємо, тримаємо на гачку, при потребі вдаримо з усіх калібрів. Час для удару ще не настав, тому будь чемний, не дратуй нас.

І наостанок. Ми не раз зауважували: пряму брехню Зеленський завжди починає словами «чесно кажучи».

Зеленський відвідав Лондон та дав інтерв’ю для програми BBC HARDtalk. Вгадайте, про що він говорив.

Правильно! Більшість часу він присвятив Петру Порошенку.

Розумієте, що в очах іноземців Зеленський постійно порівнює себе з політичним опонентом, але виглядає гірше за нього. Є об’єктивні показники — падіння економіки, інвестицій, виробництва, поступки країні-агресору тощо. І саме про це його питає ведучий, але натомість чує скиглення про п’ятого президента.

Замість того, щоб рекламувати Україну та запрошувати інвесторів Зеленський грає роль ображеного підлітка, який ніяк не може стати дорослим. Хоча, можливо, це не роль, а реальна його особистість.

Зараз взагалі не важливо, ЩО саме ти говориш. Важливо, ЯК ти це говориш.

В одній книжці Стівена Кові мудрості більше, ніж у всьому Ютубі разом взятому. Але люди не хочуть чути, ЩО говорить Кові. Бо Стівен – старий лисий мужик. Людям більше подобається, ЯК шепоче всяку фігню і шкребе нігтями флакончики зі спреями спонсорів дівчинка-підліток. І 14-річна Маккена Келлі має 2,5 млн підписників.

Тому є великим перебільшенням вважати, що зараз виборці Зеленського почують його брєд і відвернуться. Не відвернуться. Виборцям Зеленського глибоко по-барабану, ЩО саме говорив Зеленський в інтерв’ю британському журналісту Стівену Сакуру. Тим більше байдуже, ЩО викрив цим інтерв’ю Сакур, і ЩО ніколи не питають у свого президента українські журналісти.

Все, що має значення для виборця, – ЯК жваво та переконливо Зеленський говорить. ЯК складає губки бантіком, а брови доміком. ЯК з ним ввічливо, як з дорослим, спілкувався журналіст. Значить, все правильно робить, значить, молодець.

---

Журналіст ВВС Вовіку про Татарова:
– Ви призначили людину причетну до насилля на Майдані заступником голови свого офісу.
– Це все ЗМІ Порошенка розганяють.

ВВС – ЗМІ Порошенка?

– Ви не виконали обіцянок, не побороли корупцію.
– Але ж пройшло всього півтора роки! Дайте ще часу!
– Генпрокурора ви звільнили, бо за півроку не показав результати, а собі просите часу?
– Ееее….

Картіна маслом. Професійний журналіст і справжнє інтерв’ю замість теплих ванн, що влаштовують наші журнашлюхи, і клієнт поплил.

А я нагадую: це головний дипломат нашої країни. Ось так він і на міжнародних переговорах наші інтереси відстоює.

---

Подивилась інтервю Зеленського BBC.

24 хвилини викручування та подекуди відвертої брехні, яку не витримував навіть Стівен Сакур та намагався повернути його до реальності, уточнюючи запитання і наводячи конкретні факти щодо питань про повернення територій, про “режим тиші”, про боротьбу з корупцією.

Дивнуватий сміх Зеленського на питання про втрату довіри людей і рейтингу з 73% до 35%. Мені здалося, що Зеленський просто вперше в своїй теплій ванні почув, що у нього саме такий рейтинг наразі. Що ж, добре хоч британці повідомили.

Ну і останні слова Зеленського у інтерв’ю: “А в кінці Ви стали посміхатись, це добре”.
Він просто так і залишився коміком. І це факт.

---

Многие удивлялись нервному смеху величайшего потерпевшего во время интервью ВВС. А ничего удивительного, если немножко заглянуть за кулисы визита бедоносца на туманный Альбион. Там эту квинтэссенцию украинского жлоба не по головке гладили и даже не велосипеды дарили, а просто брали и насекомили по-взрослому.

Оно ведь как, это когда блоггер Дедюхин или блоггер Петров напишут про временно исполняющего обязанности президента Украины то, что они про него думают, то можно позвонить Баканову, и он пришлет сотрудников СБУ к Петрову, Дедюхину или Сененко для проведения беседы. К любимой нашей Тане Адамс, вроде, не приходили. Ее просто банили, как и Аллу Комарову. На блоггера Дедюхина еще одним способом пробовали влиять, но тут уже вмешался Петр Алексеевич (дай, Бог, ему здоровья!) и защитил.

Совсем друге дело, когда Зеленскому начали предъявлять претензии злые великАбританцы (вы же помните, именно так он называет жителей Соединенного Королевства). Они предъявляют вежливо, но очень настойчиво и тоном, не терпящим возражений. Такова многовековая традиция империи, над которой никогда не заходит солнце. И хотя с колониями покончено, злые великАбританцы используют сейчас такую штуку, как soft power – мягкую силу. В контексте Зеленского назовем ее «силой убеждения».

Над принципом soft power воистину никогда не заходит солнце, ведь, если у клиента внезапно случится амнезия, солнышко может как по почкам засветить, так и нужный скелетик из шкафа достать.

Во время визита в Великобританию у Зеленского и Баканова была встреча с новым главой британской разведки (МИ-6) Ричардом Муром. Там поднимались три основные темы:

– стремление директора ОПы Ермака взять под контроль антикоррупционные органы в Украине, прокуратуру и суды;
– ситуация на Востоке Украины;
– окружение Зеленского.

И темы эти поднимались отнюдь не в контексте похвалы Владимира Александровича.
Вот здесь и стоит искать причины нервного смеха, ужаса и истерики Зеленского в Лондоне. У него когнитивный диссонанс на грани с шизофренией. Этого шута-марионетку дергают Коломойский, Путин, Ахметов, Фирташ, Ермак и еще куча народу. При этом он действительно считает себя величайшим мировым лидером всех времен и народов. Но тут, вслед за американцами, великАбританцы внезапно напоминают, что срок твоего президентства скоро закончится. Валюта даже в Ростове будет нужна, а Путин, в которого ты веришь, далеко не всесильный.

Знаете, мне это зеро-недоразумение иногда становится жалко, на него давит, давит hard power Путина и олигархов, давит Ермак, давит совок головного мозга, давит украинский народ с Порошенкой, про которого Зеленский никогда не думает, каждый его норовит обидеть. Никто не любит, а великАбританцы придумали злую soft power и тоже давят. Вдобавок американские самолеты летают над временно исполняющим обязанности президента и всяко обидеть норовят.

Выхода нет. У Зеленского. А у нас все в порядке. Мы на светлой стороне.

---

Є відчуття, що його зливають. І участю в невигідному для Зеленського інтерв’ю в тому числі. Хто всім цим керує?
Єрмак.

Зараз дуже цікаво розібратися у стосунках між Єрмаком та Медведчуком, між Єрмаком та Коломойським. А ще точніше – між Росією, яку представляє Єрмак, і Медведчуком, який представляє Росію. Чи це одна команда?
Між Росією-Єрмаком та Коломойським. Чи вони змогли розробити якісь загальні домовленості?

Я не вірю, що Зе навчився розбиратися в тонкощах політичних ігор в Україні. На міжнародній арені тим більше. За нього його грають, і, швидше за все, у нього немає друзів в даний момент часу. Вони всі залишилися в минулому, коли Вова був успішним багатим коміком.

Зараз ті деякі особи, яким він довіряє, його підставляють. Кожне таке інтерв’ю, яке показує його у дуже невигідному становищі, поступово працює на його антирепутацію. І формування цієї репутації деяким особам вигідне.

У нього навіть немає дружини, наскільки я можу робити висновки по виразу її обличчя на фото. Вона ненавидить все це, і їх особисте життя зруйноване. Вона ставить ультиматуми, що не хоче в усьому цьому брати участь, що її життя перетворилося на пекло, і тому “захворювання на Ковід” – це якийсь перепочинок від публічності.

Зе – яскравий приклад людини, у якої все було. Жалюгідна ситуація.

---

Посмотрел интервью Зеленского.

Уже нет неловкости перед цивилизованным миром за выбор героя сериала президентом страны. Уже нет испанского стыда. Это все уже выгорело.

Но есть четкое понимание того, что Зеленский как никогда не владеет ситуацией и не понимает реалий. Он по-прежнему не понимает, для чего нужен президент в стране. И он совершенно не понимает Украину и украинцев. Совсем.

Он ведет себя как в КВНе или на корпоративе, где главное – остроумно ответить и уйти за кулисы. И не важно, что ты ответишь, и как это вяжется с реальностью. В мире шоубиза это уже не важно. Ушел за кулисы и “чик, я в домике”.

А вот на посту главы государства, нельзя юлить и врать. Нельзя перекладывать ответственность на попередников, если ты уже полтора года у руля и до сих пор не понял, куда ты ведешь самую крупную страну в Европе. А еще, конечно, совкодрочерство и махровое малоросство. И полное незнание истории страны, в которой прожил всю жизнь.

---

Эпизодически глянул посиделки Зе на ВВС. То, что воно дурне и говорить не умеет, – то пол беды. Это было ясно еще до того, как оно на трон влезло. Тут другое интересно.

Я предполагаю самое страшное: я предполагаю, что он искренен. Он, похоже, и вправду верит, что все беды оттого, что Порошенко не может смириться с поражением (я хз, как там ПАП, но вот некоторые сторонники ЕС точно никак не отойдут от выборов 2019  😉 ). Он считает свои катастрофические решения успехом и уже выстроил для себя манямирок, где его рейтинг остался прежним, и тем самым убедил себя в том, что он все делает правильно. Ведь если за полтора года его кхм… правления было 35 и стало 35, то все зае*ись, прекрасная маркиза.

Ему бы поразмыслить о том, что за полтора года он уже практически там, где Порошенко оказался за 5, и немного эм… экстраполировать наперед, но куда там.

А ведь еще не е*нул в полную мочь ковид, еще не додавили НБУ, и курс кое-как держится. Я бы сказал, что Вова, тікай, тобі п****а, но ведь не поможет – известно же, что все это клевета, все от Зе в восторге, а недовольство раздувает шоколадный магнат.

Хорошо год назад нарид проголосовал. Очень хорошо, прям, зеркало души народной. “Меня-то за что? Я хороший, это вот все Порошенко!”.

Великолепный п**дец. Шикарный. Я в восторге.

---

Що я можу сказати про інтерв’ю Зеленського Стівену Сакуру з Бі-бі-сі?

Що побачив в ньому компетентну, відповідальну, розумну людину, яка добре розуміє, з чим зіткнулася Україна та прагне для неї добра.

Шкода, що це був британський журналіст.

 

---

Немає жодного сенсу аналізувати інтерв’ю Зеленського BBC – там суцільний обивательский інфантилізм і комплекс меншовартості, замішаний на страху перед Путіним та заздрощах гопніка до Порошенка.

Голобородько продовжує виконувати роль тарана української державності в руках олігархів та реваншистів, поки народ відмовляється думати.